Рішення № 13025214, 14.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 67/123-10

вх. № 9205/6-67

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Голуб В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Петрова О.В. за дов.№ 74/10 від 20.10.10 р.;

відповідача - не зявився;

розглянувши справу за позовом Харківської обласної спілки споживчих товариств м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Красноград

про стягнення 9918,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська обласна спілка споживчих товариств звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - суму боргу по орендній платі у розмірі 7248,00 грн., 25% річних у сумі 630,48 грн., штрафну санкцію у розмірі 10% суми річної орендної плати 2040,00 грн. та виселити відповідача з приміщення прирельсового складу літ.Б., розташованого у м. Красноград по вул. Українська, 156, площею 422 кв. м., що належить на праві власності позивачу. Також до стягнення заявлені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання з боку відповідача взятих на себе зобовязань за договором оренди №28 від 01.04.2009 р., а саме щодо своєчасної сплати оренди плати у звязку з чим виникла вищезаявлена до стягнення заборгованість.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09 листопада 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 листопада 2010 р. розгляд справи було відкладено на 30 листопада 2010 року о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 листопада 2010 року розгляд справи було відкладено на 14 грудня 2010 року о 10:00.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 14 грудня 2010 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог (вх. 27570), в якій зазначає, що 11.11.2010 року відповідач частково перерахував на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості 5250 гривень погасивши заборгованість по орендній платі за період червень-1600 гривень, липень-1700 гривень, серпень -1700 гривень, вересень -250,00 грн., 06.12.2010 року відповідач частково перерахував на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості 2500,00 грн. погасивши заборгованість по орендній платі за вересень - 1450,00 грн., за десять днів жовтня - 548,38 грн., таким чином відповідач перерахував повністю загальну суму заборгованості - 7248,00 грн., у відповідності з п. 5.2 договору, позивачем було нараховано 25% річних від простроченої суми за період з 06.06.2010 року по 10.10.2010 року - 630,48 грн., які відповідач останнім платежем погасив частково і суму нарахованої йому штрафної санкції у сумі 502,00 грн., з урахуванням чого позивач просить суд стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на свою користь суму 25 % річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами - 128,48 грн. , суму штрафної санкції у розмірі 10% суми річної орендної плати 2040,00 грн., виселити фізичну особу підприємця ОСОБА_2 з приміщення прирельсового складу літ. Б., розташованого у м. Красноград по вул. Українській, 15 6, площею 422 м , що належить на праві власності Харківській обласній спілці споживчих товариств (Облспоживсплці), стягнути суму державного мита - 187,00 грн. та суму інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з урахуваннім наданих уточнень. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з"явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01 квітня 2009 року між Харківською обласною спілкою споживчих товариств (позивачем) та Фізичноою особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) було укладено договір оренди №28 від 01 квітня 2009 року.

Відповідно до п.1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендатор приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення при рельсового складу літ. Б., розташованого у м. Красноград по вул. Українській, 156, загальною площею 200 кв.м., що оформляється актом-приймання передачі приміщення, Акт рпиймання передачі є невід"ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору, 01.04.2009 року сторонами було підписано Акт приймання-передачі, який міститься в матеріалах справи, скріплений печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін. (а.с. 18)

01 липня 2009 року між Орендатором та Орендарем було укладено додатковий договір про зміни та доповнення №69 від 01 липня 2009 року до договору оренди №28 від 01.04.2009 року згідно якого відповідачу додатково було передано в оренду 200 кв.м .

Відповідно до якого, п.1. Орендодавець передає, а Орендатор приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення при рельсового складу літ. Б., розташованого у м. Красноград по вул. Українській, 156, загальною площею 400 кв.м., що оформляється актом-приймання передачі приміщення, Акт рпиймання передачі є невід"ємною частиною даного договору.

На виконання умов додаткового договору №28 від 01.07.2009 року до договору оренди №28 від 01.04.2009 року, сторонами було підписано Акт приймання-передачі, який міститься в матеріалах справи, скріплений печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін. (а.с. 20)

01 листопада 2009 року сторони уклали додатковий договір про зміни та доповнення №120 від 01 листопада 2009 року до договору оренди №28 від 01.04.2009 року відповідно, якого було змінено п. 1.1,п.4.1 договору.

П.1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендатор приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення при рельсового складу літ. Б., розташованого у м. Красноград по вул. Українській, 156, загальною площею 422 кв.м., що оформляється актом-приймання передачі приміщення, Акт рпиймання передачі є невід"ємною частиною даного договору.

