Рішення № 13025177, 16.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2010 р. Справа № 38/325-10

вх. № 10536/6-38

Суддя господарського суду Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Штельмах І.О., дов. б/н від 01.11.2010 року, відповідача: Любімий О.М., дов. б/н від 01.12.2010 року

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Кремінь"

до Дочірнього підприємства "Спринтер", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом: Дочірнього підприємства "Спринтер", м. Харків

до Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Кремінь", м. Донецьк

про зобов"язання ЗАТ "СК "Кремінь" повернути на користь ДП "Спринтер" грошові кошти в сумі 1025028,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішення виноситься 16.12.2010 р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Позивач - Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Кремінь» (код в ЄДРПОУ 24559002, м. Донецьк, вул. Університетська, б. 89, кв. 217) звернувся до суду з позовом про тлумачення Договору добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08, а саме: які інтереси майнові чи фінансові підлягають страхуванню за цим договором. Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю досягнення спільної думки щодо цього питання між сторонами договору.

Відповідач - Дочірнє підприємство «Спринтер» відзив на первісний позов не надав, проте, подав до суду зустрічний позов, в якому просить суд зобов’язати відповідача повернути на користь Дочірнього підприємства «Спринтер» грошові кошти в сумі 1025028,10 грн. внаслідок відсутності надання послуг страхування за Договором добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08. Відповідно до ст.ст. 22, 60 ГПК України суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним.

ЗАТ «Страхова компанія «Кремінь» до суду подано відзив на зустрічний позов, де містяться заперечення проти вимог останнього, які ґрунтуються на тому, що послуги страхування за Договором добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08 надано на користь ДП «Спринтер» своєчасно, в повному обсязі та належної якості.

Дослідивши обставини справи та письмові докази, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між ЗАТ «Страхова компанія «Кремінь» та ДП «Спринтер» укладено Договір добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08, згідно з яким об’єктом страхування є майнові інтереси відповідача (страхувальника), що не суперечать законодавству України, пов’язані зі збитками, додатковими витратами, понесеними відповідачем при здійсненні ним комерційної діяльності.

Відповідно пп. 2.2 Договору добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08 страховим випадком за договором є факт понесення збитків, додаткових витрат відповідачем (страхувальником) внаслідок невиконання чи неналежного виконання контрактних зобов’язань контрагентами відповідача (страхувальника) внаслідок дій вогню, аварій, стихійних явищ, протиправних дій третіх осіб, непередбаченої зміни кон’юнктури ринку, а також банкрутства чи тимчасової неплатоспроможності, що належним чином підтверджено. Згідно п.п. 3.3 Договору добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08 загальна страхова сума встановлюється у розмірі загальної вартості товарів (послуг), що поставляються відповідно до угод відповідача (страхувальника) за вирахуванням ПДВ, вироблених, куплених чи проданих відповідачем (страхувальником) за договорами купівлі-продажу, поставки, підряду за всіма адендумами. Окремим об’єктом страхування виступають майнові інтереси відповідача (страхувальника), пов’язані зі збитками відповідача (страхувальника) внаслідок несплати або невиконання поставки окремої партії товару (окремо наданої послуги), що поставляються відповідно до контрактних зобов’язань контрагентів відповідача (страхувальника), визначених у конкретному адендумі.

Положеннями ст. 213 ЦК України передбачено, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Проте, протягом розгляду справи з боку ЗАТ «Страхова компанія «Кремінь» не доведено в чому саме полягає необхідність тлумачення Договору добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08 в розрізі поставленого питання, оскільки змістом самого договору чітко визначено, що об’єктом страхування є майнові інтереси ДП «Спринтер» (страхувальника), що не суперечать законодавству України, пов’язані зі збитками, додатковими витратами, понесеними відповідачем при здійсненні ним комерційної діяльності.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість первісного позову та необхідність відмовити в ньому.

