Ухвала суду № 13025142, 07.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"07" грудня 2010 р. Справа № 64/321-10

вх. № 9446/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кузьменко О.С. дов№27/10/10 від 27.10.10р.

відповідача - Бородін Т.В. дов№49-юр від 01.11.10р.

розглянувши справу за позовом Товаритсво з обмеженою відповідальністю "Фаетон Транс", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Аквамарин", м. Харків

про стягнення 10875,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаетон Транс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№25/10-С від 25.10.10), в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" 10623,21грн. основного боргу, 252,63грн. пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, розподілити судові витрати у відповідності до постановленого рішення. В обґрунтування позову позивач вказує на те, що відповідач, в порушення норм діючого законодавства та умов договору поставки №ДП-031-2010 від 01.01.10, укладеного сторонами, не сплатив вартість за товар який був поставлений йому позивачем.

07 грудня 2010 року представник позивача до канцелярії господарського суду Харківської області надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій відмовляється від стягнення пені в розмірі 252,63 грн. та повідомляє суд, що відповідачем після порушення провадження по справі сплачена сума основного боргу в розмірі 10623,21 грн.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач 07.12.2010р. надав клопотання (вх. № 31158) про залучення до матеріалів справи платіжних доручень № 1122007 від 22.11.2010р. та № 159 від 09.11.2010р. в підтвердження сплати відповідачем суми основного боргу.

У судовому засіданні представник позивача наголосив заяву, надану через канцелярію господарського суду за вх. № 31155 від 07.12.2010р. про зменшення позовних вимог, в якому відмовляється від стягнення пені в розмірі 252,63 грн. та повідомляє суд, що відповідачем після порушення провадження по справі сплачена сума основного боргу в розмірі 10623,21 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив суду, що основний борг сплачено в повному обсязі надав на підтвердження цього платіжні доручення.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № ДП-031-2010 від 01.01.2010р.

Згідно з умовами п.1.1. договору постачальник (позивач у справі) зобов'язався поставляти товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплачувати товар на умовах цього договору згідно специфікації товару, яка є його невід'ємною частиною договору по цінам, що вказані в специфікації і належним чином оформленим супровідними документами.

В п. 6.1 договору сторони передбачили, що оплата товару здійснюється протягом тридцяти п'яти календарних днів з моменту поставки згідно виставлених накладних або рахунків-фактур до повного розрахунку між сторонами.

На виконання умов договору поставки позивач передав відповідачеві товар по накладним № 6180 від 26.07.2010р., № 6182 від 26.07.2010р., № 6183 від 26.07.2010р., № 6175 від 26.07.2010р., відповідачем товар було прийнято , про що свідчить підпис та печатка підприємства відповідача в графі "Принял".

В порушення умов п.6.1. договору, відповідач у встановлений строк вартість товару не сплатив.

Внаслідок неналежного виконання умов договору у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 10623,21 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 1.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач повністю сплатив суму боргу в сумі 10623,21 грн., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

В частині стягнення з відповідача пені в сумі 252,63 грн., провадження у справі слід припинити по п. 4 ст. 80 ГПК України, оскільки позивач відмовився від стягнення пені.

Зважаючи на те, що прийняття відмови від позову не порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача, відсутність у матеріалах справи даних про можливість порушення відмовою від позову чиїх не-будь ще прав та інтересів, суд приходить до висновку про те, що відмова від позову в частині заявленої до стягнення пені в сумі 252,63грн. не суперечить чинному законодавству і тому підлягає прийняттю судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене , підлягають стягненню з відповідача витрати на державне мито в сумі 106,47грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 230,52грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 526, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44-49, п.1-1, п.4, ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 64/321-10 припинити .

Стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" (61036, м. Харків, вул. Дизельна, буд. 3/5, код ЄДРПОУ 31634863, р/р 26001805822891 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харкова, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН ТРАНС" (49026, м. Дніпропетровськ, вул. Путилівська, буд. 16, код ЄДРПОУ 36166749, р/р 2600800017725 в філії АТ "Укрексімбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305675) - 106,47 грн. державного мита, 230,52 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

Суддя

Ухвала складена 08 грудня 2010 року.