Рішення № 13021857, 22.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/28522.11.10 За позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 15342, 66 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Манірко В.М.

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 15239,72 грн. відповідно до договору оренди № 14ВА-09 від 11.05.2009 р. укладеного між сторонами., з яких: основний борг в сумі 14183,45 грн., пеня в сумі 876,62 грн., 3 % річних в сумі 179,65 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.10.2010 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався у звязку неявкою у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У процесі провадження у справі представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 11377, 36 грн., пеню в сумі 1 282, 84 грн., інфляційних нарахувань в сумі 1026,23 грн., 3 % річних в сумі 341,32 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

При цьому суд відзначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві.

Разом з тим, у своїй заяві позивач фактично заявляє нову вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 1026,23 грн., що після порушення господарським судом провадження у справі не передбачено.

За таких обставин, суд приймає до розгляду заяву позивача про уточнення до позовної заяви лише в частині уточнення раніше заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 11377, 36 грн., пені в сумі 1 282, 84 грн., 3 % річних в сумі 341,32 грн. В іншій частині заяви про уточнення позовних вимог суд відмовляє у прийнятті її до розгляду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, вимоги ухвали суду від 13.09.2010 р. не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 22.11.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

11.05.2009 р. між сторонами був укладений договір оренди № 14ВА-09 за умовами якого, Державна акціонерне холдингова компанія «Артем» (далі орендодавець) зобовязалась передати, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-орендар) прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі орендодавця за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, корпус 14, 6 поверх, загальною площею 49,2 кв. м.

Відповідно до п. 2.1. договору передача орендарю нежитлових приміщень в оренду оформлюється відповідним документом - актом приймання-передачі майна, який підписується сторонами договору. З дати підписання акту приймання-передачі майна починається нарахування орендної плати.

Згідно з п. 2.3. договору повернення орендарем орендодавцю нежитлових приміщень, які є предметом договору оренди, оформлюється відповідним документом - актом повернення прийому майна, який підписується сторонами договору. З дати підписання акту повернення прийому майна дія договору оренди припиняється.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що орендар за три дні до закінчення терміну дії договору оренди, незалежно від причин його припинення, зобовязаний оформити і підписати акт повернення-прийому орендованого майна. В останній день вивільнити майно і передати його з актом повернення-прийому власнику майна. У випадку невиконання цих вимог орендодавець в односторонньому порядку оформляє акт повернення-прийому і вивільнює орендоване майно. За полишене майно орендаря, що буде виявлене, у цьому випадку, орендодавець відповідальності не несе.

Згідно з п. 3.1. договору на дату укладання цього договору орендна плата за перший місяць оренди після закінчення ремонту визначається згідно з розрахунком орендної плати (додаток № 1) та компенсації земельного податку (додаток 2) і складає:

Додаток 1: 2214, 00 грн. ПДВ,

442, 80 грн. ПДВ за ставкою 20%,

2656, 80 грн. суму до сплати з ПДВ, в тому числі компенсація податку на землю.

Додаток 2: 155,02 грн. сума компенсації земельного податку в місяць без ПДВ,

31,02 грн. ПДВ за ставкою 20%,

186, 02 грн. сума компенсації земельного податку в місяць з ПДВ.

В орендну плату не входить оплата за комунальні послуги та послуги звязку. Оплата за комунальні послуги та послуги звязку з початком дії договору оренди здійснюється у відповідності з договором на оплату комунальних послуг та послуг звязку, які укладаються у 10-денний термін після підписання договору оренди.

Відповідно до п.3.2. орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі рахунку орендодавця.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.4. договору в разі несплати, несвоєчасної або часткової сплати орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з першого дня місяця наступного за поточним.

Згідно з п. 11.1. договору, цей договір діє з 01.06.2009 р. до 01.05.2012 р. строком на 2 роки 11 місяців.

Відповідно до п. 11.4. договір може бути розірваний достроково за ініціативою будь-якої сторони. При цьому сторона ініціатор розірвання повинна сповістити іншу сторону не пізніше, ніж за три місяці до дати розірвання договору.

Пунктом 11.5. договору передбачено, що договір може бути достроково розірваний орендодавцем у випадку несплати орендарем орендної плати, плати за комунальні послуги протягом 3 місяців підряд з дня встановленого цим договором нарахування.

Відповідно до п. 11.9. договору дія договору припиняється внаслідок:

закінчення строку, на який його було укладено;

загибелі обєкта оренди;

достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

достроково за ініціативою орендодавця у випадку, передбаченому п. 11.5. договору;

ліквідації орендаря або орендодавця;

смерті фізичної особи орендаря.

Факт належного виконання позивачем свого обовязку щодо передачі у користування нежитлове приміщення підтверджується відповідним актом приймання-передачі майна в оренду від 01.09.2009 р. (копія у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату за користування обєктом оренди за період з 01.02.2010 р. до 31.07.2010 р., у звязку з чим просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 11377, 36 грн., пеню в сумі 1 282, 84 грн., 3 % річних в сумі 341,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

У договорі оренди № 14ВА-09 від 11.05.2009 р. не міститься застереження щодо застосування до правовідносин сторін положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Листом від 27.07.2010 р. позивач повідомив відповідача про відмову від договору оренди № 14ВА-09 від 11.05.2009 р., у звязку з неналежним виконанням зобовязань зі сплати орендних платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 14ВА-09 від 11.05.2009 р.., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

У відповідності до розрахунку орендної плати за договором оренди № 14ВА-09 від 11.05.2009 р. здійсненого позивачем та перевіреного судом, розмір заборгованості відповідача з оплати за користування обєктом оренди за період з 01.02.2010 р. до 31.07.2010 р., тобто в межах строку дії вищезазначеного договору, становить 11377, 36 грн.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 14ВА-09 від 11.05.2009 р. за період з 01.02.2010 р. до 31.07.2010 р. у розмірі 11377, 36 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобовязань відповідно до договору № 14ВА-09 від 11.05.2009 р. позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1282, 84 грн. за період з 01.03.2010 р. до 31.08.2010 р. та 3% річних в розмірі 341, 20 грн. за період з 01.03.2010 р. до 30.09.2010 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.4. договору в разі несплати, несвоєчасної або часткової сплати орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з першого дня місяця наступного за поточним.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності розрахунку пені та 3% річних судом встановлено, що позивачем допущено помилку в методиці їх розрахунку.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 01.03.2010 р. до 31.08.2010 р. складає 507, 55 грн., а сума 3 % річних за період з 01.03.2010 р. до 30.09.2010 р. складає 113, 66 грн.

Враховуючи наведене, суд частково задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 507, 55 грн. за період з 01.03.2010 р. до 31.08.2010 р. та 3% річних в розмірі 113, 66 грн. за період з 01.03.2010 р. до 30.09.2010 р.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 11998, 57 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10 код 14307699) 11377 (одинадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 36 коп. основного боргу, 507 (пятсот сім) грн. 55 грн. пені, 113 (сто тринадцять) грн. 66 коп. 3% річних , 119 (сто девятнадцять) грн. 98 коп. державного мита та 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Дата підписання 23.12.2010 р.