Рішення № 13024926, 10.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/22310.11.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХТ "Соняшник"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно –монтажна компанія "Ера"

Про

За зустрічним позовом

До

простягнення 1927,58 грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно –монтажна компанія "Ера"

Товариства з обмеженою відповідальністю "ХТ "Соняшник"

Стягнення 4676,10 грн.

Представники сторін: від позивача Бусяк О.М. - представник; від відповідачаТокарєва Ю.П,, Каунова А.В. - прежставники. Відповідно до ст. 77 ГПК України

в судовому засіданні 06.10.2010

оголошено перерву до 10.11.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХТ "Соняшник" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно –монтажна компанія "Ера" заборгованості по договору № 337 на загальну суму 1927,58 грн., у тому числі основний борг у розмірі 1561,55 грн., пеня у розмірі 319,18 грн., 3% річних у розмірі 46,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором підряду, оскільки своєчасно не здійснив розрахунок за виконані позивачем підрядні роботи.

Відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що строк виконання зобов‘язань відповідача щодо суми у розмірі 1561,55 грн. не настав, а також на те, що зобов‘язання відповідача в цій суми припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

13.09.2010 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно –монтажна компанія "Ера" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХТ "Соняшник" штрафних санкцій на загальну суму 4676,10 грн., які передбачені п. 11.2 Договору № 337.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 зустрічну позовну заяву прийнято для сумісного розгляду з первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за зустрічним позовом порушені строки виконання підрядних робіт, а тому до нього застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 11.2 Договору за період з 28.04.2009 по 30.07.2009.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти задоволення зустрічного позову та вказує на пропущення позивачем строку позовної давності для застосування неустойки у формі пені.

Позивач за зустрічним позовом подав до суду клопотання про поновлення строку позовної давності. Клопотання мотивовано тим, що працівником позивача за зустрічним позовом були втрачені оригінали договору та акту виконаних робіт, в якому відображена дата виконання відповідачем за зустрічним позовом підрядних робіт, а тому позивач за зустрічним позов не міг звернутись до суду, оскільки у нього були відсутні документи.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

По первісному позову.

02.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно –монтажна компанія "Ера", як замовником (позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчові технології "Соняшник", субпідрядником (відповідач за первісним позовом) укладено договір № 337, відповідно до умов якого субпідрядник зобов‘язується за завданням замовника на свій ризик, власними і залученими силами виконати роботи з монтажу вентиляції санвузлів відповідно до проектної документації.

Відповідно до п. 4.1 Договору вартість робіт визначається на основі узгодженого сторонами приблизного кошторису і складає 78077,60 грн., у т.ч. ПДВ 13012,93 грн.

Згідно з п. 8.2.1 Договору розрахунки проводяться наступним чином: протягом 5 банківських днів від дати підписання договору замовник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 45% від вартості робіт, що становить 35134,92 грн.

Оплата виконаних робіт здійснюється замовником на підставі актів форми КБ-3 протягом 10 банківських днів від дати їх підписання сторонами у розмірі 90% від вартості робіт (п. 8.2.4 Договору).

Оплата виконаних робіт здійснюється, з урахуванням притримання, встановленого п. 10.7 договору (п. 8.2.5 Договору).

Остаточні розрахунки за виконані роботи по договору проводяться замовником протягом 10 банківських днів з дати прийняття робіт згідно розділу № 7 договору та підписання акту здачі –приймання робіт на підставі підписаних сторонами актів форми КБ-2 по всьому обсягу робіт (п.8.2.6 договору).

Згідно з п. 8.3 Договору субпідрядник компенсує замовнику витрати, пов‘язані з використанням генпослуг після остаточного розрахунку замовника за чинним договором, у розмірі 2% від вартості виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач за первісним позовом виконав підрядні роботи, що підтверджується актом за липень 2009 року форми КБ-3 від 31.07.2009 року на загальну суму 78077,60 грн. та довідкою про вартість підрядних робіт за липень 2009 року на таку ж суму. Відповідач за первісним позовом не заперечує проти факту виконання позивачем за первісним позовом та факту прийняття відповідачем за первісним позовом підрядних робіт на загальну суму 78077,60 грн.

На виконання умов договору, відповідач за первісним позовом розрахувався з позивачем за первісним позовом частково, а саме на суму 76516,05 року.

Заборгованість на момент звернення до суду становить 1561,55 грн.

Позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з претензією про сплату заборгованості, яка була отримана останнім 18.03.2010 та залишена без відповіді та виконання.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів проведення з позивачем розрахунків у повному обсязі не надав.

Відповідач за первісним позовом заперечує проти наявності заборгованості на вказану суму посилаючись на п. 8.3 договору та на припинення зобов‘язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суд не погоджується з посиланням відповідача за первісним позовом на п. 8.3 Договору, як на підставу для відсутності заборгованості, оскільки відповідно до вказаного пункту договору, позивач за первісним позовом компенсує відповідачу за первісним позовом витрати у розмірі 2% від вартості виконаних робіт після остаточного розрахунку останнього з ним. Тобто вказаний пункт договору не виключає зобов‘язання відповідача за первісним позовом здійснити розрахунок з позивачем за первісним позовом у повному розмірі відповідно до довідки та акту форми КБ-3.

Крім того, суд не погоджується з твердженням відповідача за зустрічним позовом про припинення зобов‘язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з наступних підстав.

Відповідачем за первісним позовом надано до матеріалів справи заяву від 09.09.2010 про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка адресована позивачу за первісним позовом. Доказів надіслання на адресу позивача за первісним позовом не надано.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою односторонній правочин та має своїм наслідком припинення зобов'язань.

За змістом ст. 203 Господарського кодексу України, ст. 601 Цивільного кодексу України зарахування можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Оскільки позивач за первісним позовом заперечує проти зарахування зустрічних вимог, проти наявності у нього зобов‘язань перед відповідачем за первісним позовом, то відповідно у суду відсутні правові підстави для того, щоб вважати що зобов‘язання відповідача за первісним позовом є припиненими у розмірі 1561,55 грн.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі1561,55 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 11.4 Договору у випадку порушення строків оплати робіт, замовник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діла у період, за який сплачується пеня, від вартості простроченого платежу, за кожен день затримки.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути пеню у розмірі 319,18 грн.

Перевіривши, розрахунок пені позивача за первісним позовом, суд визнає його не вірним. За розрахунком суду розмір пені становить 160,50 грн. за період з 15.08.2009 по 15.02.2010.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме на суму 160,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, розрахунок 3% позивача за первісним позовом, суд визнає його не вірним. За розрахунком суду розмір 3% річних становить 44,54 грн. за період з 15.08.2009 по 28.07.2010.

Враховуючи вищевикладене, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

По зустрічному позову.

02.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно –монтажна компанія "Ера", як замовником (позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчові технології "Соняшник", субпідрядником (відповідач за зустрічним позовом) укладено договір № 337, відповідно до умов якого субпідрядник зобов‘язується за завданням замовника на свій ризик, власними і залученими силами виконати роботи з монтажу вентиляції санвузлів відповідно до проектної документації.

Відповідно до п. 2.1 Договору, початок робіт -09.04.2009, кінець робіт 27.04.2009 року.

Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін до договору (п. 2.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за зустрічним позовом виконані підрядні роботи, а позивачем за зустрічним позовом прийняті такі роботи 31.07.2009, що підтверджується актом форми КБ-3 та довідкою про вартість робіт підписаними та скріпленими печатками позивача та відповідача.

Відповідачем за зустрічним позовом не надано до матеріалів справи, належних доказів погодження з позивачем за зустрічним позовом зміни строків виконання робіт.

Посилання відповідача за зустрічним позовом про відсутність дефектного акту, як доказ того, що сторонами погоджено інші строки виконання робіт, судом не приймаються, оскільки в. 7.4 Договору мова йде про претензії до виконаних робіт, а не до строків виконання робіт.

Крім того, твердження відповідача за зустрічним позовом про те, що позивачем за зустрічним позовом не було передано проектну документацію, не є підставою для перенесення строків виконання робіт, оскільки така умова для продовження строку виконання робіт, сторонами не погоджені в договорі.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується факт закінчення виконання робіт по договору -31.07.2010, а не як передбачено договором 27.04.2009 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач належних доказів виконання робіт у строки передбачені договором не надав, належні докази погодження перенесення строку виконання робіт не надав.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем за зустрічним позовом договірних зобов‘язань в частині строку завершення підрядних робіт.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 11.2 Договору у випадку порушення строків здачі робіт, субпідрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діла у період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних робіт, за кожен день затримки.

Як вбачається зі змісту зустрічних позовних вимог, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню у розмірі 4676,10 грн. за період з 28.04.2009 по 30.07.2009.

Відповідач за зустрічним позовом подав заяву про застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення неустойки, оскільки позивач звернувся до суду про стягнення неустойки 13.09.2010.

Позивач за зустрічним позовом подав клопотання про поновлення строків позовної давності.

Клопотання мотивовано тим, що позивач за зустрічним позовом не міг звернутись з вказаним позовом раніше, оскільки оригінал договору № 337 та акт виконаних підрядних робіт за липень 2009 року був втрачений головним бухгалтером, що підтверджується доповідною запискою головного бухгалтера та наказом про винесення догани.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. (ст. 252 Цивільного кодексу України)

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. (ст. 253 Цивільного кодексу України)

За таких обставин, судом встановлено, що у зв‘язку з тим, що акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року підписаний сторонами 31.07.2010, то дата з якої починається обчислюватись строк є 01.08.2009 року.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ст. 261 Цивільного кодексу України).

Отже, підписавши акт виконаних підрядних робіт 31.07.2009, позивач довідався 31.07.2009 про порушення відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов‘язань по договору № 337.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Випадки зупинення перебігу позовної давності та її переривання передбачені ст. 263, ст. 264 Цивільного кодексу України.

Відповідно до наданих позивачем за зустрічним позовом доповідної записки, головним бухгалтером, останній пояснив, що 12.01.2010 він втратив оригінал договору № 337 та акт приймання робіт по договору, 15.01.2010 генеральним директором прийнято наказ № 3-к про винесення головному бухгалтеру догани за порушення трудової дисципліни.

За таких обставин, позивач за зустрічним позовом вважає, що він не міг подати позов про стягнення неустойки в межах строку позовної давності передбаченої ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Розглянувши доводи позивача за зустрічним позовом щодо поновлення строку позовної давності та документи, які були надані до матеріалів справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку позовної давності з наступних підстав.

По –перше, позивач за зустрічним позовом про порушення свого права відповідачем, довідався 31.07.2009, а документи були втрачені через півроку.

По - друге, позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів, які б підтверджували факт втрати первинних бухгалтерських документів, а саме звернення до органів міліції щодо втрати документів, результати розгляду органами міліції такого звернення.

В –третє, відсутність первинних бухгалтерських документів не перешкоджала позивачу за зустрічним позовом здійснити часткову оплату підрядних робіт -04.03.2010 року на суму 6246,21 грн.

В –п‘яте, позивачем не надано жодних доказів звернення до відповідача за зустрічним позовом з проханням надати копії документів, а саме договору та акту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано жодних належних доказів, як б підтверджували, що строк позовної давності зупинявся або переривався.

З огляду на викладене, судом встановлено, що строк давності у межах, якого позивач міг звернутись до суду з вимого про захист свого цивільного права сплив 01.08.2010. Позивач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою 13.09.2010, тобто після спливу строку позовної давності.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене та заяву відповідача за зустрічним позовом про застосування строків позовної давності, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно- монтажна компанія "Ера" (03069, м. Київ, вул. Заломова, 1, кв. 82, код 34540270 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові технології "Соняшник" (624160, Харківська область, смт. Пісочин, пров. Транспортний, 6 А, код 31466080) основний борг у розмірі 1561 (одна тисяча п‘ятсот шістдесят одна) грн. 55 коп., пеню у розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 44 (сорок чотири) грн. 54 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 93 (дев‘яносто три) грн. 48 коп. та 216 (двісті шістнадцять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині первісного позову відмовити.

4.          У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 26.11.2010 року