Згідно умов п. 1.3 Договору добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08 предметом цього договору є майнові інтереси ДП «Спринтер», що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном. Цим договором регулюються відносини між його сторонами по страхуванню комерційних ризиків ДП «Спринтер». Конкретні умови страхування окремих комерційних ризиків регулюються адендумами, які є невід’ємною частиною цього договору. В адендумах визначаються страхові суми, страхові тарифи, страхові платежі, та строки їх сплати, відомості щодо контрактних зобов’язань ДП «Спринтер», а також інші умови страхування.

Відповідно п. 3.2 та п. 3.3 Договору добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08 страхові суми за цим договором визначаються виходячи зі страхової вартості товарів (послуг), що поставляються відповідно до угод ДП «Спринтер» (за вирахуванням ПДВ), куплених чи проданих ДП «Спринтер» за договорами купівлі-продажу, поставки, підряду, визначеними в адендумах.

Загальна страхова сума встановлюється у розмірі загальної вартості товарів (послуг), що поставляються відповідно до угод ДП «Спринтер» (за вирахуванням ПДВ), вироблених, куплених чи проданих ДП «Спринтер» за договорами купівлі-продажу, поставки, підряду, визначеними за всіма адендумами. Окремими об’єктами страхування виступають майнові інтереси ДП «Спринтер», пов’язані із збитками страхувальника внаслідок несплати або невиконання окремої партії товару (окремо наданої послуги), що поставляються відповідно до контрактних зобов’язань контрагентів ДП «Спринтер», визначених у конкретному адендумі.

Правова природа відносин страхування визначена ст. 352 ГК України де визначено, що страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. В той же час ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Матеріалами справи підтверджується, що виконання обов’язків за Договором добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08 між сторонами спору 24 березня 2008 року укладено адендуми з № 1 по № 32 на загальну суму 452256,19 грн., строк сплати страхових платежів по яких встановлено до 25 травня 2008 року та 27 червня 2008 року укладено адендуми з № 33 по № 74 на загальну суму 572771,91 грн. 572771,91 грн., строк сплати страхових платежів по яких встановлено до 26 серпня 2008 року.

Згідно з банківськими виписками, залученими до матеріалів справи підтверджується, що з боку ДП «Спринтер» перераховано на користь ЗАТ «Страхова компанія «Кремінь» страхові платежі 16 травня 2008 року в сумі 452256,19 грн. та 15 серпня 2008 в сумі 572771,91 грн., що співпадає з сумами страхових платежів, визначених в адендумах до договору.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що укладення адендумів до Договору добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08, свідчить про надання послуг страхування з боку ЗАТ «Страхова компанія «Кремінь» з моменту укладення адендумів. Надання послуг страхування полягає у готовності ЗАТ «Страхова компанія «Кремінь» здійснити страхові виплати на користь ДП «Спринтер» при настанні страхового випадку протягом терміну дії певного адендуму з моменту укладення адендуму, незалежно від оплати страхових платежів.

Фактичні обставини справи свідчать, що здійснивши страхові платежі по кожному з адендумів, з боку ДП «Спринтер» оплачено послуги страхування, проте за жодним з адендумів страховий випадок не наступив, що обумовлює відсутність страхових виплат на користь ДП «Спринтер». Тобто з моменту укладення окремого адендуму до Договору добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08 з боку ЗАТ «Страхова компанія «Кремінь» вже надано послуги страхування та виконано обов’язки страховика згідно вимог законодавства та умов договору.

Суд вважає належним вказати, що складення окремого документу про надання послуг страхування законодавством та договором не передбачено, тобто, сплативши страховий платіж страхувальник лише гарантує собі страхову виплату в межах страхового тарифу, а документально надання послуг страхування підтверджується складенням адендумів до Договору добровільного страхування комерційних ризиків від 22 березня 2008 року № 1000007-08-01-08.

Тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити також.

Судові витрати у справі підлягають залишенню за позивачами за первісним та зустрічним позовами.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В первісному позову відмовити.

В зустрічному позову відмовити.

Повний текст рішення підписано судом 17. 12.2010 р.

Суддя Жельне С.Ч.