Рішення № 13022794, 21.12.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2010 р.           Справа № 10/60. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Меридіан Плюс /Україна/”, м. Вишгород Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Парнас”, м. Чернівці

про стягнення боргу в сумі 67343,51 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача –Савицький О.Д., дов. № 22 від 29.10.2010 р.

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті за поставлену згідно договору № 08/01-09 від 01.04.2010 р. продукцію на суму 70343,51 грн., у тому числі 65244,60 грн. основного боргу, 4315,97 грн. пені та 782,94 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання укладеного з відповідачем договору позивач поставив ТОВ “Парнас” продукцію на загальну суму 99934,02 грн., вартість якої відповідач мав оплатити протягом 21 календарного дня з моменту передачі продукції, однак оплату здійснив частково на суму 34689,42 грн., решту боргу не сплачує, незважаючи на пред’явлену претензію, у зв’язку з чим відповідачу нараховано також пеню та 3% річних за користування чужими коштами.

Провадження у справі порушено ухвалою від 09.11.2010 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 30.11.2010 р., відповідача зобов’язано подати відзив на позов.

Ухвалою від 30.11.2010 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 21.12.2010 у зв’язку з неявкою представника відповідача та неподанням відзиву на позов.

У судове засідання 21.12.2010 р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надійшло.

Враховуючи, що відповідача належним чином повідомлено про місце, дату і час судового засідання, неявка його представника та неподання відзиву на позов не перешкоджають вирішенню спору.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.12.2010 р. представник позивача просив задовольнити позов згідно з клопотанням про зменшення позовних вимог від 30.11.2010 р. у частині основного боргу в розмірі 62244,60 грн. у зв’язку з частковою оплатою продукції відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, а в решті вимог просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Оскільки клопотання позивача про зменшення суми позову не суперечить ст. 22 ГПК України, то воно прийнято судом і справу розглянуто в межах зменшених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

01.04.2010 р. між сторонами було укладено договір № 08/01-10, згідно якого позивач (за текстом договору Продавець) продає відповідачу (за текстом договору Покупець) продукцію на умовах укладеного договору, а відповідач (з урахуванням додаткової угоди від 01.04.2010 р. до договору № 08/01-10 від 01.04.2010 р.) оплачує кожну партію продукції у розмірі 100% її вартості протягом 21 календарного дня з моменту передачі продукції на складі постачальник; за прострочення оплати продукції пунктом 5.2 договору сторони передбачили пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (а.с. 7-13).

Як видно з матеріалів справи, на виконання зазначеного договору позивач передав відповідачеві, а останній прийняв у власність продукцію (продукти харчування) на загальну суму 163571,84 грн. по видаткових накладних від 01.04.2010 р. № 252, від 15.04.2010 р. № 291 та № 292, від 13.05.2010 р. № 375 та № 376 (а.с. 14-17, 30-37).

Згідно представлених у справі копій банківських виписок станом на день звернення позивача з позовом до господарського суду (01.11.2010 р. відповідно до поштового штемпеля на конверті) відповідач в рахунок оплати поставленої продукції сплатив позивачеві кошти в розмірі 98327,24 грн., борг на зазначену дату складав 65244,60 грн.

Після звернення позивача з позовом до господарського суду відповідач провів часткову оплату одержаної продукції, сплативши позивачеві ще 3900 грн. (03.11.2010 р., 08.11.2010 р., 19.11.2010 р., 23.11.2010 р., 25.11.2010 р., 01.12.2010 р. та 10.12.2010 р.), що підтверджується виписками банку.

Таким чином, станом на день вирішення справи господарським судом заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті поставленої продукції становить 61344,60 грн. (163571,84 грн. - 98327,24 грн. - 3900 грн.).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Обов’язок покупця оплатити придбаний товар передбачено також ст.ст. 691, 692 цього Кодексу.

Відповідач неналежним чином виконав своє зобов’язання по оплаті поставленого йому товару, що знайшло підтвердження під час судового розгляду справи, у зв’язку з чим позов у частині вимог про стягнення 61344,60 грн. основного боргу підлягає задоволенню, а враховуючи клопотання позивача про зменшення позовних вимог від 30.11.2010 р. на 3000 грн. у частині вимог про стягнення 900 грн. боргу, які відповідач сплатив після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі належить припинити за відсутністю предмета спору.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою, згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання, і така (пеня) передбачена укладеним між сторонами спору договором № 08/01-10 від 01.04.2010 р.

Перевіривши розрахунки позивача по обчисленню пені і 3% річних, господарський суд установив, що й проценти річних і пеня нараховані правильно, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: пеня підлягає стягненню в сумі 4315,97 грн. за несвоєчасну оплату поставленої по накладних № 247 від 15.04.2010 р., № 375 і 376 від 13.05.2010 р. продукції вартістю 65244,60 грн. за період прострочення з 03.06.2010 р. по 29.10.2010 р. з розрахунку діючої подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а 3% річних належить задовольнити в сумі 782,94 грн. за той же період прострочення тієї ж суми заборгованості по тих же видаткових накладних.

Судові витрати належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, п.11 ст. 80, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Парнас” (м. Чернівці, вул. Лугова, 9, р/р 26003925351361 у ХОВ АКБ “Укрсоцбанк”, код ЄДРПОУ 32278697) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Меридіан Плюс /Україна/” (м. Вишгород Київської області, вул. Шолуденко, 19, р/р 26003101818 в КРД Райффайзен Банк Аваль, код ЄДРПОУ 32878486) 61344,60 грн., 4315,97 грн. пені, 782,94 грн. 3% річних, 673,44 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 900 грн. провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 21.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане в цей же день –21 грудня 2010 р.

Суддя Т.І.Ковальчук

.