п. 4.1. Договору, Орендна плата вноситься щомісячно не пізняше 5-го числа поточного місяця в сумі 1700,00 грн., в тому числі ПДВ 20% на поточний рахунок Орендодавця. Вартість комунальних послуг в орендну плату не включається.

21 грудня 2009 року сторонами було укладено додатковий договір про зміни та доповнення №120 від 01 листопада 2009 року до договору оренди №28 від 01.04.2009 року згідно якого змінено п. 1.4 в частині строку оренди, та продовжено дію договору до 31 грудня 2010 року. Пунктом 3.2 договору оренди №28 від 01 квітня 2009 року, передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату у відповідності до цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач належним чином не виконав зобов'язання по своєчасному та повному перерахуванню орендної плати, у зв'язку з чим йому було направлено претензії №38/10 від 20.04.2010 року на суму 6979,00 грн. та претензією №57/10 від 04.08.2010 року на суму 3300,00 грн. Станом на 10 жовтня 2010 року відповідач мав заборгованість по договору №28 від 01 квітня 2009 року - 7248,00 грн., проте, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, наданих позивачем, відповідачем на рахунок позивача було перераховано повністю загальну суму заборгованості в сумі 7248,00 грн., про що також свідчать виписки банку по рахунку Орендодавця, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.5.1. Договору, сторони несуть майнову відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору.

п.5.2. Договору, передбачено, у випадку несвоєчасного внесення орендної плати (п.4.1. договору) орендар виплачує Орендодавцю договірну санкцію в ромірі 20% за кожен день прострочення від суми невиплати, а також 25% річних від простроченої суми у відповідності зі ст.625 ЦК України.

У відповідності з п. 5.2 договору відповідачу було нараховано 25% річних від простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України за період з 06.06.2010 року по 10.10.2010 року - 630,48 грн.

Проте, відповідач останнім платежем погасив частково суму нарахованої йому штрафної санкції у сумі 502,00 грн.

Таким чином, сума несплаченої відповідачем штрафної санкції 25% річних від простроченої суми становить -128,48 грн.

Враховуючи, що 05 жовтня 2010 року відповідачу було направлено письмове повідомлення № 02-166 від 05 жовтня 2010 року про відмову від договору оренди у зв'язку з порушенням п. 4.1 договору оренди №28 від 01.04.2009 року на підставі пункту 5.3 та 6.3 договору, у відповідності до п. 3.13 договору він повинен був передати майно позивачу за актом приймання-передачі.

У порушення вимог п. 3.13 відповідач, не передав позивачу за актом приймання-передачі частину нежитлового приміщення прирельсового складу літ. Б., розташованого у м. Красноград по вул. Українській, 156, загальною площею 422 кв.м .

Крім того, відповідачем не сплачує суму орендної плати за фактичне користування об'єктом оренди за період з 10.10.2010 року по 10.12.2010 року, що становить за жовтень з 10.10.2010 року по 31.10.2010 року - 1151,62 грн., за листопад 2010 року - 1700,00 грн., за 10 днів грудня - 548,38 грн. Загальна сума поточної заборгованості становить -3400,00 грн.

Відповідно до п. 5.5. договору №28 від 01 квітня 2009 року за невиконання інших зобов'язань, передбачених цим договором, Орендар сплачує штраф у розмірі 10% суми річної орендної плати, що становить 2040,00 грн.

Надаючи правову оцінку вище викладеному, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1. ст. 759 Цивільного кодексу України, За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Ч.1. ст.762 Цивільного кодексу України, За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Ст. 766. Цивільного кодексу України, передбачено, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

ч.2 ст. 783 ЦК України, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку суми позовних вимог, доказів повернення спірного приміщення, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 626, 651, 759, 762, 764, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 188, 216, 217, 230, 232, 291 Господарського кодексу України, ст. 10, 13, 17, 19, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця НОМЕР_2 від 20.06.2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківської облспоживспілки (61010, м. Харків, вул. Нетеченська набережна,14 р/ рахунок 26006140550010 в ПАТ АКБ «Базис» м. Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 01777618) суму 25% річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами - 128,48 грн., суму штрафної санкції у розмірі 10% суми річної орендної плати 2040,00 грн., суму державного мита - 187,00 грн. та суму інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Виселити фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 від 20.06.2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з приміщення прирельсового складу літ. Б., розташованого у м. Красноград по вул. Українській, 156, площею 422 кв.м, що належить на праві власності Харківській обласній спілці споживчих товариств (Облспоживсплці) (місцезнаходження: 61010, м. Харків, вул. Нетеченська набережна,14 р/ рахунок 26006140550010 в ПАТ АКБ «Базис» м. Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 01777618).

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 67/123-10 складено та підписано 20.12.2010 року.