Рішення № 13022180, 16.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/46216.12.10 За позовом Мале підприємство «Зодчий» До Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія»

про стягнення 192535,01 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Лебедєв В.В. –представник за довіреністю

                    Солодрай Л.В. –представник за довіреністю

Від відповідача Томчук М.В. –представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 192535,01 грн. заборгованості по договору № 32 від 26 серпня 2008р., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –1925,35 грн. та витрат інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –312,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2009р. було порушено провадження у справі № 47/462 та призначено її до розгляду на 17.11.2009р., ухвалою від 17.11.2009р. відкладено до 01.12.2009р., ухвалою від 01.12.2009р. відкладено до 26.01.2010р., ухвалою від 18.02.2010р. відкладено до 17.03.2010р., ухвалою від 17.03.2010р. до 14.04.2010р., ухвалою від 14.04.2010р. до 20.05.2010р.

Ухвалою від 20.05.2010р., за клопотанням позивача, призначено будівельно-технічну експертизу, та поставлено на вирішення судової експертизи наступні питання: чи підтверджується документально відповідність вартості та обсягів фактично виконаних позивачем робіт, у якому обсязі фактично виконані роботи позивачем, яка вартість фактично виконаних позивачем робіт.

11.11.2010р. Науково-дослідницький інститут судових експертиз направив лист яким повідомив, що оскільки оплата за проведення експертизи до 11.11.2010р. проведена не була, то матеріали справи повертаються а ухвала про призначення будівельно-технічної експертизи залишається без виконання.

В судовому засіданні 16.12.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов договору № 132 від 26 серпня 2008р., не було здійснено оплату виконаних робіт, оскільки позивач виконав роботи на загальну суму 727968,31 грн., виконання яких оформлено позивачем відповідними актами виконаних робіт, які відповідачем було оплачено частково на суму 535433,30 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 192535,01 грн.

В судовому засіданні 16.12.2010р. представник відповідача проти заявлених вимог в частині стягнення заборгованості по актам виконаних підрядних робіт - заперечував, посилаючись на те, що єдиним доказом виконання робіт позивача є направлення останнім актів виконаних робіт, з якими відповідач не погоджується, а оскільки призначена експертиза не була проведена у зв’язку з не оплатою позивачем, відповідач вважає що позивач не довів належними доказами факту виконання робіт, та не скористався можливістю підтвердити позовні вимоги, шляхом проведення експертизи. Відповідач зазначав про те, що у відповідача відсутнє зобов’язання по оплаті робіт в сумі 192535,01 грн. по договору № 32 від 26.08.2008, оскільки роботи на зазначену суму позивачем не виконувались, а тому і акти виконаних робіт на зазначену суму відповідачем не підписувались. В свою чергу, вимогу позивача в частині стягнення 15 709,73 грн. заборгованості по оплаті за отримані матеріали –відповідач визнав.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

26.08.2008р. між позивачем –МП «Зодчий», як підрядником, та відповідачем –ТОВ «Вікторія», як замовником, було укладено Договір № 32 (далі –Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе: виконання робіт по прибудові складу на об’єкті: реконструкція супермаркету «Білла»в Дарницькому районі міста Києва (п. 1.1).

Умовами Договору сторони погодили, що оплата виконаних підрядником робіт здійснюється замовником на підставі акту виконаних робіт по формі КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт № КБ-3, що надаються замовником не пізніше 25 числа поточного місяця. До актів КБ-2в та КБ-3 підрядник надає замовнику рахунки на матеріали та обладнання (п. 4.1), замовник розраховується з підрядником за виконані роботи на протязі п’яти днів після підписання актів виконаних робіт (п. 4.2), замовник перераховує підряднику аванс на придбання матеріалів у розмірі 250000,00 грн. в термін до 10 жовтня 2008р. (п. 4.3).

Відповідно до односторонньо підписаних актів виконаних робіт по договору № 32 від 26.08.2008р., а саме: за грудень 2008р. на суму 210828,28 грн., за січень 2009р. на суму 94173,60 грн., та довідок про вартість виконаних робіт, вартість виконаних позивачем робіт за грудень 2008р. та січень 2009р. складає –305001,88 грн.

Згідно з накладною № 52 від 10.12.2008р., позивачем було поставлено відповідачу будівельні матеріали на суму 15709,73 грн., які було прийнято уповноваженою особою відповідача за довіреністю типової форми № 49 від 10.12.2008р.

31.03.2009р. позивач цінним листом, направив на адресу відповідача лист № 21 від 31.03.2009р. про направлення актів виконаних підрядних робіт, з додатками, а саме : акти виконаних робіт за грудень 2008р. та січень 2009р., який відповідачем було отримано 01.04.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком Укрпошти.

Також позивачем долучено до матеріалів справи, платіжні доручення на загальну суму 5354333, 30 грн., з призначенням платежу «за роботи по прибудові складу супермаркету Білла згідно договору № 32»

Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору № 132 від 26 серпня 2008р., не було здійснено оплату виконаних робіт, оскільки позивач виконав роботи на загальну суму 727968,31 грн., які відповідачем було оплачено частково на суму –535433,30 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –192535,01 грн.

Як зазначив відповідач в поясненнях, єдиним доказом виконання робіт позивача є направлення останнім актів виконаних робіт, з якими відповідач не погоджується, а оскільки призначена експертиза не була проведена у зв’язку з не оплатою позивачем, відповідач вважає що позивач не довів належними доказами факту виконання робіт, та не скористався можливістю підтвердити позовні вимоги, шляхом проведення експертизи

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що на виконання умов договору № 32, позивачем було поставлено відповідачу матеріали на суму 15709,73 грн., які останнім було прийнято, що підтверджується довіреністю суворої звітності виданою ТОВ «Вікторія»на отримання товару, але не оплачено. Оплата в сумі 15709,73 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином, на даний час у відповідача перед позивачем за поставлений товар (матеріли) існує непогашена заборгованість в сумі 15709,73 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, але не оплачений відповідачем товар законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 15709,73 грн.

Твердження позивача про те, що на виконання умов договору № 32 позивачем було виконано роботи на загальну суму 727968,31 грн., відповідачем оплачено частково на суму 535433,30 грн., а тому заборгованість складає різницю між виконаними роботами та фактичною оплатою, судом відхиляється, адже факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжними дорученнями, а факт виконання робіт позивачем доведено не було з огляду на нижчевикладене.

Так позивач посилається на те, що акти за грудень 2008р. та січень 2009р. відповідачем не підписано та не оплачено, але було направлено цінним листом на адресу відповідача, останній в свою чергу проти виконання робіт заперечує та вважає вимоги позивача необґрунтованими, адже акти складені та підписані позивачем, а тому не є належним доказом виконання робіт для відповідача.

Відповідно до статті 33 Господарсько-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, та враховуючи те, що саме на позивача покладається обов’язок доказування факту виконання робіт, адже односторонньо підписання актів не є доказом саме виконання робіт, а судом за клопотанням позивача було призначено будівельно-технічну експертизу та поставлено на вирішення судової експертизи наступні питання: чи підтверджується документально відповідність вартості та обсягів фактично виконаних позивачем робіт, у якому обсязі фактично виконані роботи позивачем, яка вартість фактично виконаних позивачем робіт, яка в зв’язку з відсутністю оплати з боку позивача не була проведена, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 176825,28 (192535,01 (сума заявленої вимоги) 15 709,73 (сума задоволених вимог за поставлені матеріали)), є незаконною та необґрунтованою, недоведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: 5360,00 грн. основного боргу.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія»(код ЄДРПОУ 16293139, адреса: 01025, м. Київ, вул. В.Житомирська, 12, кв. 1) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Малого підприємства «Зодчий»(код ЄДРПОУ 22788939, адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Луценка, 8) суму основного боргу –15709 (п'ятнадцять тисяч сімсот дев’ять) грн. 73 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –157 (сто п’ятдесят сім) грн. 09 коп., та витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг –24 (двадцять чотири) грн. 50 коп. В іншій частині позову відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                     С.Р. Станік

Дата складання повного тексу рішення –23.12.2010