Рішення № 13025179, 15.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2010 р. Справа № 47/278-10

вх. № 9792/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Поддимай А.Б. довіреність б/н від 25.11.2010р.;

відповідача - Дзюба І.М., довіреність б/н від 02.08.2010р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран", м. Київ

до Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж", м. Харків

про стягнення 57396,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентакран" (позивач) звернулося з позовом щодо стягнення з відповідача - Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж" заборгованості в сумі 57 396,49 гривень, яка складається з основної заборгованості в сумі 44 000,00 грн., 3% річних від простроченої суми - 2 748,49 грн. та 10 648,00 грн. - інфляційні збитки. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 22 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рентакран" (виконавець за договором) та Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж" (замовник за договором) було укладено договір № 31/5 (надалі –Договір) на виконання робіт по розмитненню, монтажу, налагоджуванню та підготовці до введення в екплуатацію баштового крану Linden - Comansa 10LC140. На виконання умов такого договору позивачем були виконані роботи (послуги по монтажу баштового крану Linden - Comansa 10LC140) на загальну суму 44 000,00 гривень. Проте відповідач вартість послуг не сплатив. В зв’язку з чим на суму заборгованості позивачем було нараховано інфляційні, три відсотки річних. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 573,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 листопада 2010 року позовну заяву прийнято до розгляду. Порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01 грудня 2010 р. о 10:15.

До господарського суду Харківської області 23 листопада 2010 року повернулась ухвала від 09 листопада 2010 року про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу позивача: м. Харків, вул. Чорноморська, 1 к. 14, з відміткою пошти: за зазначеною адресою не проживає.

Представник відповідача через канцелярію господарського суду Харківської області 01 грудня 2010 року надав відзив на позовну заяву (вх.№26098), який долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні оголошувались перерви до 13 грудня 2010 року о 10-00 годині та до 15 грудня 2010 року о 16-00 годині.

Присутнім представником позивача у судовому засіданні 15 грудня 2010 року заявлено усне клопотання про відмову від позову в частині стягнення з відповідача: 3% річних від простроченої суми - 2 748,49 грн. та 10 648,00 грн. - інфляційних збитків просить провадження припинити згідно п.4 ст. 80 ГПК, тому позивач просить стягнути з відповідача лише суму основної заборгованості у розмірі 44 000,00 грн.

Суд розглянувши клопотання позивача про відмову в частині стягнення інфляційних та 3% річних, вважає за необхідне задовольнити його, як таке що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву, який ним наданий 01 грудня 2010 року в якому проти позову заперечує частково, а саме повідомляє що сума заборгованості ним частково сплачена та складає 14 000,00 грн. В підтвердження сплати позивачу на виконання своїх зобов"язань за договором надав платіжне доручення №223 від 20 вересня 2010 року на 30 000,00 грн. з призначенням платежу "оплата монтаж баш. крана по дог. №ДЕ-043 від 01.10.08 р.".

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22 травня 2007 року між позивачем (виконавець за договором) та відповідачем (замовник за договором) було укладено договір № 31/5 (надалі –Договір) на виконання робіт по розмитненню, монтажу, налагоджуванню та підготовці до введення в екплуатацію баштового крану Linden - Comansa 10LC140. До договору між сторонами було укладено також 2 додаткові угоди від 22 травня 2007 року та від 05 травня 2008 року, якими вносились зміни у п.3.1. договору щодо визначення вартості робіт запланованих для проведення позивачем.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1.1 договору позивач взяв на себе зобов"язання надати послуги монтажу баштового крану відповідача, а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити послуги монтажу крану баштового Linden - Comansa 10LC140.

Згідно п.3.1 договору (у який внесено зміни додатковою угодою №1 від 22.05.07 р.) вартість робіт, що доручаються позивачу за договором складає 225 500,00 грн.

В п.4.1 договору вказано, що відповідач здійснює оплату робіт в безготівковому порядку по акту прийому передач робіт.

На підтвердження виконаних за Договором робіт між сторонами було укладено акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 22.07.2008 р., відповідно якого загальна вартість виконаних позивачем робіт (послуг) складає 44 000,00 грн., тобто у відповідача на день складення акту не було зауважень щодо виконаних позивачем робіт.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідачем роботи вказані у акті здачі -прийняття робіт не сплачені, але дане твердження позивача спростоване відповідачем, а саме відповідно до платіжного доручення №223 від 20 вересня 2010 року відповідачем сплачено частину боргу 30 000,00 грн. з призначенням платежу "оплата монтаж баш. крана по дог. №ДЕ-043 від 01.10.08 р."

Таким чином відповідачем на виконання своїх зобов"язань за договором було сплачено 30000,00 грн. ще до подачі позову до господарського суду, тобто заборгованість відповідача складає 14 000,00 грн.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів (сума основного боргу) підлягає частковому задоволенню а саме в сумі 14 000,00 грн., в частині стягнення 30 000,00 грн. слід відмовити, як у безпідставно заявлених.

Однак, під час розгляду справи позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача: 3% річних від простроченої суми - 2 748,49 грн. та 10 648,00 грн. - інфляційних збитків та просив припинити провадження у справі згідно п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову, господарський суд відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України приймає відмову позивача від позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та на підставі чого у господарського суду є підстави для припинення провадження по справі згідно п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України та задоволення клопотання позивача про припинення провадження у справі

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 14,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 57,57 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Клопотання позивача про відмову в частині стягнення інфляційних та 3% річних - задовольнити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж" (61000, м. Харків, пров. Метизний, 14-а, код ЄДРПОУ 30289207, р/р 26001001312488, МФО 350750 у філії ЗАТ "ОТП Банк") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, к. 414, код ЄДРПОУ 34352633 р/р 26003301085280 в КРД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904) суму основної заборгованості у розмірі 14 000,00 грн.

Видати наказ післі набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 30 000,00 грн. відмовити.

5. В частині стягнення 3% річних 2 748,49 грн. та 10 648,00 грн. - інфляційних збитків провадження припинити згідно п.4 ст. 80 ГПК України.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №47/278-10

Повне рішення складене 20 грудня 2010 року.