Постанова № 13022939, 21.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2010                                                                                           № 47/457

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

За участю представників:

позивача: Власко С.О., довіреність б/н від 16.08.2010 року;

відповідача: Карманюк А.О., довіреність №21-23-5253 від 20.12.2010 року;

Сав’як Т.М., довіреність №21-23-3167 від 13.09.2010 року;

третьої особи: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.11.2010

у справі № 47/457 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС Консалтінг»

до                                                   Центральної виборчої комісії

третя особа, що не відповідача           заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Державне казначейство України

про                                                   стягнення 4812797,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БМС Консалтінг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Центральної виборчої комісії 4489288,20 грн. основної заборгованості по договору № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009 та 323509,34 грн. пені.

В подальшому ТОВ «БМС Консалтінг» було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 4200000,00 грн. та пеню в сумі 323509,34 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2010 р. у справі № 47/457 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 4200000,00 грн. та пені 229045,95 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням господарського суду м. Києва та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема відповідач стверджує про те, що з метою виконання умов договору № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009 відповідачем подано відповідні документи до Державного казначейства України. Зазначена установа за результатами розгляду зазначених документів взяла та зареєструвала фінансові зобов'язання відповідача у межах кошторисних призначень на 2009 рік. Згідно відмітки Державного казначейства України 28.12.2009 взято на облік та зареєстровано договір № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009, акт приймання -передачі товару від 17.12.2009 та реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів. Факт взяття на облік свідчить про наявність бюджетного призначення, але фактично відсутні асигнування. Разом з тим, згідно з випискою Держказначейства України з реєстраційного рахунку Центральної виборчої комісії за грудень 2009 року за КПКВ 6731050 Комісії не виділено асигнувань за КЕКВ 2110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування", що спричинило виникнення на початок 2010 року кредиторської заборгованості з оплати фінансових зобов'язань за капітальними видатками, зокрема і по договору № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

15.12.2009 між Центральною виборчою комісією, як покупцем, та ТОВ “БМС Консалтинг”, як постачальником, було укладено договір № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009.

Умовами договору № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009 сторони погодили, що постачальник зобов’язується передати у власність покупця в строк, встановлений цим договором, комп’ютерну техніку для організації робочих місць працівників органів ведення та регіональних органів адміністрування Державного реєстру виборців згідно з Специфікацією, а покупець зобов’язався прийняти товар і сплатити грошову суму, визначену договором (п.1.1), загальна вартість товару відповідно до специфікації становить 4489288,20 грн. (п. 2.1), основні вимоги щодо умов оплати договору визначаються згідно з положеннями статті 51 Бюджетного кодексу України (п. 2.3), покупець здійснює оплату за фактично поставлений товар за умови його відповідності вимогам покупця та його належної якості протягом 5 банківських днів після підписання сторонами видаткової накладної та акта приймання –передачі товару (п. 2.3), у випадку затримки платежів з боку покупця, за умови його належного бюджетного фінансування, покупець на вимогу постачальника сплачує останньому пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період затримки, від загальної вартості товару, за кожний день порушення зобов’язання (п. 6.4).

Сторонами договору № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009 було погоджено Специфікацію товару на суму 4489288,20 грн.

Як встановлено судом, на підставі акту від 17.12.2009 прийому-передачі товару за договором № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009, позивач, як постачальник, передав за договором № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009 згідно накладної № 10245 від 17.12.2009, а відповідач, як покупець, прийняв за довіреністю ЯПИ 278857 від 17.12.2009 товар (комп’ютерне обладнання) загалом на суму 4489288,20 грн.

23.06.2010 та 06.07.2010 позивач звертався до відповідача з претензіями № 207 та № 873, в яких просив відповідача погасити заборгованість за договором № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009.

У відповідь на звернення позивача, відповідач листом № 21-43-2507 від 14.07.2010 повідомив позивача про те, що у грудні 2009 року Державним казначейством України взято та зареєстровано фінансові зобов’язання Центральної виборчої комісії на суму 5334928,20 грн. у межах кошторисних призначень 2009 року. Разом з тим, згідно із випискою Держказначейства України з реєстраційного рахунку Центральної виборчої комісії за грудень 2009 року за КПКВ 673 1050 відповідачу не виділено асигнувань КЕКВ 2110 “Придбання обладнання і предметів довгострокового користування”, що спричинило виникнення на початок 2010 року кредиторської заборгованості з оплати вищезазначених послуг. У поточному році видатки для погашення вказаної кредиторської заборгованості за КПКВ 6731050 не враховані в розписі асигнувань загального фонду державного бюджету на 2010 рік, а тому для вирішення зазначеного питання відповідач звернувся до Кабінету Міністрів України.

