Постанова № 13022994, 14.12.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р.

Справа № 9/151/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мацюри П.Ф.,

суддів Андрєєвої Е.І., Бєляновського В.В.

при секретарі судового засідання Павлюк О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Ільченко К.А. , за довіреністю

від відповідача:Архипов Д.О., за довіреністю

від 3-ої особи : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Український Професійний Банк”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 23.09.2010 року

у справі №9/151/10

за позовом Публічного акціонерного товариства „Український Професійний Банк”

до Комунального підприємства „Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації”

за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Очаковская пищевкусовая фабрика”

про скасування рішення реєстратора від 02.02.2010 р. та зобов’язання здійснити реєстрацію права власності,

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2010 року Відкрите акціонерне товариство “Український Професійний банк” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” в особі Очаківської міської філії КП “ММ БТІ” про скасування рішення реєстратора від 02.02.2010 р. та зобов’язання Очаківської міської філії Комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” здійснити реєстрацію права власності.

09 вересня 2010 року господарський суд Миколаївської області за клопотанням відповідача ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Очаковская пищевкусовая фабрика” на підставі того, що станом на час розгляду справи право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано саме за ТОВ “Очаковская пищевкусовая фабрика”.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23 вересня 2010 р. у справі №9/151/10 (суддя Філінюк І.Г.) в задоволенні позову ВАТ “Український професійний банк” відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на те, що поданий позивачем для реєстрації права власності у якості правовстановлюючого документу іпотечний договір від 29.11.2007 р. не може вважатися правовстановлюючим документом. На думку господарського суду першої інстанції відповідач правомірно відмовив позивачу у здійсненні державної реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно на підставі п. 3.3. Тимчасового положення, оскільки подані позивачем документи не відповідали вимогам, установленим ст. 35 Закону України “Про іпотеку”, а також пунктів 2.1., 2.2., пункту 1 додатку 1 до Тимчасового положення.

Позивач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та прийняти нове рішення яким, скасувати рішення реєстратора від 02.02.2010 р. та зобов’язати Очаківську міську філію Комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” здійснити реєстрацію права власності ВАТ “Український Професійний Банк” в цілому на комплекс нерухомого майна харчосмакової фабрики, що знаходиться за адресою: м. Очаків, Миколаївської області, вул. Ольвійвська, буд. 3-А. При цьому позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. За доводами скаржника господарським судом першої інстанції помилково застосована редакція Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно від 17.02.2010 р., в той час як оскаржуване рішення реєстратора було винесено 02.02.2010 р.. Окрім того, скаржник зазначає, що судом при ухваленні рішення не були застосовані норми ст.628 ЦК України, ст.36 Закону України “Про іпотеку”, що підлягали застосуванню для вирішення даного спору.

08 листопада 2010 року за вх. 32813Д1 від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу ВАТ “Український Професійний Банк”, в якому відповідач просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу —без задоволення. При цьому відповідач посилається на те, що рішення реєстратора очаківської філії КП ММБТІ від 02.02.2010 р. відповідає вимогам Тимчасового положення, чинній станом на 02.02.2010 р., а доводи позивача про необхідність застосування судом Тимчасового положення в редакції, чинній на момент прийняття реєстратором КПММБТІ рішення про відмову в реєстрації безпідставними. також, на думку відповідача, позивач вимагав виконати порушене зобов'язання у 18 дений строк, що є порушенням ст.35 Закону України “Про іпотеку” та умов п.27 Іпотечного договору.

У судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції 09 листопада 2010 року представником Відкритого акціонерного товариства „Український Професійний Банк” було надано клопотання про залучення додаткових документів. З наданих документів вбачається, що 07.10.2010 року Відкрите акціонерне товариство “Український Професійний Банк” було перейменовано на Публічне акціонерне товариство „Український Професійний Банк”, даний факт підтверджується наданою копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копією витягу із статуту ПАТ „Український Професійний Банк” та копією з витягу протоколу №142 засідання правління ВАТ „Український Професійний Банк” від 07.10.2010 р.Розглянувши клопотання позивача та надані до нього документи, господарський суд апеляціної інстанції ухвалив, змінити первісне найменування позивача Відкрите акціонерне товариство “Український Професійний Банк” на Публічне акціонерне товариство „Український Професійний Банк” (надалі-ПАТ “УПБ”).

Представник позивача в судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні оскаржуваного рішення та задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав в викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечував проти вимогвикладених в апеляційній скарзі, просив залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін

У жодне судове засідання господарського суду апеляційної інстанції не з'явився представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Очаковская пищевкусовая фабрика”, хоча суд неодноразово в судові засідання викликав керівника та головного бухгалтера третьої особи- Товариства з обмеженою відповідальністю „Очаковская пищевкусовая фабрика”

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.

29 листопада 2007 року між ПАТ „Український Професійний Банк” та ТОВ „Очаковская пищевкусовая фабрика” укладено договір № 880 про надання кредиту на суму 5000000грн. терміном до 28.11.2012р. на поповнення обігових коштів. Погашення кредиту здійснюється щомісячно, починаючи з червня 2008 року (п.1. договору). Плата за користування одержаним кредитом встановлюється у розмірі 17,5% річних (п.1.3. договору). Забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком є порука ТОВ „Екостар” (іпотечний договір від 29.11. 2007р., договір поруки № 880-1 від 29.11.07р.) –п.2.1. договору. У разі порушення позичальником умов договору, несвоєчасної сплати процентів за його використання, банк має право розірвати цей договір та достроково стягнути наданий кредит, проценти за ним, можливі штрафні санкції, в т.ч. і шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (п.5.7. договору). Нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредиту, але не пізніше 28 листопада 2012 року. Проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом. Сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється позичальником щомісячно в період з 25 числа по останній робочий день місяця та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за кредитом, але не пізніше 28 листопада 2012 року. При цьому сплаті підлягають проценти, які нараховані на 25 число місяця включно; сплата процентів, які нараховані за період з 26 числа по останній календарний день місяця, здійснюється в наступний період сплати процентів (п.7.1. договору). За несвоєчасне погашення кредиту позичальник сплачує банку подвійну процентну ставку від встановленої в п.1.3. даного договору (п.7.5. договору). За несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом позичальник сплачує на вимогу банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,2% від суми прострочення заборгованості за процентами. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний час користування кредитом згідно з умовами цього договору (п.8.1. договору).

Додатковими угодами про внесення змін до договору про надання кредиту № 880 від 29.11.07р. (а.с.15-16) сторони п.2.1. договору виклали в наступній редакції: „Забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком є застава власного майна ТОВ „Очаковская пищевкусовая фабрика” (іпотечний договір від 29.11.2007р.” та доповнили договір пунктом 4.5. слідуючого змісту:

„ З 01.01.2008р. і до повного виконання своїх зобов’язань по цьому договору проводити 100% своїх безготівкових розрахунків через рахунки, відкриті в банку. Обидві сторони дійшли згоди, що у разі невиконання позичальником передбаченої абзацем першим даного пункту договору вимоги, процентна ставка збільшується на 5% річних: відповідно за кредитні ресурси, надані в національній валюті, ставка становитиме 22,5% річних... При цьому процентна ставка по кредиту підлягає збільшенню в перший день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення вимоги, вказаної в абзаці першому даного пункту договору” .

29 листопада 2007 року між сторонами укладено іпотечний договір, за умовами якого ТОВ „Очаковская пищевкусовая фабрика” передало банку в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 880 від 29.11.2007р. комплекс нерухомого майна харчосмакової фабрики, що знаходиться за адресою: м. Очаків, вул. Ольвійська, 3а. В п.6.1. іпотечного договору наведений опис об’єкта переданого в іпотеку.

Пунктом 8 іпотечного договору передбачено, що іпотекодавець зобов’язаний в термін до 28 лютого 2008 року переоформити на себе право користування земельною ділянкою, на якій розташований предмет іпотеки. У разі порушення цього зобов’язання іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 0,2% від вартості предмета іпотеки, зазначеної в абз. 1 п.11 цього договору. У триденний термін, з моменту оформлення права власності на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки, передати іпотекодержателю належним чином оформлені копії відповідних документів та передати вказану земельну ділянку в іпотеку іпотекодержателю, шляхом укладення відповідного нотаріального посвідченого договору.

Пунктом 11 іпотечного договору визначена приблизна вартість предмета іпотеки в сумі 7000000грн. Відповідно до пунктів 16.5.1., 16.5.2., 16.6. цього договору, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання строків виконання будь-якого із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, зокрема, у разі невиконання чи неналежного виконання будь-якого із зобов’язань, передбачених умовами кредитного договору та цього договору. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і в разі дострокового розірвання кредитного договору або зміни його умов, при наявності невиконаних зобов’язань на момент розірвання. Пунктом 19 іпотечного договору передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем будь-якого із зобов’язань, передбачених п.п.18.1., 18.2, 18.3., 18.6. цього договору, він сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від вартості предмета іпотеки, зазначеної в абзаці 1 п.11 цього договору. Пунктами 22, 23 іпотечного договору встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватись одним з таких способів за вибором іпотекодержателя:

- за рішенням суду;

- на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя. Визначені цим договором способи звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджають іпотекодержателю застосувати інші способи звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлені чинним законодавством України та/або письмовою домовленістю сторін. У разі, якщо визначені цим договором та/або чинним законодавством України заходи позасудового врегулювання з будь-яких причин не призвели до задоволення вимог іпотекодержателя в повному обсязі, іпотекодержатель вправі в будь-який час припинити процедуру посадового врегулювання та звернути стягнення на предмет іпотеки в цілому чи на окреме майно, що входить до його складу, на підставі виконавчого напису нотаріуса чи за рішенням суду (за вибором іпотекодержателя). Реалізація предмет іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.Пункт 25 іпотечного договору містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом переходу до нього права власності на предмет іпотеки. Абзацами 2,3 цього пункту встановлено, що у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Зазначене застереження вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки .

В порушення умов кредитного договору Позичальник (ТОВ “Очаковская пищевкусовая фабрика”) несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував відсотки за користування кредитними ресурсами, тому 12.05.2008 р. ПАТ “Український Професійний банк” надіслав на адресу ТОВ “Очаковская пищевкусовая фабрика” кредиторську вимогу про наявність заборгованості по кредитним договорам № 880 від 29.11.2007 р., та попередив про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо заборгованість не буде сплачена , відповідь на яку отримана не була (а.с.18).

30 грудня 2009 р. позивач звернувся до Очаківської філії Миколаївського МБТІ із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно встановленої форми з клопотанням зареєструвати за банком право приватної власності на комплекс нерухомого майна харчосмакової фабрики, що знаходиться за адресою: місто Очаків, Миколаївської області, вулиця Ольвійська, буд. 3-А, що належить Публічному акціонерному товариству "Український Професійний Банк" на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в Іпотечному договорі від 29.11.2007 р., яке також вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", посвідченому приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Машковою С.М. та зареєстрованому у реєстрі за номером 3042.

До заяви позивач додав оригінал та нотаріально засвідчену копію іпотечного договору від 29.11.2007 р., оригінали вимоги про усунення порушення та докази її отримання, а також копії установчих документів ПАТ “УПБ”та документів, що підтверджують повноваження його представника, довідка про наявність безумовної заборгованості тощо.

Відповідач не зареєстрував право власності позивача, а надав відмову в його реєстрації з причин неподання договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника.

Згідно ч.1, 3 ст.33 Закону України „ Про іпотеку” від 5.06.2003р. № 898-IV (із змінами) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч.1 ст.37 зазначеного Закону, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст.36 вказаного Закону, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. Відповідне застереження в іпотечному договорі вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає останньому застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір іпотеки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у разі виникнення у нього права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності (п. 25 іпотечного договору), тобто передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. Порядок передачі такого права встановлений ст. 37 Закону України “Про іпотеку”, а саме іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання свого зобов’язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Тобто, зазначена норма вказаного Закону передбачає набуття права власності іпотекодержателем шляхом передачі йому іпотекодавцем права власності на предмет іпотеки.

Необхідно зазначити, що Відкрите акціонерне товариство “Український Професійний Банк” звернулося до Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького ПАН України з метою проведення науково-правової експертизи за питаннями щодо передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. 20 січня 2010 р. ПАТ “УПБ” було отримало висновок щодо поставлених запитань, в тому числі: чи повинен договір про задоволення вимог іпотекодержателя обов'язково бути окремим самостійним документом та чи є застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в іпотечному договорі, правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.

Відповідно до отриманої відповіді, рада науково-правових експертиз дійшла висновку, що “договір про задоволення вимог іпотекодержателя може бути укладений як окремий договір, що викладений у окремому документі, так і бути викладеним у тому ж тексті, що і іпотечний договір, будучи складовою частиною змішаного договору, який містить елементи інших договорів”. Так, “договір, який містить в собі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань за договором іпотеки”. Копія висновку додана позивачем до позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не зареєстрував відповідне право власності, посилаючись на не дання договору про задоволення вимог іпотекодержателя на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України 28.01.2003 р. №6/5.

Господарський суд апеляційної інстанціями не може погодитись з зазначеними діями відповідача, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства виходячи з наступного На момент звернення ПАТ “УПБ” до Очаківськогно МБТІ із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в Іпотечному договорі від 29.11.2007 р., діяла редакція Тимчасового положення від 03.06.2009 р. В додатку №1 “Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна” до зазначеного положення , встановлено, що договорами, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід прав власності. вважаються в тому числі і договори іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Доводи відповідача стосовно того, що позивач вимагав виконати порушене зобов'язання у 18 дений строк, що є порушенням ст.35 Закону України “Про іпотеку” та умов п.27 Іпотечного договоруне заслуговують на увагу, з огляду на таке. Відповідно до ст.35 Закону України “Про іпотеку” встановлено строк, протягом якого іпотекодавець може добровільно задовольнити вимогу іпотекодержателя про виконання порушеного зобов'язання-30 днів, якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону. Вказана вимога надсилалася позивачем іпотекодавцю12.05.2010 р., а 30.12.2009 р. позивач звернулвся до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки, тобто майже через 19 місяців після того, як іпотекодержатель отримав вказане застереження.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що спірне рішення реєстратора від 02.02.2010 р., є незаконним та суперечить вимогам чинного законодавства.

Оскільки, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Український Професійний Банк”

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України ПП за рахунок Комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” в особі Очаківської міської філії КП “ММБТІ” підлягають відшкодуванню понесені судові витрати по справі: 85 грн. –на сплату держмита за подання позову, 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42,5 грн. –на сплату держмита за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк”” –задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 23 вересня 2010 року у справі № 9/151/10 –скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ”Український Професійний Банк” –задовольнити повністю.

Скасувати рішення реєстратора від 02.02.2010 р. та зобов’язати Очаківську міську філію Комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” здійснити реєстрацію права власності ВАТ “Український Професійний Банк” (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової,15, кореспондентський рахунок 332009172801 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву, МФО 300205, ЄДРПОУ 19019775) в цілому на комплекс нерухомого майна харчосмакової фабрики, що знаходиться за адресою: м. Очаків, Миколаївської області, вул. Ольвійвська, буд. 3-А

Стягнути з Комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” в особі Очаківської міської філії КП “ММБТІ” (54030, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Шевченка,40) на користь Публічного акціонерного товариства ”Український Професійний Банк” (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової,15, кореспондентський рахунок 332009172801 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву, МФО 300205, ЄДРПОУ 19019775) понесених судових витрат по справі, а саме: 85 грн. –на сплату держмита за подання позову, 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42,5 грн. –на сплату держмита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.Ф. Мацюра

Судді Е.І. Андрєєва

В.В. Бєляновський