Рішення № 13022838, 22.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

22.12.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 698166

просп. Миру , 20                                                  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?22? грудня 2010 року справа № 7/150

Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ?Градекс?

02660, м. Київ, вул. Автопаркова,7

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю ?Фірма?Вена?

14000, м. Чернігів, вул. Толстого,28

Про стягнення 10369,99 грн. Представники сторін:

Від позивача : не з’явився

Від відповідача : Малишенко О.М. –дов. № 08/09/10 від 08.09.2010 р.

Суть спору:

Подано позов про стягнення 7612,07 грн. боргу по неоплаті вартості товару, отриманого згідно договору купівлі –продажу № 01/03-01 від 03.01.2009 р., 761,20 грн. штрафу, 780,09 грн. пені, 957,50 грн. інфляційних, 259,13 грн. 3% річних.

Відповідач в відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. Відповідач посилається на відсутність боргу в сумі 7612,07 у зв?язку з оплатою даної суми на момент подачі позову до суду, а також зазначає про пропуск позивачем строку позовної давності по нарахуванню пені та штрафу. Відповідач також стверджує, що товар було отримано не за договором, оскільки в накладних, довіреностях та рахунках –фактурах відсутнє посилання на договір № 01/03-01 від 03.01.2009 р.

Позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 01801347.

В судовому засіданні 21.12.2010 р. оголошувалась перерва до 22.12.2010 р.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд

                                                            Встановив:

          Відповідно до ст.. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Між сторонами 03.01.2009 р. укладено договір купівлі –продажу № 01/03-01 відповідно до умов якого позивач протягом терміну дії даного договору зобов’язувався поставляти, а відповідач приймати та оплачувати товару у порядку і на умовах, визначених даним договором.

          Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що приймання –передача товару по кількості і якості здійснюється в місці перебування товару на складі продавця (покупця), і вважається зробленим з моменту підписання сторонами накладної.

          Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

          На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних № 07/28-09 від 28.07.2009 р. на суму 439,92 грн., № 08/18-06 від 18.08.2009 р. на суму 3851,64 грн., № 08/26-08 від 26.08.2009 р. на суму 1638,70 грн., № 09/11-08 від 11.09.2009 р. на суму 1232,39 грн., № 09/11-09 від 11.09.2009 р. на суму 129,58 грн., № 09/11-15 від 11.09.2009 р. на суму 319,84 грн. на підставі довіреностей відповідача позивачем передано, а відповідачем отримано товар на загальну суму 7612,07 грн.

          Заперечення відповідача щодо одержання ним товару не за договором № 01/03-01 від 03.01.2009 р. спростовується матеріалами справи, оскільки: пунктом 1.2. договору № 01/03-01 від 03.01.2009 р. сторони обумовили, що найменування товару, кількість товару, а також ціна за кожну партію товару визначається відповідними додатками до договору або рахунками –фактурами, виставленими продавцем (позивачем) за заявкою покупця (відповідача). Позивачем були пред’явлені рахунки –фактури, копії яких додано до матеріалів справи, а відповідачем на підставі цих рахунків видані довіреності (що відповідає п.1.2. договору). В довіреностях відповідачем зазначено рахунки позивача. Товар одержано відповідачем за довіреностями відповідача.

          Пунктом 4.2. договору сторони визначили, що розрахунок за відпущений товар покупець (позивач) зобов’язується зробити у відповідності з видатковими накладними або актом прийому –передачі товару, у термін не пізніше 45 календарних днів з моменту одержання товару.

          Так, строк оплати за накладною № 07/28-09 настав 12.09.2009 р., за накладною № 08/18-06 –03.10.2009 р., за накладною № 08/26-08 –11.10.2009 р., за накладною № 09/11-08 –27.10.2009 р., за накладною № 09/11-09 –27.10.2009 р., за накладною № 09/11-15 –27.10.2009 р.

          Відповідач зобов’язання по оплаті вартості товару виконав повністю з порушенням строків оплати.

          Згідно платіжних доручень № 4195 від 09.07.2010 р. на суму 2551,64 грн., № 6560 від 09.07.2010 р. на суму 439,92 грн., № 6671 від 12.07.2010 р. на суму 1000 грн., № 6735 від 13.07.2010 р. на суму 1000 грн., № 6804 від 14.07.2010 р. на суму 1000 грн., № 6921 від 15.07.2010 р. на суму 1000 грн., № 240 від 16.07.2010 р. на суму 620,51 грн. відповідачем погашено боргу в сумі 7612,07 грн. Підставами платежу в зазначених платіжних дорученнях вказані накладні, що є підставою позовних вимог по даній справі.

          За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 7612,07 грн. боргу по неоплаті вартості товару, отриманого по договору № 01/03-01 від 03.01.2009 р. за спірними накладними задоволенню не підлягають, оскільки відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині позову у зв’язку з оплатою відповідачем суми боргу до подачі позову до суду.

          Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

          Пунктом 5.1. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем (відповідачем) термінів оплати, обговорених пунктом 4.2. даного договору, відповідач виплачує позивачу штраф у розмірі 10% вартості товару, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

          Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 780,09 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов’язання в період з дня прострочки оплати по 26.11.2010 р., а також 761,20 грн. штрафу.

          Статтею 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Позов пред’явлено до суду 03.12.2010 р. – відповідно до поштового штемпеля на конверті.

          Отже, строк позовної давності по стягненню штрафу та пені з дня настання прострочки оплати та виникнення права на стягнення по 03.12.2009 р. пропущено.

          Представником відповідача в судовому засіданні подана заява з клопотанням про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу.

          Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Сума пені, нарахована в межах строку позовної давності та в розрахунку з вимогами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України підлягає стягненню. Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання , якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню пені за прострочення виконання грошового зобов’язання підлягають частковому задоволенню в сумі 550,46 грн. Позовні вимоги про стягнення пені в сумі 229,63 грн. та 761,20 грн. штрафу задоволенню не підлягають за пропуском строку позовної давності, в позові в цій частині вимог повинно бути відмовлено. Порядок розрахунку пені наведено в таблиці.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 957,50 грн. інфляційних та 259,13 грн. 3% річних за період з дня прострочки оплати по кожній накладній по 26.11.2010 р.

          Вимоги позивача по стягненню інфляційних та 3% річних підлягають частковому задоволенню на підставі слідуючого:

          Позивачем при нарахуванні інфляційних невірно визначено дату настання прострочки оплати та права вимоги по накладним та не враховано оплату відповідачем спірних накладних.

          Порядок розрахунку інфляційних та річних визначено в таблиці:

№ накладноїДата поставкиСума поставкиСтрок оплатиДата оплатиСума оплатиК-ть днів прострочення /період/сумаСума інфляційних/

грн3% річних/

грнСтавка НБУ (10,25%), кількість днів/ період прострочки з врахуванням позовної давності та ч.6 ст. 232 ГК УкраїниСума пені

/грн

07/28-0928.07.09439,9212.09.09.09.07.10439,92299 дн.

13.09.09.-08.07.10

439,9231,6310,78101 день

03.12.09-13.03.1024,95

08/18-0618.08.093851,6403.10.0909.07.10

12.07.10

13.07.10 2551,64 1000 300278 дн. 04.10.09.-08.07.10.

3851,64

3 дн.

09.07.10-11.07.10.

1300,00

1 дн.

12.07.10.

300,00244,1188,01

0,32

0,02123 дн.

03.12.09 -04.04.10266,08

08/26-0826.08.091638,7011.10.0913.07.10

14.07.10 700 938,70274 дн. 12.10.09-12.07.10.

1638,70

1 дн.

13.07.10.

938,70103,8636,90

0,08131 день

03.12.09-12.04.10120,57

09/11-0811.09.091232,3927.10.0915.07.10

16.07.10611,88

620,51260 дн.

28.10.09-14.07.10

1232,39

1 дн.

15.07.10.

620,5166,4226,34

0,05147 дн.

03.12.09-28.04.10101,75

09/11-0911.09.09129,5827.10.0915.07.10129,58260 дн.

28.10.09-14.07.106,982,77147 дн.

03.12.09-28.04.1010,70

09/11-1511.09.09319,8427.10.0914.07.10

15.07.1061,30

258,54259 дн.

28.10.09-13.07.10

319,84

1 дн

14.07.10.

258,5417,246,81

0,02147 дн.

03.12.09-28.04.1026,41

470,24172,10550,46

          Таким чином, інфляційні нарахування підлягають стягненню в сумі 470,24 грн. за період з вересня 2009 р. по червень 2010 р., включно.

          З аналогічних підстав підлягають частковому задоволенню позовні вимоги по нарахуванню річних в сумі 172,10 за період з 13 вересня 2009 р. по 14 липня 2010 р. з врахуванням фактичних оплат.

          В решті позовних вимог по стягненню інфляційних та річних в позові має бути відмовлено.

          Судові витрати покладаються на сторін згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , пропорційно обсягу задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст. 232           Господарського           кодексу           України, ст.ст.258, 267, 525, 526, 549, 550, 611, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.. ст.. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги задовольнити частково.

          1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фірма ?Вена?, м. Чернігів, вул.Толстого, 28 (р. 26004301063700 в ПАТ ?Банк Форум? м. Київ, МФО 322948, код 14245188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Градекс?, м. Київ, вул. Автопаркова,7 (р. 26003028185621 в ПАТ ?Укрсоцбанк?, МФО 322012, код 25196079) 550,46 грн. пені, 470,24 грн. інфляційних, 172,10 грн. річних, 11,93 грн. державного мита, 27,15 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду у судах.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          2. В решті позову відмовити.

          Суддя                                                                                 Н.О. Скорик

          Повне рішення складено 23.12.2010 р.

          Суддя                                                                       Н.О. Скорик