Рішення № 13025176, 20.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р. Справа № 60/294-10

вх. № 9742/1-60

Суддя господарського суду Чистякова І.О.

при секретарі судового засідання Холодна Д.С.

за участю представників сторін:

позивача - Шумейко О.О., довіреність №248-93 від 18.10.2010р. відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоті", м. Харків

про стягнення 19964,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство завод "Електроважмаш" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоті" 19964,83 грн. часткового відшкодування витрат за перевищення обсягів ДВП. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків передбачених п. 3.2.4. договору №236/1К-ТР від 01 квітня 2008 року щодо сплати частки витрат за перевищення обсягів допустимих величин показників забруднень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 листопада 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24 листопада 2010 року о 10:40 годині.

У судовому засіданні 24 листопада 2010 року судом було оголошено перерву до 01 грудня 2010 року о 11:40 для надання відповідачем витребуваних судом документів.

У судовому засіданні 01 грудня 2010 року судом було оголошено перерву до 16 грудня 2010 року о 10:20 год. для надання позивачем письмових пояснень на відзив відповідача.

У судовому засіданні 16 грудня 2010 року судом було оголошено перерву до 20 грудня 2010 року о 10:40 год., для надання позивачем для огляду у судовому засіданні оригіналів документів, доданих до матеріалів справи в копіях.

У судовому засіданні 20 грудня 2010 року представник позивача підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав суду для огляду оригінали документів, доданих до матеріалів справи в копіях.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не представив, про час та місце слухання справи був повідомлений під розписку.

У відзиві на позовну заяву (вх. №26266 від 01.12.2010 р.) відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що позивачем не надано актів виконаних робіт за договором, на підставі яких можна встановити обсяг прийнятих стічних вод відповідача, і відповідно які були використані під час проведення розрахунків, крім того відповідач зазначає, що позивач намагається застосувати до відповідача солідарну відповідальність за вчинене позивачем заподіяння збитків. Також, у відзиві зазначено, що відповідач не здійснює господарської діяльності за адресою: Московський проспект, 299-А, дані приміщення продані іншим особам. Крім того, у письмових поясненнях (вх. №32242 від 16.12.2010 р.) відповідач вказує на відсутність доказів підтвердження факту порушення відповідачем умов договору, доказів про те, що саме відповідачем було здійснено скид стічних вод до каналізаційної мережі з перевищенням ДВП та на відсутність доказів на понесення позивачем збитків.

Позивачем 16 грудня 2010 року були надані письмові пояснення на відзив (вх. 32241), в яких він пояснив, що обов`язок відповідача здійснювати оплату частки вартості ДВП встановлений п. 3.2.4 договору, та цю частку позивач розраховує, виходячи з частки обсягу стічних вод відповідача у суміші стічних вод позивача та всіх користувачів, приєднаних до мережі власника. Крім того, зазначає, що відповідач підписавши даний договір погодився з його умовами та зобов`язався його дотримуватися. Щодо твердження відповідача про відсутність актів виконаних робіт, про те, що він не здійснював за відповідний період господарської діяльності позивач зазначає, що це не відповідає дійсності, оскільки на протязі всього періоду дії договору відповідач здійснював передавання своїх каналізаційних стоків до місця їх передачі в каналізаційну мережу ДКП "Харківкомуночиствод" через каналізаційну мережу позивача та сплачував позивачу часткове відшкодування витрат на утримання каналізаційних мереж, розмір якого було розраховано згідно актів виконаних робіт, що підтверджується копіями банківських виписок за квітень 2008 р. - листопад 2010 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 01 квітня 2008 року було укладено договір №236/1К-ТР про часткове відшкодування витрат на утримання каналізаційних мереж.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно умов договору, а саме п.1.1., предметом договору є часткове відшкодування Користувачем (відповідачем) витрат на утримання каналізаційних мереж Власника (позивача), якими здійснюється передавання каналізаційних стоків відповідача до місця їх передачі в каналізаційну мережу Державного комунального підприємства "Харківкомуночиствод" в обсягах, встановлених відповідачу договором між відповідачем та ДКП "ХКОВ" №ІІ-7654/07-Т-АК-1 від 24.05.2005р.

Відповідно до п.2.2. Договору фактична кількість переданих позивачем стоків у відповідному місяці затверджується двостороннім актом виконаних робіт.

Згідно п.2.4. Договору результати контролю якості стічних вод, що здійснюється ДКП "ХКОВ" на території позивача у контрольних колодязях КК1 і розглядаються як результати контролю якості суміші стічних вод позивача та усіх користувачів, приєднаних до мережі позивача.

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з 01.04.2008р. і діє в частині оплати частки витрат на утримання каналізаційних мереж до 31.12.2008р., а в частині проведення розрахунків за послуги до повного здійснення розрахунків.

Згідно додаткової угоди №1 до договору від 01 січня 2009 року викладено п.9.1. Договору в іншій редакції, а саме встановлено, що договір діє в частині оплати витрат на утримання каналізаційних мереж до 31.12.2009р., в іншій частині пункт договору залишився без змін.

Додатковою угодою №3 до договору від 30 грудня 2009 року сторонами було змінено зміст п.9.1. Договору, викладено даний пункт в новій редакції, якою встановлено, що договір діє в частині оплати витрат на утримання каналізаційних мереж до 31.12.2010р., в іншій частині зміст п.9.1. договору не було змінено.

У порядку розрахунків оплати обгрунтованих витрат позивача на утримання каналізаційних мереж (додаток №1 до договору) зазначається, зокрема в п.1, що витрати на утримання каналізаційних мереж розподіляються пропорційно обсягам спожитої води між позивачем та всіма наявними користувачами та неврахованої кількості стічних вод, які надходять в каналізаційну мережу в період злив та сніготанення пропорційно загальної площі.

Згідно п.3.2.4. Договору у разі виявлення перевищень ДВП при контрольних відборах ДКП "ХКОВ" на КК1 та виставлення ДКП "ХКОВ" "Претензії" Власнику за перевищення обсягів ДВП, відповідач зобов`язаний сплатити частку вартості ДВП, яку було розраховано позивачем виходячи з частки обсягу стічних вод відповідача у суміші стічних вод позивача та всіх користувачів, приєднаних до мережі позивача, згідно актів, зазначених в п.2.2 даного договору без урахування зливових вод на підставі розрахункових документів ДКП "ХКОВ".

Як вбачається з матеріалів справи сторонами було підписано акти виконаних робіт по договору №236/1К-ТР від 01.04.2008р. про часткове відшкодування витрат на утримання каналізаційних мереж за період з квітня 2008 року по березень 2010 року, а саме сторони визначили у даних актах об`єм стічних вод в куб. м., які було скинуто відповідачем, а саме у квітні - липні 2008 року обсяг куб.м. фекальної каналізації складає 703 куб.м., у вересні 2008 року - 233 куб.м., у січні 2009 року - 261 куб.м., у лютому 2009 року - 25,00 куб.м., у травні 2009 року - 35,00 куб.м., у червні 2009 року - 49,00 куб.м., у липні 2009 року - 56,00 куб.м., у серпні 2009 року - 84,00 куб.м., у вересні 2009 року - 33,00 куб.м., у грудні 2009 року - 28,00 куб.м. та у березні 2010 року - 34,00 куб.м.

Вищенаведені акти підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Державним комунальним підприємством Каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" проводились перевірки, складалися акти відбору проб стічної води та направлялись позивачу претензії щодо скидання стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднень (претензії №2364/08037 від 10.06.2008р., №2471/08037 від 08.07.2008р., №2470/08037 від 09.07.2008р., №2535/08037 від 28.07.2008р., №2628/08037 від 05.09.2008р., №2797/08037 від 23.10.2008р., №3145/08037 від 13.02.2009р., №3167/08037 від 18.02.2009р., №3296/08037 від 08.04.2009р., №3828/08037 від 25.06.2009р., №3878/08037 від 15.07.2009р., №4044/08037 від 21.08.2009р., №4212/08037 від 02.10.2009р., №5051/08037 від 19.10.2009р., №5717/08037 від 29.01.2010р., №5716/08037 від 29.01.2010р., №6102/08037 від 09.04.2010р.)

Згідно поштового чеку та опису вкладення у цінний лист 03 вересня 2010 року позивачем було направлено відповідачу претензію на сплату заборгованості у розмірі 19964,93 грн. у 7-ми денний строк з моменту отримання претензії. Дана сума заборгованості розрахована за формулою So=S*Vп1/(Vп+Vc), де So - сума відшкодування частини вартості перевищення ДВП, S - сума пред`явленої претензії позивачу Державним комунальним підприємством Каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", Vп1 - об`єм стічних вод відповідача згідно вищезазначених актів виконаних робіт, Vп - об`єм стічних вод всіх користувачів каналізаційної системи позивача, Vc - об`єм стічних вод позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.2.1. Договору встановлено, що відповідач зобов`язався виконувати всі вимоги даного договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'0язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, доказів сплати суми заборгованості, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 19964,83 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що позивач просить стягнути з відповідача збитки, до яких підлягають доказуванню факти невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і завданими збитками, їх розмір та вина відповідача, суд вважає безпідставними, оскільки заявлена до стягнення сума не є збитками у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, у позовній заяві позивач не обгрунтовує позовні вимоги як понесення збитків. Як вбачається зі змісту позовної заяви та встановлено судом обов`язок по сплаті частки вартості ДВП, у разі виявлення перевищень ДВП при контрольних відборах ДКП "ХКОВ" на КК1 та виставлення ДКП "ХКОВ" "Претензії" Власнику за перевищення обсягів ДВП, покладено на відповідача, згідно п. 3.2.4. Договору, крім того, умовами договору визначено порядок розрахунку цієї частки, договір є чинним, не визнаний судом недійсним, зміни до договору сторонами не вносилися, та укладаючи вказаний договір відповідач погодився зі всіма його умовами, тому даний договір в силу ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо твердження відповідача про відсутність актів виконаних робіт, про те, що він не здійснював за відповідний період господарської діяльності, суд також вважає безпідставним та таким, що спростоване вищевстановленими фактами, як свідчать матеріали справи на протязі з квітня 2008 року по березень 2010 року відповідач здійснював передавання своїх каналізаційних стоків до місця їх передачі в каналізаційну мережу ДКП "Харківкомуночиствод" через каналізаційну мережу позивача та сплачував позивачу часткове відшкодування витрат на утримання каналізаційних мереж, розмір якого було розраховано згідно вищезазначених актів виконаних робіт, що підтверджується копіями банківських виписок за квітень 2008 р. - листопад 2010 р.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 199,65 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоті" (61055, м. Харків, проспект Московський, 299-А, р/р №260053001439 в АКБ "Меркурій" у м. Харкові, МФО 351663, ідентифікаційний код 32951136) на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, р/р №26002200400001 ПАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537, ідентифікаційний код 00213121) 19964,83 грн. часткового відшкодування витрат за перевищення обсягів ДВП, державне мито в сумі 199,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Чистякова І.О.

Повний текст рішення по справі №60/294-10 підписано 21 грудня 2010 року.