В свою чергу, на звернення позивача, Державне казначейство України листом № 14-04/1640-20279 від 28.10.2010 повідомило про те, що Головному розпоряднику бюджетних коштів Центральній виборчий комісії за КЕКВ 2110 “Придбання обладнання і предметів довгострокового користування”у 2009 році передбачалися асигнування за бюджетною програмою КПКВ 673 1 050 “Функціонування Державного реєстру виборців”у сумі 9461,0 тис. гривень. У зв'язку з обмеженим ресурсом єдиного казначейського рахунку відкрито та спрямовано асигнувань станом на 31.12.2009 у сумі 2130,911 тис. грн. Залишок нерозподілених асигнувань становить -7330,089 тис. гривень. Центральною виборчою комісією 28.12.2009 року за зазначеною бюджетною програмою зареєстровано в обліку Державного казначейства України зобов'язання за Договором, умовами якого передбачено поставку обладнання ТОВ “БМС Консалтінг”на загальну суму 4 489 288,20 гривень. Враховуючи відсутні відкриті асигнування на зазначену мету, платіжні доручення Центральною виборчою комісією до Державного казначейства України у 2009 році не надавалися. Станом на 01.01.2010 в обліку Державного казначейства України зареєстровано бюджетну кредиторська заборгованість у загальній сумі 4 489 288,20 грн., яка підлягає погашенню у загальновстановленому порядку. Головному розпоряднику бюджетних коштів Центральній виборчий комісії за КЕКВ 2110 “Придбання обладнання і предметів довгострокового користування” у 2010 році асигнування передбачені за бюджетною програмою КПКВ 6731050 “Функціонування Державного реєстру виборців” у сумі 487,4 тис. гривень. Станом на 27.10.10 відкрито та спрямовано 289,3 тис. гривень.

У зв’язку з відповідним спрямуванням позивачу з Державного бюджету України 289,3 тис. гривень в якості оплати поставленого відповідачу товару по договору № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009, позивачем було надано суду уточнення позовних вимог в сторону зменшення, в яких позивач просив суд стягнути з відповідача 4200000,00 грн. заборгованості.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 статті 51 Бюджетного кодексу України, стадіями виконання Державного бюджету України за видатками визнаються: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на о0снові затвердженого бюджетного розпису; 2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов'язань; 4) отримання товарів, робіт та послуг; 5) здійснення платежів; 6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Частиною 2 статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Затвердження змін до кошторисів вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності у зв'язку із зміною обсягів доходів і видатків відповідно до затвердженого бюджетного розпису здійснюється керівниками цих закладів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до ч. 3 Бюджетного кодексу України статті 51 Бюджетного кодексу України, державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України.

Також, ч. 4 статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

Ч. 5 статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Ч. 6, 7 статті 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися. Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 8 статті 51 Бюджетного кодексу України, державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України; 2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, передбачено, що казначейство відповідно до покладених на нього завдань має право провадити безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 договору № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009, відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем за отриманий товар у строк 5 банківських днів після підписання видаткової накладної № 10245 від 17.12.2009 та Акту від 17.12.2009, тобто у строк до 24.12.2009 включно, чого відповідачем здійснено не було.

В свою чергу, згідно листа Державного казначейства України № 14-04/1640-20279 від 28.10.2010, відповідачем 28.12.2009 за бюджетною програмою КПКВ 673 1 050 “Функціонування Державного реєстру виборців” зареєстровано в обліку Державного казначейства України зобов'язання за договором № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009, умовами якого передбачено поставку обладнання ТОВ “БМС Консалтінг” на загальну суму 4 489 288,20 грн., з яких позивачу станом на момент вирішення спору перераховано 25.10.2010 лише 289288,20 грн., що сторонами по справі не заперечувалось.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на момент вирішення спору у відповідача перед позивачем по договору № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009 існує непогашена заборгованість в сумі 4200000,00 грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, але не оплачений у повному обсязі відповідачем товар по договору № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009 є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 4200000,00 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 323509,34 грн. пені не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із п. 6.4 договору № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009 р. у випадку затримки платежів з боку покупця, за умови його належного бюджетного фінансування, покупець на вимогу постачальника сплачує останньому пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період затримки, від загальної вартості товару, за кожен день порушення зобов’язання.

Центральна виборча комісія є органом державної влади, фінансування якого проводиться з Державного бюджету України, розпорядником якого є Державне казначейство України.

З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання відповідача за договором № ЦВК9-КОН02/091-2009 від 15.12.2009 були взяті на облік Державним казначейством України у межах кошторисних призначень на 2009 рік, але асигнування на відповідні зобов’язання за КЕКВ 2110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" були відсутні.

Враховуючи, що затримка оплати отриманого товару відповідачем була обумовлена неналежним бюджетним фінансуванням, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в позові в частині стягнення пені у розмірі 323509,34 грн. належить відмовити повністю.

З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення пені.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2010 р. у справі № 47/457 скасувати в частині стягнення з Центральної виборчої комісії (код ЄДРПОУ 21661450, місцезнаходження: 01196 м.Київ, пл. Лесі України, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БМС Консалтінг” (код ЄДРПОУ 24932263, місцезнаходження: 04107 м.Київ, вул. Печенізька, 32) 229045 ,95 грн. пені та прийняти нове рішення.

Стягнути з Центральної виборчої комісії (код ЄДРПОУ 21661450, місцезнаходження: 01196 м.Київ, пл. Лесі України, 1) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БМС Консалтінг” (код ЄДРПОУ 24932263, місцезнаходження: 04107 м.Київ, вул. Печенізька, 32) суму заборгованості в розмірі 4200000 (чотири мільйони двісті тисяч) грн. 00 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита – 25500,00 грн. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –219,12 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Центральної виборчої комісії (код ЄДРПОУ 21661450, місцезнаходження: 01196 м.Київ, пл. Лесі України, 1) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БМС Консалтінг” (код ЄДРПОУ 24932263, місцезнаходження: 04107 м.Київ, вул. Печенізька, 32) 3235,00 грн. державного мита за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

24.12.10 (відправлено)