Рішення № 13022204, 16.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.10 Справа№ 15/213

за позовною заявою відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», м.Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпол-Еко», с.Великосілки Кам"янка-Бузького району Львівської області

про стягнення 448869,60 грн. заборгованості.

Суддя Т.Костів

при секретарі О.Щигельській

Представники

Від позивача: Вертас М.М. - представник

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпол-Еко», с.Великосілки Кам"янка-Бузького району Львівської області про стягнення 448869,60 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 22.10.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.11.2010 року. Ухвалами від 11.11.10р. та 23.11.10р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у них.

Представнику позивача роз'яснювались його права згідно ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 24.01.2007р. між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №266/МБ-ЦВ на суму 49 500,00 дол.США строком до 05.12.2012 року включно, зі сплатою за користування кредитом 14,4 % відсотків річних.

На виконання п.1.1. кредитного договору №266/МБ-ЦВ від 26.12.2007р. п.Ващуку В.П. видано кредитні кошти. Факт отримання коштів засвідчується підписом позичальника на заяві на видачу готівки № NL-6 від 26.12.2007р. 26.12.2007р., в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №266/МБ-ЦВ від 26.12.2007 року, між ВАТ КБ "Надра" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпол-Еко»(надалі - поручитель), укладено договір поруки. Згідно п.1.1. договору поруки - поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що випливають з кредитного договору №266/МБ-ЦВ від 26.12.2007р.

Станом на 13.10.2010р. заборгованість по кредитному договору №266/МБ-ЦВ від 26.12.2007р. становить 56 853,48 дол. США, що в еквіваленті становить 448 869,60грн. , в тому числі: 20785,50 дол. США (164105,68грн.) прострочених платежів по кредиту за період з 06.11.08р. по 12.10.10р.; 7199,95 дол.США (56845,05грн.) заборгованості по відсотках за період з 01.09.08р. по 30.06.10р. та 3984,10 дол. США (31455,27 грн.) пені. Згідно п.1.2. договору поруки, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1. договору поруки повністю (чи у будь-якій його частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо. З наведених підстав, позивач просить позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив, а направлена йому кореспонденція за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: с.Великосілки Кам"янка-Бузького району Львівської області повернута органом зв”язку з поміткою „адресат тимчасово не проживає", у зв”язку з чим позивачем подано довідку серії АЕ №694537 з Єдиного держвного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якою підтверджено місцезнаходження відповідача: с.Великосілки Кам"янка-Бузького району Львівської області. За таких обставин, відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце проведення судового засідання.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв"язку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали страви та подані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

24.01.2007р. між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №266/МБ-ЦВ на суму 49 500,00 дол.США строком до 05.12.2012 року включно, зі сплатою за користування кредитом 14,4 % відсотків річних.

На виконання п.1.1. кредитного договору №266/МБ-ЦВ від 26.12.2007р. п.Ващуку В.П. видано кредитні кошти. Факт отримання коштів засвідчується підписом позичальника на заяві на видачу готівки № NL-6 від 26.12.2007р. (знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.1.1. договору, повернення кредиту здійснюється згідно з графіком погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору. Проте, умови договору порушені позичальником, зобов'язання ним не виконано.

Цим договором сторони домовились про те, що у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користуванням кредитом та/або прострочення частини кредиту згідно з графіком за будь-який період, банк має право достроково вимагати погашення наданого позичальнику кредиту (п.4.1.4. договору).

26.12.2007р. в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №266/МБ-ЦВ від 26.12.2007 року між ВАТ КБ "Надра" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпол-Еко»(надалі - поручитель), укладено договір поруки.

Згідно п.1.1. договору поруки - поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що випливають з кредитного договору №266/МБ-ЦВ від 26.12.2007р.

Згідно п.1.2. договору поруки, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1. договору поруки повністю (чи у будь-якій його частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідно до п. 9.1 та п.9.2 кредитного договору у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом та у випадку порушення строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 9.3. кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи відсотків вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

Позивач, відповідно до п.2.1. договору поруки, звертався до поручителя із вимогою виконати зобов'язання за кредитним договором №266/МБ-ЦВ від 26.12.2007року (копія вимоги та повідомлення про її вручення знаходяться в матеріалах справи). Однак, відповіді від ТзОВ «Укрпол-Еко»не отримано, дій щодо погашення заборгованості не вчинено.

Станом на 13.10.2010р. заборгованість по кредитному договору №266/МБ-ЦВ від 26.12.2007р. становить 56 853,48 дол. США, що в еквіваленті становить 448 869,60грн. , в тому числі: 20785,50 дол. США (164105,68грн.) прострочених платежів по кредиту за період з 06.11.08р. по 12.10.10р.; 7199,95 дол.США (56845,05грн.) заборгованості по відсотках за період з 01.09.08р. по 30.06.10р. та 3984,10 дол. США (31455,27 грн.) пені. Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.ст.1048,1049,1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності, суду не надано.

Згідно із ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача в повному обсязі відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 35 43, 49, 75, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпол-Еко" (с.Великосілки Кам"янка-Бузького району, код ЄДРПОУ 34792301) на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (04053, м.Київ, вул.Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) 448869,60грн. заборгованості, 4488,70грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

Суддя Т.Костів

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 21.12.2010 року.