Рішення № 13022393, 16.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.10                                                                                           Справа№ 32/196 (2010)

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Дочірнього підприємства „Савсервіс Карпати”, м.Львів.

До відповідача: Приватного підприємства „Біо-Захід”, м.Львів.

Про стягнення 11 283,90 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Керод Р.П. –юрисконсульт (довіреність б/н від 21.09.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Дочірнім підприємством „Савсервіс Карпати”, м.Львів до Приватного підприємства „Біо-Захід”, м.Львів про стягнення 11 283,90 грн. з яких 6 902,24 грн. основний борг, 178,21 грн. пеня, 34,49 грн. 3% річних, 2 070,67 грн. штраф, 2098,29 грн. 0,5% за користування чужими коштами.

Ухвалою суду від 01.11.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.11.2010р.

Представник позивача подав письмове пояснення вх. №22242 від 16.11.2010р., про те, що сплачені відповідачем 26.08.2010р. кошти в сумі 1724,76 грн. позивач спрямував частково на погашення заборгованості по перехідному сальдо, решту суми 963,01 грн. спрямовано на часткове погашення заборгованості по видатковій накладній №42447577 від 30.07.2010р.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 01.11.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення №79010 04667565 0 від 03.11.2010р. –вручено 08.11.2010р.

Станом на 16.11.2010р. документи витребувані судом, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу суду від відповідача не надходили.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

29.07.2010р. між Дочірнім підприємством „Савсервіс Карпати” (продавець) та Приватним підприємством „Біо-Захід” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №01/2907 (далі по тексту –договір), відповідно до якого продавець зобов’язувався передати у власність, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити товар на умовах визначених у даному договорі.

Згідно п.1.2. договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.

Згідно п.4.4. та п.4.5. договору датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі). Доставка товару на підставі даного договору здійснюється в порядку централізовано-кільцевих перевезень.

Відповідно до п.6.1. договору прийом-передача товару здійснюється представниками сторін в пункті доставки в порядку, визначеним чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання накладних.

29.07.2010р. сторонами було укладено додаток №1Б (МІХ) до договору купівлі-продажу №01/2907, згідно якого були внесені зміни до п.5.1. договору та викладені в новій редакції, а саме відповідач зобов’язався оплачувати товар на умовах відтермінування платежу, в залежності від того, якої торгової марки товар поставлено, - протягом 28 календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Позивач на виконання умов договору передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 7 865,25 грн. згідно видаткових накладних: №42447577 від 30.07.2010 р. на суму 4423,01 грн.; №42454687 від 31.07.2010р. на суму 1377,42 грн.; №42454692 від 31.07.2010р. на суму 2064,82 грн.

У зв’язку з частковою сплатою відповідачем боргу, основний борг становить 6 902,24 грн.

Позивач керуючись п.7.1 та п.7.4. договору нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 178,21 грн. та штраф в сумі 2070,67 грн.

Позивач на підставі ст.536 та ч.3 ст.692 ЦК України та п.7.4.1. договору, нарахував відповідачу 0,5% за користування чужими грошовими коштами, які згідно поданого ним розрахунку становлять 2098,29 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 34,49 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості згідно поданого розрахунку позивача становить 11283,90 з яких 6 902,24 грн. основний борг, 178,21 грн. пеня, 34,49 грн. 3% річних, 2 070,67 грн. штраф, 2098,29 грн. 0,5% за користування чужими коштами.

При винесенні рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується видатковими накладними на загальну суму 7865,25 грн., а саме: №42447577 від 30.07.2010 р. на суму 4423,01 грн.; №42454687 від 31.07.2010р. на суму 1377,42 грн.; №42454692 від 31.07.2010р. на суму 2064,82 грн., які підписані та скріплені печатками сторін (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач 26.08.2010р. сплатив 1724,76 грн. з яких позивач спрямував частково на погашення заборгованості по перехідному сальдо, а решту суми 963,01 грн. спрямовано на часткове погашення заборгованості по видатковій накладній №42447577 від 30.07.2010р. Відтак основний борг становить 6902,24 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення боргу суду не представив; проти позову не заперечив, відтак, суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 6 902,24 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов’язаний сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 30 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов’язаний сплатити на користь продавця, крім установленої договором пені (п.7.1.), штраф за ухилення від оплати у розмірі 30 % від вартості отриманого та не оплаченого в строк товару.

Відтак з відповідача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 178,21 грн. пені та 2 070,67 грн. штрафу.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак з відповідача підлягає стягненню згідно поданого позивачем розрахунку 34,49 грн. 3% річних.

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

В п.7.4.1. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідно до ст.536 та ч.3 ст.692 ЦК України, покупець сплачує продавцю за користування чужими грошовими коштами 0,5% від вартості отриманого та несвоєчасно оплаченого товару за кожен день користування.

Відтак, позивач правомірно ставить вимогу про стягнення з відповідача 2098,29 грн. 0,5% за користування чужими коштами.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 6 902,24 грн. основний борг, 178,21 грн. пеня, 34,49 грн. 3% річних, 2 070,67 грн. штраф, 2098,29 грн. - 0,5% за користування чужими коштами.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №549 від 28.10.2010р. – 112,84 грн. держмита і №548 від 28.10.2010р. –236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 536, 549, 611, 612, 625, 655, 663, 692 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Біо-Захід” (79010, м.Львів, Личаківський район, вул.Некрасова, 23, кв.5; ЄДРПОУ 31879777) на користь Дочірнього підприємства „Савсервіс Карпати” (79055, м.Львів, вул.Роксоляни, 59; п/р 260012305 у ЛОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; МФО 325570; код ЄДРПОУ 30387458) 6 902,24 грн. основного боргу, 178,21 грн. пені, 34,49 грн. 3% річних, 2 070,67 грн. штрафу, 2098,29 грн. - 0,5% за користування чужими коштами, держмито в сумі 112,84 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя