Рішення № 13021598, 21.12.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" грудня 2010 р. Справа № 12/1476

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Бородін Д.В.- дов. б/н від 05.11.10р.

від відповідача Філіпчук С.В.- дов. б/н від 10.07.09р. (в с/з від 16.12.10р.)

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рос-Агро" (м.Іллічівськ Одеська область)

до Фермерського господарства ім. Івана Франка (с. Райки Бердичівського району)

про стягнення 192185,56 грн.

В судовому засіданні від 16.12.10р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 12:00год. 21.12.10р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 192185,56 грн. заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні від 16.12.10р. письмового відзиву на позовну заяву не надав.

В судове засідання від 21.12.10р. відповідач свого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника в розписці про оголошення в судовому засіданні перерви (а.с. 43).

Відсутність представника відповідача, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Справа розглядається, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.10р. ТОВ "Рос-Агро" (позивач) отримало від Фермерського господарства імені Івана Франка (відповідач) ячмінь в кількості 111,08 тонн на загальну суму 172174,44грн., що підтверджується видатковою накладною № 17 від 10.08.10р. (а.с. 24).

11.08.10 платіжним дорученням № 389, згідно рахунку б/н від 10.08.10р. (а.с. 33) на оплату сільськогосподарської продукції ТОВ "Рос-Агро" перерахувало відповідачу кошти в сумі 400000,00грн. (а.с. 22).

09.09.10р. відповідач передав позивачу ячмінь в кількості 26,4 тонн на загальну суму 35640,00грн., що підтверджується видатковою накладною № 18 (а.с. 25).

Всього позивач отримав сільськогосподарської продукції на загальну суму 207814,44грн.

Позивач вказує, що між сторонами не укладалось цивільно-правових угод, тому вважає, що кошти в сумі 192185,56грн. (400000,00 грн. - 207814,44 грн.) перераховані не за умовами договору, тобто були набуті відповідачем без належної правової підстави.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами слід вчиняти у письмовій формі.

Частинами першою та другою статті 206 ЦК України встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність; юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

За приписами частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи вказують, що 10.08.10 відповідачем було виписано рахунок на оплату ячменю в кількості 111,080 т по ціні 1291,67 грн. за тону на суму 143478,70 без ПДВ та в кількості 168,76 т по ціні 1125,00 грн. за тону на суму 189855,00 грн. без ПДВ на загальну суму 400000,00 грн., в т. ч. ПДВ 66666,30 грн.

Згідно накладної № 17 від 10.08.10р. (а.с. 24) позивач отримав ячмінь в кількості 111,08 тонн по ціні 1291,67 грн. за тону на суму 172174,44грн., в т.ч. ПДВ

11.08.10 платіжним дорученням № 389 ТОВ "Рос-Агро" перерахувало відповідачу кошти в сумі 400000,00грн. (а.с. 22).

09.09.10р. відповідач передав позивачу ячмінь в кількості 26,4 тонн на загальну суму 35640,00грн., по ціні 1125,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 18 (а.с. 25).

З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини щодо купівлі-продажу та укладено усний договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції.

Згідно матеріалів, відповідач здійснив часткову поставку продукції на суму 207814,44 грн. На решту суми - 192185,56грн. продукція поставлена не була.

Враховуючи, що сторони уклали усний договір поставки і не обумовили механізм отримання коштів, порядок поставки продукції та порядок проведення оплати за отриману продукцію, тому суд вважає, що за правовою природою кошти в сумі 192185,56грн. є безпідставно отриманими.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч.1 ст.1213 ЦК України).

10.09.10р. між сторонами був підписаний акт звірки розрахунків, з якого вбачається що заборгованість відповідача перед позивачем складає 192185,56грн.

19.10.10р. своїм листом № 032 відповідач повідомив позивача, що через низький рівень врожайності підприємство не має можливості перерахувати борг в сумі 192185,56грн., борг буде погашений зі слідуючого врожаю посіяних культур (а.с. 29).

Позивачем 26.10.10р. на адресу відповідача була направлена претензія № 209/110ИС-10 з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача протягом десяти днів з моменту отримання претензії кошти в розмірі 192185,56грн. (а.с. 27,34).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення позивача з позовом до суду та на день вирішення спору відповідач не повернув позивачу безпідставно отримані грошові кошти в сумі 192185,56грн.

Оскільки порядок повернення вищевказаної заборгованості не обумовлений Договором, для визначення виникнення у відповідача зобов'язань щодо погашення боргу, слід керуватися положеннями ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

...Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, враховуючи положення ст. 530 ЦК України, грошове зобов'язання у відповідача в сумі 192185,56 грн. виникло з 10.11.10.р. (26.10.10р. - дата відправлення вимоги + 4 дні на поштовий обіг, які передбачені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.07р. "Про нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів" + 10 пільгових днів, визначених відповідачем у письмовій вимозі для добровільного перерахування коштів).

У вказані строки відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 192185,56 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності до діючого законодавства та такими, що підлягають задоволенню на суму 192185,56грн.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 49, 69,75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства імені Івана Франка, 13333, Житомирська область, бердичівський район, с.Райки, вул. Коцюбинського,591, код 33136952

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рос-Агро", 68000, Одеська область, м.Іллічівськ, вул. Першого Травня,3, код. 36804601

- 192185,56грн. безпідставно отриманих коштів;

- 1921,86 грн. державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-судове забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 24 грудня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (наручно)

3- відповідачу (рек. з повід.)