Рішення № 13025172, 14.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 67/149-10

вх. № 9877/6-67

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Голуб В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Клюєва С.Б. за дов. № 17 від 11.10.10 р.

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Фірма "Укрстройторг", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 10171,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фірма "Укрстройторг", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків про стягнення 10000,00 грн. основної заборгованості, 3 % річних в сумі 171,78 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань по оплаті товару за видатковою накладною № РН-0000235 від 03.09.09 року., з урахуванням чого просить суд стягнути на свою користь заявлену суму позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 листопада 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30 листопада 2010 року о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 листопада 2010 року розгляд справи було відкладено на 14 грудня 2010 року о 10:30 годині.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві, через канцелярію суду надав витребувані попередньою ухвалою суду документи, які були прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Фірма "Укрстройторг", м. Харків (позивач) поставило Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, м. Харків (відповідач) товар на суму 10000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000235 від 03.09.2009р. та Рахунком-фактурою №СФ-0000116 від 31.08.2009 року. (а.с. 17-18)

Проте, така поставка товару відбулася не в межах виконання договору оскільки, видаткова накладна №РН-0000235 від 03.09.2009р. та Рахунком-фактурою №СФ-0000116 від 31.08.2009 року не містить посилання на будь-який договір.

Тобто, між сторонами фактично було укладено окремий договіри купівлі-продажу, відповідно до відвантаження товару позивачем та прийняття його відповідачем, згідно відповідної накладної. А письмовим підтвердженням укладання такого договору, у відповідності до п. 1 ст. 208 ЦК України є відповідна письмова накладна із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни. Проте, з урахуванням особливостей укладення цих договорів купівлі-продажу єдиною істотною їх умовою (договірною категорією) сторони визначили лише найменування та кількість товару і ціну відповідного договору, яка становить загальну вартість товару, який отримано відповідачем за відповідною видатковою накладною, а отже у подальшому сторони мали керуватися положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини купівлі-продажу та загальний порядок виконання зобовязань.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки сторонами строку виконання обовязку відповідача щодо оплати товару встановлено не було, то, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав на адресу відповідача претензію №01/10 від 25.02.2010 року, яка містила в собі вимогу сплатити заборгованість у розмірі 12300,00 грн. та претензію № 47 від 05.10.2010 року, що містила в собі вимогу сплатити заборгованість у розмірі 10171,78 грн.

Претензії про сплату боргу були отримані відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення , які містяться в матеріалах справи. (а.с. 12, 16). Проте відповідач на претензію не відреагував та суму боргу не сплатив.

В порушення положень ст. ст. 530, 655, 692 ЦК України заборгованість за видатковою накладною №РН-0000235 від 03.09.2009р. та Рахунком-фактурою №СФ-0000116 від 31.08.2009 року в сумі 10000,00 грн. відповідачем позивачу не сплачена.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту відвантаження товару згідно видаткової накладної №РН-0000235 від 03.09.2009р. та Рахунком-фактурою №СФ-0000116 від 31.08.2009 року на суму 10000,00 грн., які скріпленні печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 171,78 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 у Харківській області у філії «Укрсоцбанка» м.Харків, МФО 351016, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Фірма "Укрстройторг" (61128, м.Харків, проспект 50-річчя СРСР, буд. 16, кв. 15, п/р 2600900110144 у Філії №1 АТ «Регіон-Банк» м.Харків, МФО 351975, код ЄДРПОУ 34955111) суму основного боргу в розмірі 10000,00 грн., 3% річних в сумі 171,78 грн., державне мито у розмірі 102,00грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 67/149-10 складено та підписано 16.12.2010 року.