Рішення № 13022224, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10                                                                                           Справа№ 15/237(2010)

          Господарський суд Львівської області у складі:

Суддя Т.Костів

При секретарі О.Щигельській

          розглянув справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдорпоставка», м.Луганськ

до відповідача державно територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Служба МТП ДТГО «Львівська залізниця», м.Львів

про стягнення 451281,36 грн.

Представники:

від позивача: Щукіна В.І. - директор

від відповідача: Кречетова Л.І. - представник

          Суть спору: позовні вимоги заявлено товариством з обмеженою відповідальністю «Укржелдорпоставка», м.Луганськ до відповідача державно територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Служба МТП ДТГО «Львівська залізниця», м.Львів про стягнення 451281,36 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.12.2010р.

Представникам сторін роз'яснювались його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що згідно договору поставки №Л/НХ-08123/ню від 25 січня 2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укржелдорпоставка" (постачальник) та Державним територіально-галузевим об'єднанням „Львівська залізниця" (замовник ) постачальник зобов'язався поставити та передати у власність замовнику певну продукцію (товар), відповідно до специфікації №1. Позивачем виконано взяті на себе зобов"язання, проте, відповідачем не в повному обсязі проведено оплату за поставлений товар і заборгованість становить 325283,59 грн., за що позивачем нараховано 38464,33грн. пені, 18889,27 грн. 3% річних та 68644,17, грн. індексу інфляції. Просив позов задоволити.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, індексу інфляції та 3% річних не заперечив, щодо стягнення пені зауважив, що позивачем пропущено строк позовної давності для її стягнення, просив надати розстрочку виконання рішення суду на три місяці.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

25 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укржелдорпоставка" ( далі - постачальник ) та Державним територіально-галузевим об'єднанням „Львівська залізниця" ( далі - замовник ) укладено договір поставки №Л/НХ-08123/ню, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність замовнику певну продукцію (товар), відповідно до специфікації №1. Загальна сума договору на момент його підписання складала 924705,00грн. з урахуванням 20 % ПДВ.

Постачальник, виконуючи свої зобов'язання за договором поставки, згідно накладних: №РН-0000004 від 12.03.2008 р. на суму 281313,84 грн., №РН-0000009 від 30.04.2008 р. на суму 28512,00 грн., № РН-0000014 від 28.05.2008 р. на суму 105276,00 грн., № РН-0000016 від 05.06.2008 р. на суму 130276,56 грн., №РН-0000023 від 12.06.2008 р. на суму 7603,20 грн., № РН-0000032 від 30.07.2008 р. на суму 97841,52 грн., №РН-0000032 від 15.08.2008 р. на суму 11404,80 грн., № РН-0000038 від 14.10.2008 р. на суму 77163,96 грн., №РН-0000039 від 14.10.2008 р. на суму 67910,11 грн., №РН-0000041 від 23.10.2008 р. на суму 70963,20 грн. поставив замовнику товар на загальну суму 878265,19 грн. з урахуванням 20% ПДВ.

Виконання договору поставки не в повному обсязі з боку постачальника обумовлено відсутністю письмової заявки служби МТП ДТГО „Львівська залізниця" на підтвердження готовності покупця до прийому решти товару.

Замовник згідно умов договору поставки зобов'язався прийняти і оплатити цей товар за ціною, вказаною у специфікації №1 протягом 45 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару або накладної.

Відповідно до вищевказаних накладних, товар був прийнятий замовником, що підтверджується довіреностями на отримання ТМЦ та підписом уповноваженої особи в накладних.

З 16.04.2008 р. по 12.12.2008 р. замовник частково оплатив товар, отриманий по договору поставки № Л/НХ-08123/ню від 25.01.2008 р., на загальну суму 552981,60 грн., що підтверджується оборотною відомістю.

Згідно з умовами укладеного договору, замовнику було виставлено рахунок №СФ-000006 від 07.04.2009 року на суму 325283,59 грн., який залишився не оплаченим.

У порядку досудового врегулювання спору, позивачем надсилались претензії №11 від 15.06.2010 року, №13 від 10.08.2010 року та №14 від 20.09.10р. на суму 325283,59 грн., які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, згідно п. 9.4 договору, 38464,33грн. пені і, згідно ст.625 ЦК України, 18889,27 грн. 3% річних та 68644,17, грн. індексу інфляції.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві (замовнику) товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення 325283,59 грн. основного боргу, 18889,27 грн. 3% річних та 68644,17, грн. індексу інфляції підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення.

Що стосується вимог про стягнення 325283,59грн. пені, то судом зазначається наступне:

згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, оскільки згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України передбачено скорочену позовну давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю в один рік і позивачем пропущено строк звернення до суду з такою вимогою, суд приходить до висновку, що в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення судом відхиляється через його необгрунтованість та непідтвердженість.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього пропорційно задоволеним вимогам, згідно норм ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд, -

                                                  В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з відокремленого підрозділу Служба матеріально-технічного постачання Державного територіального галузевого об"єднання "Львівська залізниця" (м.Львів, вул.Широка,2. код ЄДРПОУ 01103707) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдорпоставка»(м.Луганськ, вул.16-та Лінія, 40, код ЄДРПОУ 33270052) 325283,59 грн. основного боргу, 18889,27 грн. 3% річних та 68644,17 грн. індексу інфляції, 4128,17грн. державного мита та 215,88грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Суддя                                                                       Т. Костів

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 22.12.2010 року.