Рішення № 13022426, 23.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          23.12.10                                                                                           Справа№ 4/106

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора міста Борислава в інтересах Бориславської міської ради в особі комунального підприємства „Бориславтеплоенерго” до малого приватного підприємства „Центр нетрадиційних народних методів лікування „Мольфар” про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Борислава звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах Бориславської міської ради в особі комунального підприємства „Бориславтеплоенерго” до малого приватного підприємства „Центр нетрадиційних народних методів лікування „Мольфар”, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 4799,57 грн. боргу, 183,76 грн. пені, 26,46 грн. –3% річних. Підставою позовних вимог позивач називає неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором № 63/09 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 09 жовтня 2009 року.

Прокурор, сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Відповідач надіслав суду листа, в якому повідомив суд, що частинами сплачує позивачу заборгованість за теплопостачання та що акти про спожиту теплоенергію не отримував, такі додані до копії позовної заяви і підписані невідомою особою Веселовським Я.Д.

Суд на підставі ст. 75 ГПК України, ухвалив розглянути справу за наявними у ній документами.

Розглянув матеріали справи, дослідив надані докази в їх сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

В силу ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 193, 265 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з матеріалами справи комунальне підприємство „Бориславтеплоенерго” та мале приватне підприємство „Центр нетрадиційних народних методів лікування „Мольфар” 09 жовтня 2009 року уклали договір № 63/09 про постачання теплової енергії в гарячій воді за умовами якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, в відповідач зобов’язався отримувати і своєчасно оплачувати спожиту теплову енергію. За несвоєчасне проведення розрахунків за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як стверджує прокурор, позивач в період з 01 жовтня 2009 року до 01 травня 2010 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 6212,57 грн., яку відповідач оплатив частково –18 листопада 2009 року в сумі 283,56 грн. і 17 червня 2010 року в сумі 1129,44 грн. В підтвердження прокурор надав суду акти і рахунки.

Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В силу ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не заперечив і не спростував тверджень прокурора і позивача про кількість спожитої ним в період з 01 жовтня 2009 року до 01 травня 2010 року теплової енергії, наявність заборгованості в сумі 4799,57 грн. Заперечення відповідача отримання ним актів, якими фіксувались показники лічильника відповідача, як абонента позивача, жодним чином не спростовує й не заперечує самих показників лічильника по обліку теплової енергії. Інших доказів суду не надано. Щодо копії платіжного доручення № 206 від 14 червня 2010 року про сплату 1129,44 грн. за опалення згідно рахунку від 29 березня 2010 року, то цю суму врахував прокурор при поданні позову й ця сума не увійшла в загальний розмір заборгованості, що є предметом спору.

На прострочену суму грошового зобов’язання відповідно до п. 8.2.2. договору начислено 183,76 грн. пені, і на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на суму простроченого грошового зобов’язання начислено 26,46 грн. –3% річних за весь період прострочення до 01 вересня 2010 року.

Виходячи з викладеного суд стягує з відповідача на користь позивача 4799,57 грн. боргу, 183,76 грн. пені, 26,46 грн. –3% річних. Судові витрати суд покладає на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 82-1,83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з малого приватного підприємства „Центр нетрадиційних народних методів лікування „Мольфар” (Львівська область, м. Дрогобич, вул. Майдан Ринок, 3-А; ідентифікаційний код 22396079):

- на користь комунального підприємства „Бориславтеплоенерго” (Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Коваліва, 52-А; ідентифікаційний код 13809128) –4799,57 грн. боргу, 183,76 грн. пені, 26,46 грн. –3% річних;

- в доход державного бюджету 102,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя