Рішення № 13024921, 13.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.10 Справа № 15/286/10

Суддя Горохов І.С.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро –Союз –Запоріжжя”, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 7

до Дочірнього підприємства “Ілліч –Агро Запоріжжя”Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча”, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Осипенко, 18

про стягнення 412576,64 грн.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача: Ситник Н.Л., дов. № 7 від 18.11.2010р.

від відповідача : не з’явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро –Союз –Запоріжжя” до Дочірнього підприємства “Ілліч –Агро Запоріжжя” Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча” про стягнення 412576,64 грн.

Ухвалою господарського суду від 03.11.2010 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 18.11.2010. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 13.12.2010р. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст.. 22 ГПК України заяву прийнято до розгляду.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 371639,71 грн. основного боргу, 7087,12 грн. річних відсотків, 30302,88 грн. пені.

В судовому засіданні 13.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: 25 березня 2010р. ТОВ «Агро –Союз –Запоріжжя»та ДП «Ілліч –Агро Запоріжжя»ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча»укладено договір № 51/82 про постачання товару. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався поставити товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору оплату вартості отриманого товару не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 371639,71 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 7087,12 грн. річних відсотків, 30302,88 грн. пені.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи, для надання сторонам можливості врегулювати спір в добровільному порядку. В судове засідання 13.12.2010р. відповідач свого представника не направив, про причини неявки не сповістив суд, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив 25 березня 2010р. ТОВ «Агро –Союз –Запоріжжя»та ДП «Ілліч –Агро Запоріжжя»ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча»укладено договір № 51/82 про постачання товару.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався поставити товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 3.1 договору відповідач повинен сплатити позивачу вартість отриманої продукції на протязі двадцяти п’яти календарних днів з дати поставки товару.

Як свідчать вивчені матеріали позивач зобов’язання за договором виконав належним чином, факт належного виконання позивачем зобов’язань за договором підтверджується видатковими накладними: № 2985 від 07.04.2010р., № 02986 від 07.04.2010, № 3256 від 13.04.2010р., № 3537 від 16.04.2010р., № 3730 від 21.04.2010р., № 3825 від 22.04.2010р., № 4140 від 28.04.2010р., факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями ААА №148736 від 07.04.2010р., ААА 148743 від 13.04.2010р., ААА № 148744 від 16.04.2010р., ААА № 148746 від 21.04.2010р., ААА № 148747 від 22.04.2010р., ААА №148749 від 28.04.2010р. на отримання ТМЦ, які видані уповноваженій особі відповідача.

03 вересня 2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату вартості отриманої продукції. Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст.. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 371639,71 грн. осново боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги про стягнення 7087,12 грн. річних відсотків, нарахованих за період з 07.04.2010р. по 10.12.2010р., суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення з відповідача 30302,88 грн. пені, нарахованої за період з 07.04.2010р. по 23.11.2010р., позивач обґрунтовує з посиланням на п.5.3 договору, відповідно до якого за порушення строку оплати продукції відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,05% від простроченої до сплати суми, за кожен день прострочки. Розрахунок пені здійснено з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст.. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Ілліч –Агро Запоріжжя”Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча”, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Осипенко, 18, інд. код 34127231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро –Союз –Запоріжжя”, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 7, ЄДРПОУ 24512443) суму основного боргу в розмірі 371639,71 грн., 7087,12 грн. річних відсотків, 30302,88 грн. пені, та 4360,77 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 20.12.2010р.