Рішення № 13022640, 22.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2010 р.Справа № 28/139-10-4533 За позовом Майорівський регіональний агрокооператив сільгоспвиробників "РІПАК";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Дружба народів"

про стягнення 71600грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: Задорожна О.В. - за дорученням;

Від відповідача: не з’явився;

Суть спору: позивач, Майорівський регіональний агрокооператив сільгоспвиробників "РІПАК" (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Дружба народів" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 47500 гривень, пені в сумі 24100 гривень та судові витрати.

У зв’язку зі сплатою основного боргу позивач надав заяву про зменшення позовних вимог від 21.12.2010 року вх.34553, згідно якої просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в розмірі 28324,50 гривень та судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено:

26 березня 2010 року між Майорівським регіональним агрокооперативом сільгоспвиробників "РІПАК" та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма „ДРУЖБА НАРОДІВ” був укладений договір купівлі-продажу. За умовами якого продавець –позивач зобов'язався здійснити поставку насіння ярового ячменю сорту „Вакула»1 репродукції, власного виробництва, врожаю 2009 року, а покупець - відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар, п.1.1 договору.

На виконання вказаного договору позивач здійснив відвантаження товару, що підтверджується накладною № 97 від 26.03.2010 року та довіреністю ЯПМ № 346487 на ім’я Никилюк Б.В., в кількості 45 тон на суму 67500 гривень.

Відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору, відповідач повинен був розрахуватися до 01 серпня 2010 року, однак, свої зобов'язання відповідно до договору відповідач виконав несвоєчасно, в строк до 1 серпня 2010 року кошти не надійшли. Тому на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою сплатити кошти від 12.08.2010 року, яка відповідачем була залишена без відповіді.

22.09.2010 року відповідач здійснив часткову оплату в сумі 20000 гривень, 28.10.2010 року перераховано відповідачем ще 25000 гривень та решта боргу відповідачем була сплачена лише 25.11.2010 року в сумі 22500 гривень.

У зв’язку з неналежним виконанням взятих зобов’язань позивачем була нарахована пеня відповідно до п. 7.1 договору, у разі несвоєчасної оплати покупець виплачує продавцю пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5 % від вартості товару.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань позивачем нараховано 28324,50 гривень.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем надано розрахунок заявленої до стягнення суми пені згідно п.7.1 договору, у разі несвоєчасної оплати покупець виплачує продавцю пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5 % від вартості товару в сумі 28324,50 гривень. Однак, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. за №543/96-ВР передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та становить 2005,31 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в межах задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Дружба народів” (67642 Одеська область Біляївський район, с. Яски вул.. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 05528817, р/р 260016900 в ОД „Райффайзен банк Аваль” , МФО 328351) на користь Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників "РІПАК" (67650 Одеська область Біляївський район, с. Майори, вул.. Шевченко,1, код ЄДРПОУ 30267031, р/р 2600333561 в ВАТ „Райффайзен банк Аваль” м. Київ, МФО 380805) пеню в сумі 2005 ( дві тисячі п’ять) гривень 31 копійка, витрати по сплаті державного мита в сумі 495 (чотириста дев’яносто п’ять) гривень та витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 163 /сто шістдесят три/ гривни.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили в порядку ст..116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22 грудня 2010 року.

Суддя