Рішення № 13022639, 14.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2010 р.Справа № 30/152-10-4238 Позивач: Акціонерна судноплавна компанія „Укррічфлот”

Відповідач: Державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний порт”

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство транспорту та зв’язку України

За участю Дунайського транспортного прокурора

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Петровський Р.О.-довіреність №23-02 від 07.04.2010р., Кішинський Д.Г.- довіреність №08-01\302 від 17.09.2010р., Мартинчук І.В.- довіреність №08-01-08\62 від 19.11.2010р. , Мовчан П.Я.- довіреність №08-01-08 від 03.11.2010р.

Від відповідача: Букур Г.П.- довіреність №юр 16 від 12.01.2009р., Буданцев Р.О.- довіреність №юо-0216\85 від 25.12.2009р.

Від третьої особи : не з’явився;

Від прокуратури: Будзул- Лавренюк К.Я.- згідно посвідчення

Суть спору: Позивач, Акціонерна судноплавна компанія (далі - АСК) „Укррічфлот”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства (далі - ДП) „Ізмаїльський морський торговельний порт” про стягнення збитків у розмірі 23540957 грн. 69 коп., які складаються з: 8758884 грн. 60 коп. – витрати у зв’язку із пошкодженням майна та заходів для відновлення свого порушеного права (прямі збитки); 2782073 грн. 12 коп. - упущена вигода; 12000000 грн. - моральна шкода.

В ході розгляду справи позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 43789957 грн. 69 коп., які складаються з : 8758884 грн. 60 коп. –прямі збитки; 22631073 грн. 12 коп. – упущена вигода; 12000000 моральна шкода.

Представники позивача позовну заяву підтримують, наполягають на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Згідно заяви, що надійшла до суду 29.10.2010р. у справу вступив Дунайський транспортний прокурор.

З метою повного та всебічного розгляду справи, за клопотанням відповідача у справі та Дунайського транспортного прокурора , до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом залучено Міністерство транспорту та зв’язку України. Третю особу про місце та час судового засідання було повідомлено належним чином. Але представник третьої особи в судове засідання не з’явився, своїх міркувань щодо позову до суду не надав.

За таких обставин. справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд встановив:

Згідно Свідоцтва про право власності на судно СЕ №10899 , виданого 09.03.1999р. Інспекцією державного реєстратора флоту України, АСК «Укррічфлот»є судновласником баржі-площадки «3027», 1983 р. побудови. Згідно Свідоцтва про право власності на судно СЕ №10912, виданого 09.03.1999р. Інспекцією державного реєстратора флоту України, АСК «Укррічфлот» є судновласником баржі-площадки «3038», 1985 р. побудови. Згідно Свідоцтва про право власності на судно СЕ №04915, виданого 22.05.2002р. Інспекцією головного державного реєстратора флоту України, АСК «Укррічфлот»є судновласником суховантажного теплоходу «Київ», 1966 р. побудови.

27 лютого 2009р. між ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” (Порт) та АСК „Укррічфлот” (Судновласник) був укладений Договір про співробітництво №05-04-08\15-338 , який регламентує порядок надання послуг Портом суднам АСК „Укррічфлот”, в тому числі, які знаходяться на його менеджменті, що обслуговуються в Ізмаїльському МТП, а також визначає порядок оплати портових зборів і плат за послуги, що надаються Портом суднам Судновласника. Договір був підписаний з протоколом розбіжностей, які були узгоджені сторонами 01.04.2009р. Додатковою угодою №2 термін дії Договору продовжений до 31.12.2010р.

За умовами зазначеного Договору сторони прийняли на себе відповідні обов’язки, зокрема, Порт зобов’язався надавати послуги суднам Судновласника, що заходять в порт або виходять з пору, здійснювати обробку суден відповідно до вимог цього Договору; перевантажувати своїми силами і засобами вантажі на \ з судна Судновласника; надавати буксирні плавзасоби для виконання маневрових та швартових операцій з суднами Судновласника , а також рейдовий катер для забезпечення доставки наглядових комісій щодо оформлення приходу і відходу суден Судновласника , та нести відповідальність за виконання встановлених національних вимог щодо забезпечення безпеки судноплавства у межах акваторії порту; здійснювати комплекс заходів по забезпеченню безпеки суден, які знаходяться під обробкою в порту, згідно вимог міжнародного кодексу ISPS, а також забезпечувати в межах акваторії та на рейді портубезпечний відстій, обробку, перестановку та охорону суден ( у тому числі несамохідних барж).

Позивач зазначає, що відповідно до поданої представниками Судновласника Порту номінації від 16.07.2010р., т\х «Київ» з несамохідними баржами-площадками «3027»та «3038» 17.07.2010р. прибув з порту Вілково До Ізмаїльського морського торговельного порту під завантаження аглоруди в розмірі 5700 тон з наступним прямуванням в порт Смередево (Сербія). При цьому, за даними позивача зазначені судна під обробку були подані в технічно справному стані, що, на думку позивача, підтверджується кваліфікаційними свідоцтвами №108-1-2581-07 (на т\х «Київ»), №108-1-10123-05 (на баржу «3027»), №108-1-1030-06 (на баржу «3038»).

Вантажні роботи на баржі «3027»відбувалися на причалі №21 порту. Судна були завантажені аглорудою в кількості : баржа «3027» - 2044 тон (акт замірів осадки суден від 18.07.2010р.), баржа «3038»- 2031,67 тон (акт замірів осадки суден від 17.07.2010р.), т\х «Київ»-1625 тон (акт від 19.07.2010р.). Після завантаження баржі від причалу №21 буксирувались буксирами Порту на 85 км рейдової стоянки р.Дунай.

19.07.2010р. в акваторії ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» в районі 85 км р.Дунай мав місце аварійний випадок (внаслідок отримання пробоїни баржа «3027»перекинулася і послужила причиною перекидання баржі «3038», яка була пришвартованою д о баржі «3027»), внаслідок якого позивачу було завдано значних збитків, що на думку позивача, сталося з вини відповідача.

Позивач зазначає, що подані ним під завантаження баржі були у придатному для експлуатації стані, після завершення завантаження були перевірені членами екіпажу на водонепроникність, що підтверджується актом про морський протест 20.07.2010р., пробоїна в правому борту баржі «3027»з’явилася під час відводу баржі від причалу №21 портовським буксиром.

Відповідно до ст.75 Кодексу торговельного мореплавства України для забезпечення безпеки мореплавства на морські порти покладається здійснення таких функцій . як забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден; утримання у справному стані гідротехнічних споруд, засобів звязку та електрорадіонавігації , що перебувають у володінні порту; утримання у справному стані засобів навігаційного устаткування на підхідних каналах і акваторії прорту; подання допомоги потерпілім та ін. За приписами ст.78 цього Кодексу до функції начальника морського порту віднесено забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден.

Позивач зазначає, що згідно Акту розслідування аварійної події від 20.08.2010р., затвердженого Держфлотінспекцією за результатами проведеного розслідування, комісією було встановлено причину аварійної події –надходження забортної води у відсік несамохідного судна П-3027 через пробоїну у борту з подальшою втратою остійності та перевертанням. Через наявність зчалення н\с П- 3027 та н\с П-3038 , під час перевертання П-3027 та його контакту з н\с П-3038 , останнє отримало перевантаження та конструктивні пошкодження , які призвели до подальшого перевертання н\с П-3038. При цьому, комісія не заперечує що пробоїну у борту н\с П-3027 отримано під час вантажних операцій біля причалу №21, та не виключає, що н\с П-3027 могла отримати пробоїну через контакт з деформованими шайбами на відбійних пристроях.

За таких обставин, позивач вважає, що в результаті неналежного виконання Портом своїх обов’язків з забезпечення безпечної обробки та стоянки суден на рейді Портом завдано значних збитків Судновласнику, які складаються з: - реальних збитків –витрати, які Судновласник зазначив у зв’язку із пошкодженням барж «3027» та «3038»та заходів для відновлення свого порушеного права, а саме: витрати на проведення водолазного обстеження причалу порту №21 у розмірі 5000 грн. (Акт виконаних робіт від 23.07.2010р., рахунок ТОВ УЦПТД «Аква Юг»), витрати по проведенню водолазного обстеження барж для визначення методу їх підняття у розмірі 25694 грн. 04 коп. (договір №03-01-01-03-11\56 від 27.08.2010р. між АСК «Укррічфлот»та ТОВ «СПТР»), витрати по підняттю барж у розмірі 3500000 грн., витрати по проведенню розрахунку фактичної остійності баржі «3027»у розмірі 8000 грн. (акт здачі-приймання робіт від 27.08.2010р. між ТОВ «Морське інженерне бюро»та ТОВ «Укррічфлот», витрати пов’язані з втратою барж у розмірі 3200000 грн., витрати по оплаті послуг портофлоту у розмірі 87161 грн. 08 коп. (рахунок порту), витрати по відшкодуванню Фрахтувальнику коштів за втрачений вантаж у розмірі 244433, 56 доларів США ( 1933029 грн. 48 коп. –еквівалент станом на 07.09.2010р.); - доходів, які Судновласник міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено ( упущена вигода) у розмірі 2782073 грн. 12 коп. (упущену вигоду позивач розрахував виходячи з того, що середня добова доходна ставка , затверджена наказом АСК «Укррічфлот», на пр.559 (до типу якого відносяться баржі «3027»та «3038») становить 2377,00 доларів США. Умовами Контракту на перевезення №03-01-01-03-10\23 від 31.03.2010р., укладеного між АСК «Укррічфлот»та «ДСМС», передбачено перевезення залізорудної сировини в обсязі 30-35 тис. тон щомісяця із можливим збільшенням в опціоні фрахтувальника за погодженням з Судновласником залежно від технологічних можливостей і потреб вантажоодержувача. За таких обставин, позивач вважає, що у період з 19.07.2010р. по 30.09.2010р. у випадку використання барж «3027»та «3038»він міг би отримати дохід по даному Контракту у розмірі 351796,00 доларів США ).

01 липня 2010р. позивач уклав з ТОВ «ПРОЕКТ-ГРУП»Договори купівлі-продажу барж «3027»та «3038», відповідно до яких зобов’язався передати у власність ТОВ «ПРОЕКТ-ГРУП»зазначені баржі, а ТОВ «ПРОЕКТ-ГРУП»зобов’язалося прийняти баржі та оплатити їх вартість , яка за домовленістю сторін склала 1600000 грн. Поставка барж мала відбутися з 20.09.2010р. по 25.09.2010р. Але, у зв’язку із аварійною подією позивач не може виконати своїх зобов’язань перед ТОВ «ПРОЕКТ-ГРУП», у зв’язку з чим вважає дохід від запланованого продажу барж у розмірі 1600000 грн. упущеною вигодою.

Позивач також зазначив, що 19.06.2010р. ним був укладений Контракт перевезення вантажів з компанією NIGHTWAY LIMITED, відповідно до умов якого АСК «Укррічфлот» взяла на себе зобов’язання в період з 01.12.2010р. до 01.12.2011р. здійснити перевезення вантажів у кількості 270000 тон на порти Сербії та Болгарії на загальну суму 18249000 грн. 11 жовтня 2010р. компанія NIGHTWAY LIMITED в односторонньому порядку розірвала Контракт у зв’язку із неготовністю співпрацювати з АСК «Укррічфлот», судна якої тонуть за невідомих та остаточно невстановлених обставин. Позивач вважає, що причиною розірвання Контракту є саме аварійна подія з баржами «3027»та «3038», які затонули на рейді ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт». В результаті розірвання Контракту перевезення вантажів з компанією NIGHTWAY LIMITED позивач недоотримав дохід у розмірі 18249000 грн., що сталося з вини Порту.

Крім того, позивач вважає, що в результаті аварії що сталася та перекидання барж «3027»та «3038», та , як наслідок, АСК «Укррічфлот»не виконало своїх зобов’язань за Контрактом №03-01-01-03-10\23 від 31.03.2010р. , укладеним між АСК «Укррічфлот»та «ДСМС»щодо схоронності вантажу, у зв’язку з чим постраждала ділова репутація Судновласника –АСК «Укррічфлот». АСК «Укррічфлот»є найкрупнішою судноплавною компанією України, яка протягом багатьох років завойовувала репутацію надійного партнера як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках надання послуг перевезення вантажів. На даний час АСК «Укррічфлот»має статус національного перевізника, входить до ряду міжнародних організацій в сфері водного транспорту. Позивач вважає, що наслідком невиконання Портом договірних зобов’язань та зобов’язань встановлених законодавством України є порушення немайнових прав позивача –права на недоторканість ділової репутації , передбаченого ст.94 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до п.4 цієї статті моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір компенсації моральної шкоди залежить від характеру діяння особи, яка її заподіяла, а також від негативних наслідків через порушення немайнових прав позивача.

На думку позивача, враховуючи характер діяння Порту, його вину та безвідповідальне ставлення, в результаті яких значної шкоди зазнала ділова репутація АСК «Укррічфлот», розмір моральної шкоди позивач оцінює в 12000000 грн.

За таких обставин, на підставі ст.ст.22, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 43789957 грн. 69 коп., які складаються з : 8758884 грн. 60 коп. –прямі збитки; 22631073 грн. 12 коп. –упущена вигода; 12000000 моральна шкода.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що суховантажний т\х «Київ»з баржами «3027»та «3038»прибув у порт Ізмаїл 17.07.2010р. в 02 год. 00 хв. Капітан т\х «Київ»подав рапорт на приход №1308, в якому зазначив, що баржі будуть обслуговуватися самим екіпажем т\х «Київ», у зв’язку з чим, як вважає відповідач, ним було взято на себе зобов’язання по забезпеченню їх безпеки.

Завантаження баржі «3027» відбувалося на причалі 21 . Безпосереднє керівництво по забезпеченню безпеки завантаження та контроль за наявністю води в баластних танках, а також забезпечення герметичності корпусу після завантаження баржі «3027»мав здійснювати екіпаж т\х «Київ» згідно рапорту капітана від 17.07.2010р. та Положення про роботу транзитного несамохідного флоту , що експлуатується без екіпажу, затвердженого наказом №57 АСК «Укррічфлот»від 12.05.2010р. Після закінчення завантаження представниками Порту та т\х «Київ»був складений акт закінчення завантаження , в якому претензій до Порту не заявлено. Під час відшвартовки баржі з 21 причалу та після постановки на рейд на якірну стоянку екіпажем т\х «Київ»до буксиру порту претензії до Порту не пред’являлися, акти на пошкодження баржі «3027» не складалися. В судовому журналі т\х «Київ»записи щодо пошкодження баржі відсутні.

Відповідач зазначає, що вся відповідальність за забезпеченням безпечної стоянки барж на рейді р.Дунай (контроль за герметичністю та надходженням води у відсіки баржі, закриття люків, виставлення сигнальних вогнів) покладається на капітана т\х «Київ»відповідно до згідно рапорту капітана від 17.07.2010р. та Положення про роботу транзитного несамохідного флоту , що експлуатується без екіпажу, затвердженого наказом №57 АСК «Укррічфлот»від 12.05.2010р.

Крім того, відповідач вважає, що причал 21, на яку здійснювалося завантаження барж позивача, знаходиться в цілому у задовільному стані , допущений до експлуатації , але потребує поточного ремонту бортової балки та відбійних облаштувань (акт огляду Регістром судноплавства України від 27.07.2010р. ).

Відповідач зазначає, що на даний час вини Порту у тому, що баржа «3027»отримала пробоїну та сталося затоплення цієї баржі та баржі «3038»не встановлено, у позивача маються лише припущення, які відповідно до ст.ст. 614, 623 Цивільного кодексу України, ст.224 Господарського кодексу України не можуть бути підставою для матеріальної відповідальності Порту.

Відповідач також зауважив, що відповідно до п.2.10 та п.2.11 в редакції, узгодженій протоколом розбіжностей до Договору про співробітництво №05-04-08\15-338 від 27.02.2009р., що був підписаний сторонами 01.04.2009р., Порт зобов’язався надавати буксирні плавзасоби для виконання маневрових та швартових операцій з суднами Судновласника, а також надавати рейдовий катер для забезпечення доставки наглядових комісій на судна Судновласника. При відсутності власних плавзасобів Порт надає право дану послугу здійснювати плавзасобами Судновласника. Крім того, Порт зобов’язався здійснювати комплекс заходів по забезпеченню безпеки суден, які знаходяться під обробкою в порту згідно вимог міжнародного кодексу ISPS. Зазначені зобов’язання Порт виконує повністю.

Відповідач також зазначає, що при укладанні Договору про співробітництво №05-04-08\15-338 від 27.02.2009р. сторони, на підставі ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, відступили від положень п.4.1.15 Обов’язкових постанов по порту, які є локальним актом, дія якого розповсюджується лише на акваторію Ізмаїльського порту, та встановили інший порядок організації охорони, забезпечення безпеки без екіпажних суден позивача, у тому числі і на стоянці їх на акваторії. Відповідно до п.3.19 Договору відповідальність за забезпечення безпечної стоянки суден на акваторії порту покладається на Судновласника. При цьому, умови Договору про покладення зобов’язань забезпечення безпеки без екіпажних суден , у тому числі при стоянці на рейді на судновласника відповідають вимогам п.1.16 Обов’язкових постанов по ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”, згідно якого підприємства, які працюють на території порту, несуть відповідальність за безпечну стоянки своїх суден.

Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що заявлені позивачем вимоги не підтверджені документально, зокрема, не підтверджена вимога щодо стягнення вартості барж у розмірі 3200000 грн. При цьому, заявлена позивачем упущена вигода від втрати Контракту на продаж барж «3027»та «3038»з ТОВ „ПРОЕКТ-ГРУП” складає 1600000 грн. Отже, позивач не планував отримання прибутку від подальшого використання барж у серпні-вересні 2010р., у зв’язку з чим вимога щодо стягнення упущеної вигоди є необґрунтованою.

Витрати позивача у розмірі 3500000 грн. у вигляді витрат по підйому барж, на думку відповідача, також не підлягають задоволенню, у зв’язку з тим, що баржі не піднімалися і на даний час знаходяться у перевернутому стані на лівому березі ріки Дунай.

Щодо упущеної вигоди у розмірі 18249000 грн. відповідач зазначає, що в договорі від 19.06.2010р. між АСК «Укррічфлот»та NIGHTWAY LIMITED сума доходу у розмірі 18249000 грн. сторонами не узгоджувалася , і недоотриманий дохід виходячи з договору розрахувати не можливо у зв’язку із відсутністю відомостей про вантаж, потри завантаження та розвантаження. При цьому, відповідач вважає, що недоотриманий дохід у розмірі 18249000 грн. не є упущеною вигодою, передбаченою ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Дійсно, відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку із нищенням або пошкодженням речі, а також витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Але, відшкодування збитків можливо лише внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу, завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. Лише при наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків. Однак для суб’єктивного цивільного права на відшкодування заподіяних збитків необхідне кореспондування обов’язку іншим особам. Як правило, для настання цього обов’язку в іншої особи необхідна наявність винної поведінки, тобто заподіяння збитків умисно чи з необережності.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2009р. між ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” (Порт) та АСК „Укррічфлот” (Судновласник) був укладений Договір про співробітництво №05-04-08\15-338 , який регламентує порядок надання послуг Портом суднам АСК „Укррічфлот” , в тому числі, які знаходяться на його менеджменті, що обслуговуються в Ізмаїльському МТП, а також визначає порядок оплати портових зборів і плат за послуги, що надаються Портом суднам Судновласника. Договір був підписаний з протоколом розбіжностей, які були узгоджені сторонами 01.04.2009р. Додатковою угодою №2 термін дії Договору продовжений до 31.12.2010р.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами зазначеного Договору про співробітництво №05-04-08\15-338 Порт прийняв на себе визначені зобов’язання, зокрема, Порт зобов’язався надавати буксирні плавзасоби для виконання маневрових та швартових операцій з суднами Судновласника, а також надавати рейдовий катер для забезпечення доставки наглядових комісій на судна Судновласника. При відсутності власних плавзасобів Порт надає право дану послугу здійснювати плавзасобами Судновласника. Крім того, Порт зобов’язався здійснювати комплекс заходів по забезпеченню безпеки суден, які знаходяться під обробкою в порту згідно вимог міжнародного кодексу ISPS.

Відповідно до п.3.19 Договору судновласник несе відповідальність за забезпечення безпечної стоянки на акваторії порту.

Відповідно до п.4.1.15 Обов’язкових постанов по порту на інспекцію портонагляду та диспетчерську службу порту покладені обов’язки лише контролю за забезпеченням безпеки суден. Саму організацію безпечної стоянки барж «3027»та «3038»зобов’язаний був виконати капітан т\х «Київ» відповідно до Положення про роботу транзитного несамохідного флоту, що експлуатується без екіпажу, затвердженого наказом №57 АСК «Укррічфлот»від 12.05.2010р. та п.3.19 Договору про співробітництво №05-04-08\15-338 від 27.02.2009р.

Крім того, позивачем у справі не надано доказів того, що аварійна подія сталася саме з вини відповідача. Завантаження баржі «3027» відбувалося на причалі 21. Безпосереднє керівництво по забезпеченню безпеки завантаження та контроль за наявністю води в баластних танках, а також забезпечення герметичності корпусу після завантаження баржі «3027» мав здійснювати екіпаж т\х «Київ» згідно рапорту капітана від 17.07.2010р. та Положення про роботу транзитного несамохідного флоту, що експлуатується без екіпажу, затвердженого наказом №57 АСК «Укррічфлот»від 12.05.2010р. Після закінчення завантаження представниками Порту та т\х «Київ»був складений акт закінчення завантаження , в якому претензій до Порту не заявлено. Під час відшвартовки баржі з 21 причалу та після постановки на рейд на якірну стоянку екіпажем т\х «Київ»до буксиру порту претензії до Порту не пред’являлися , акти на пошкодження баржі «3027» не складалися. В судовому журналі т\х «Київ»записи щодо пошкодження баржі відсутні.

Отже, і витрати, які позивач здійснив у зв’язку із аварійною подією, не можуть бути

покладені на відповідача.

Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до п.4 цієї статті моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення , глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин , які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, згідно Постанови Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. (із змінами) під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти трати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, Верховний Суд України зазначає, що особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Як вже зазначалося вище, з матеріалів справи не вбачається вини відповідача у справі –ДП Ізмаїльський морський торговельний порт” у спричиненні АСК „Укррічфлот” шкоди , у тому числі і моральної.

Крім того, позивачем у справі взагалі не доведено, що в результаті аварійної події, що сталася з баржами „3027” та „3038”, він зазнав трати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, у суду не має правових підстав для задоволення позову АСК «Укррічфлот».

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позову акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили протягом після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане 20 грудня 2010р.

Суддя