Рішення № 13022186, 07.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.10                                                                                           Справа№ 6/189(2010)

За позовом: Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація –Центральна служба Української державної будівельної експертизи», м. Київ

до відповідача: Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

про: стягнення 7069 грн. 18коп.

                                                   Суддя Гоменюк З.П.

                                                                       Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Сняданко Г.В. (довіреність від 22.11.2010р.)

від відповідача: Бродоса А.С. –гол. спеціаліст (довіреність 19.11.2010р.)

Представникам позивача та відповідача роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація –Центральна служба Української державної будівельної експертизи»подано позов до Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації про стягнення 7069 грн. 18коп.

Ухвалою суду від 11.11.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на 23.11.2010р.

В судовому засідання 23.11.2010р. за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 07.12.2010р.

В судовому засіданні 07.12.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 07.12.2010р. проти позовних вимог належним чином не заперечив, доказів погашення суми боргу не представив, відзиву по суті позову суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

03 лютого 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 00-00004-10, відповідно пункту 1.1. якого, відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов’язання по виконанню державної експертизи кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт для проекту «Реконструкція існуючого пасажирського терміналу та зовнішніх інженерних мереж ДП «Міжнародний аеропорт «Львів».

Відповідно до п. 2.2. вищенаведеного договору, встановлено, що за виконання робіт відповідач здійснює оплату в сумі 6390 грн. 00коп.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що результати робіт надаються відповідачу у вигляді висновку державної експертизи кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт.

На виконання умов договору, 21 червня 2010 року позивачем був виданий позитивний висновок № 00-00004-10.

Згідно із умовами договору, належне виконання умов договору позивачем та відповідачем підтверджується сторонами підписанням двостороннього Акта приймання –передавання робіт (п.1.4. договору), який підписаний сторонами 21 червня 2010 року без зазначень в акті жодних недоліків чи відступів від умов договору.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Однак, відповідач своїх зобов’язань за договором належним чином не виконав, станом на час звернення позивачем із позовом до суду заборгованість за відповідно виконані роботи становить в розмірі 6 390 грн. 00 коп.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем надіслано претензію № 2535 від 01.09.2010р., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

проекти, замовниками яких є органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, підлягають обов'язковій державній експертизі відповідно до законодавства. Інноваційні проекти, що інвестуються за рахунок інших джерел, підлягають обов'язковій державній експертизі з питань додержання екологічних, містобудівних та санітарно-гігієнічних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України - за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Обов’язки замовника та підрядника щодо виконання умов договору підряду, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інше не встановлено договором підряду.

Зокрема, одним із обов’язків замовника є сплата підрядникові обумовленої ціни після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. (ст. 854 ЦК України).

Крім того, згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 67грн. 23коп. 3 % річних та 249грн. 21коп. інфляційних втрат за період з 27.06.2010р. по 01.11.2010р. Суд вважає дану вимогу обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3.3. договору та ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період з 27.06.2010р. по 01.11.2010р. в розмірі 362грн. 74коп.

У ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, відсутність заперечень з боку відповідача та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

          Керуючись ст.ст.33,34,44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (79000, м. Львів, вул. Чайковського, 17, код ЄДРПОУ 23948842) на користь Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація –Центральна служба Української державної будівельної експертизи»(01113, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 35691621) 6390грн. 00коп. боргу, 249грн. 21коп. інфляційних втрат, 67грн. 23коп 3% річних, 362грн. 74коп. пені, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Гоменюк З.П.