Рішення № 13022397, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10                                                                                           Справа№ 28/128

За позовом: Акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, м.Київ, в особі Львівської філії АТ “Укрінбанк”, м. Львів

до відповідача: Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю –фірма “Тиса”, м. Львів

про стягнення 355217,71 грн

Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Шума І.Є. –завідувач юридичним сектором ЛФ АТ «Укрінбанк»

Від відповідача: не з’явився

Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 21.12.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 24.12.2010 року.

          Позов заявлено Акціонерним товариством “Український інноваційний банк” в особі Львівської філії АТ “Укрінбанк” до Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю –фірми “Тиса” про стягнення 355217,71грн.

          Ухвалою від 11.11.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 02.12.2010 р. Ухвалою від 02.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 21.12.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві. Позивач зазначає, що між АТ “Український інноваційний банк” та відповідачем укладено кредитний договір № 19-05/2169-128 від 04.07.2007 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії, за яким відповідачу було надано кредит в сумі 356000 грн на термін по 03.07.2008 року. Своїх зобов’язань за договором відповідач не виконав. Рішенням господарського суду Львівської області від 21.10.2008 р. по справі №14/191(залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 року по справі № 14/191) стягнуто з відповідача на користь ЛФ АТ «Укрінбанк»заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 390518,16 грн, яка виникла станом на 18.08.2008 року, з яких 356000 грн основного боргу, 20328,96 грн несплачених процентів, 14189,20 грн пені. На виконання рішення та постанови було видано 02.02.2009 р. відповідний наказ та 10.04.2009 р. відкрито виконавче провадження. Однак станом на 01.11.2010 р. заборгованість у сумі 390518,16 грн не погашена. Заборгованість відповідача по процентах за період з 19.08.2008 р. по 01.11.2010 р. становить 148110,29 грн, пеня за період з 19.08.2008 р. по 01.11.2010 р. становить 207107,42 грн, що разом складає 355217,71 грн.

Відповідач явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення по суті заявлених позовних вимог суду не представив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відповідачем направлено суду письмове клопотання від 20.12.2010 року про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні повноважного представника, яке судом відхилено, так як не обґрунтовано неможливість направлення в судове засідання іншого представника, та у зв’язку із тим, що це вже повторна неявка представника відповідача в судове засідання.

Суд розглядає справу відповідно до ст.75 ГПК України за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

04.07.2007 р. між Акціонерним товариством “Український інноваційний банк”, в особі Директора Львівської філії (позивачем) та Спільним українсько-узбецьким товариством з обмеженою відповідальністю –фірми “Тиса” (відповідачем) укладено кредитний договір №19-05/2169-128 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, за яким позивачем було надано відповідачу кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії на термін до 03.07.2008 року з лімітом кредитної лінії 356000,00 грн.

У зв’язку з невиконанням своїх зобов’язань за кредитним договором у відповідача станом на 18.08.2008 р. виникла заборгованість у сумі 390518,16 грн.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 21.10.2008 р. по справі №14/191(залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 року по справі № 14/191) стягнуто з відповідача на користь ЛФ АТ «Укрінбанк»заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 390518,16 грн, яка виникла станом на 18.08.2008 року, з яких 356000 грн-основного боргу, 20328,96 грн-несплачених процентів, 14189,20 грн-пені.

На виконання рішення та постанови 02.02.2009 р. було видано відповідний наказ, згідно якого 10.04.2009 р. Личаківським ВДВС Львівського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Однак станом на 01.11.2010 р. рішення господарського суду Львівської області від 21.10.2008 р. по справі №14/191 не виконано, заборгованість відповідача в розмірі 390518,16 грн не погашена. Доказів зворотнього суду не представлено.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема –сплата неустойки.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Відповідно до п.п.3.4., 3.5, 5.3.2 кредитного договору відповідач взяв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати позивачу проценти за користування кредитними коштами в розмірі 19 % річних.

          Відповідно до п. 7.3 кредитного договору, у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що у разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цим договором ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення кредиту (чи приведення у відповідності розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами пп.3.1. та 3.5.1) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня.

Таким чином, пунктами 7.3.та 7.4 кредитного договору передбачено нарахування пені за весь період існування простроченої заборгованості, тобто понад шість місяців(ч.6 ст.232 ГК України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Тобто, неналежно проведене виконання не припиняє зобов'язання, а лише тягне за собою покладення на боржника нових обов'язків, які становлять міри цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача по процентах за період з 19.08.2008 р. по 01.11.2010 р. становить 148110,29 грн, пеня за період з 19.08.2008 р. по 01.11.2010 р. становить 207107,42 грн, що разом складає 355217,71 грн, вказані суми нараховані обґрунтовано.

З огляду на те, що діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення, відкриттям виконавчого провадження по його примусовому виконанню, а також враховуючи те, що відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.193,232 Господарського кодексу України, 526, 599, 610, 611, 612, 1054 ЦК України, ст. ст.. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю –фірми “Тиса” (79010, м. Львів, вул. Харківська, 14/2, ідентифікаційний код 19164135) на користь Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 12-А, ідентифікаційний код 05839888) в особі Львівської філії АТ “Укрінбанк” (79053, м. Львів, вул.Володимира Великого, 18, ідентифікаційний код 20817074) 148 110 грн 29 коп - заборгованості по процентах, 207 107 грн 42 коп –пені, 3 552 грн 18 коп - державного мита, 236 грн 00 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя