Рішення № 13022436, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10 Справа№ 28/102

За позовом: Приватного підприємства «Галицька консалтингова компанія», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Системи опалення», м. Львів

про стягнення 5522,11 грн

Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: ОСОБА_1 помічник адвоката, довіреність від 02.09.2010 року

Від відповідача : не зявився

Судом розяснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 21.12.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 24.12.2010 року.

Позов заявлено Приватним підприємством «Галицька консалтингова компанія»до Приватного підприємства «Системи опалення»про стягнення 4650,12 грн, з яких заборгованості у розмірі 4237,96 грн (за послуги, надані в березні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року, січні 2010 року), інфляційних нарахувань у розмірі 305,41 грн та 3% річних у розмірі 106,75 грн.

Ухвалою суду від 13.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.10.2010р.

05.10.2010 р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, якою позовні вимоги збільшено на 871,99 грн (за послуги надані у лютому 2010 року), позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5109,95 грн, інфляційні нарахування у розмірі 305,41 грн та 3% річних у розмірі 106,75 грн, що разом становить 5522,11 грн. Також позивач подав клопотання про присудження з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3000,00 грн.

Ухвалою від 05.10.2010р. розгляд справи відкладено на 02.11.2010р.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 02.11.2010р. у звязку із хворобою судді Морозюка А.Я. справу №28/102 передано для розгляду судді Манюку П.Т.

Ухвалою від 02.11.2010 року розгляд справи відкладено на 18.11.2010 р.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 15.11.2010р. у звязку із виходом на роботу судді Морозюка А.Я. справу №28/102 передано для розгляду судді Морозюку А.Я.

Ухвалою суду від 18.11.2010 р. розгляд справи відкладено на 07.12.2010 р. Ухвалою від 07.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 21.12.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог та клопотання про присудження судових витрат. Зокрема зазначив, що на виконання укладеного між сторонами договору про надання бухгалтерських послуг від 01.09.2008 р. позивач в березні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року, січні, лютому 2010 року виконав ряд робіт по наданню відповідачу послуг на загальну суму 5109,95 грн (з 01.04.2009 року до 01.10.2009 року дію договору було призупинено, згідно укладеного 31.03.2009 року додатку №2 до договору). Вказані послуги відповідачем не оплачені, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, а також інфляційні нарахування та 3% річних.

Відповідач явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав, проти позовних вимог не заперечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

На адресу господарського суду повернулися поштові конверти з ухвалами про відкладення розгляду справи, які були надіслані відповідачу за адресами вказаними позивачем у позовній заяві та у представленій позивачем Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з відміткою за закінченням терміну зберігання. З представленої позивачем Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що станом на 22.09.2010 р. місцезнаходження відповідача 79035, м.Львів, вул. Меблярська, 7/4. За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України вважається, що ухвали по справі вручені відповідачу належним чином.

Суд в порядку ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

01.09.2008 р. між Приватним підприємством «Галицька Консалтингова компанія»(виконавцем, позивачем) та Приватним підприємством «Системи опалення»(замовником, відповідачем) укладено договір про надання бухгалтерських послуг, відповідно до умов якого виконавець (позивач) приймає на себе зобовязання по веденню бухгалтерського, податкового обліку, підготовки звітності та здійснює бухгалтерське абонентське обслуговування (п.1.1), а замовник зобовязується вчасно вносити плату, передбачену п.3.1.договору (п.2.3.6).

31.03.2009 р. між сторонами укладено додаток №2 до договору, яким призупинено дію договору про надання бухгалтерських послуг від 01.09.2008 р. на 6 місяців включно (із 01.04.2009 р. до 01.10.2009 р.).

Відповідно до п. 3.1 договору за надання послуг, замовник сплачує виконавцеві 750,00 гривень з розрахунку за кожний місяць до 30 числа попереднього місяця. Пунктом 3.2 визначено загальну ціну послуг яка складає 9000,00 грн.

Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору надавались відповідачу послуги по бухгалтерському абонентському обслуговуванню, які відповідачем не оплачені, в результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка згідно заяви про збільшення позовних вимог склала 5109, 95 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак проаналізувавши подані матеріали, суд встановив, що заявлена позивачем сума позовних вимог у розмірі 5109,95 підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Позивачем на розгляд суду подано акти приймання-передачі виконаних робіт, з яких вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги по бухгалтерському абонентському обслуговуванню в березні 2009 р. на суму 750,00 грн. (акт №7 від 31.03.2009р.), в жовтні 2009 р. на суму 871,99грн. (акт №8 від 31.10.2009 р.), в листопаді 2009 р. на суму 871,99 грн. (акт №9 від 30.11.2009р.), всього на загальну суму 2493,98 грн. Дані акти підписані повноважними особами та скріплені печатками сторін, тому суд дійшов висновку, що сума заборгованості у розмірі 2493,98 грн за березень, жовтень, листопад 2009 року підлягає до стягнення, а позовні вимоги в цій частині-задоволенню.

Твердження позивача про те, що ним надавались відповідачу послуги протягом грудня 2009 р. на суму 871,99, січня 2010 р. на суму 871,99 грн., лютого 2010 р. на суму 871,99 грн, не підтверджені жодним належно оформленим документом, не підтверджені актами приймання передачі виконаних робіт. Долучені позивачем до матеріалів справи розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, податкові розрахунок комунального платежу, розрахункові відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, декларація з податку на прибуток підприємства, не можуть служити належним доказом щодо надання послуг відповідачу у відповідний період.

Тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2615,97 грн за послуги у грудні 2009 р. та січні-лютому 2010 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно нарахування інфляційних в сумі 305,41 грн, то згідно доданого розрахунку, крім березня, жовтня, листопада 2009 р. позивачем нараховано інфляційні, від суми боргу 871,99 грн. ще за грудень 2009 року та січень 2010 р. включно. Однак, надання відповідачу послуг у грудні 2009 р. та січні 2010 р. позивачем не доведено. Таким чином, обґрунтована сума інфляційних нарахувань від заборгованості за березень, жовтень та листопад 2009 року, згідно здійсненого судом перерахунку складає 218,42 грн і підлягає стягненню, в решті частині вимог про стягнення інфляційних нарахувань суд відмовляє.

Аналогічно, стосовно нарахування 3% річних в сумі 106,75 грн, то згідно здійсненого судом перерахунку правомірним буде нарахування процентів річних від заборгованості за березень, жовтень та листопад 2009 року у загальній сумі 74,99 грн, яка підлягає стягненню, в решті частині вимог про стягнення 3% річних суд відмовляє.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 2 787,39 грн, з яких 2 493,98 грн- основного боргу, 218,42 грн - інфляційних нарахувань, 74,99 грнтрьох відсотків річних. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем в підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3000 грн подано договір про надання послуг адвоката від 01.09.2010 року, укладений з адвокатом Маньком Л.І., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1038 від 24.11.2004 року, виданого адвокату Маньку Л.І. На виконання умов договору позивачем сплачено за адвокатські послуги 3000,00 грн згідно квитанції № 10 від 01.10.2010 року.

Враховуючи викладене, а також те, що представництво інтересів позивача в судових засіданнях здійснював помічник адвоката ОСОБА_1 на підставі довіреності від 02.09.2010 року, в якій одночасно уповноваженою особою зазначено адвоката ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката підтвердженні матеріалами справи та підлягають покладенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1514,31 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,610,611,612,625 Цивільного кодексу України, ст.ст 4-3, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Системи опалення” (79000, м. Львів, вул. Меблярська, 7/4, ідентифікаційний код 36027158) на користь Приватного підприємства «Галицька консалтингова компанія»(79039, м. Львів, вул. Генерала Юнаківа, 9-Б, ідентифікаційний код 35620959) 2493 грн 98 коп основного боргу, 218 грн 42 коп інфляційних нарахувань, 74 грн 99 коп 3% річних, 1514 грн 31 коп витрат на оплату послуг адвоката, 51 грн 48 коп - державного мита, 119 грн 13 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя