Ухвала суду № 130197546, 15.09.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/7974/25

Провадження №1-кс/463/7680/25

У Х В А Л А

15 вересня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , розглянувши матеріали клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42025142410000142 від 10.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, -

встановив:

заявник звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова із клопотаннями про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 травня 2025 року у кримінальному провадженні №42025142410000142 від 10.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, з підстав та мотивів викладених у таких.

Представник власника майна в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити такі у повному обсязі.

У судове засідання слідчий та прокурор не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, їх неприбуття не перешкоджає розгляду зазначеного клопотання. На адресу суду від органу досудового розслідування надійшли заперечення на клопотання, у якому просили відмовити у задоволенні клопотання у зв`язку з призначенням на даний час експертизи у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши пояснення учасників, вивчивши матеріали клопотання, оглянувши матеріали справи № 463/4839/25 (провадження №1-кс/463/4869/25), слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз вищевказаного положення КПК України свідчить про те, що підставою для скасування арешту майна є необґрутованість його накладення або відсутність подальшої необхідності в його застосуванні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025142410000142 від 10.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України.

28.04.2024 в період часу з 11:20 год. 13:25 год. за участю спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області та спеціаліста Відділу ветеринарно-санітарної експертизи Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів проведено огляд складу кропивних (сипучих) продуктів, а саме мішків із продукцією «Суміш сухофруктів» від постачальника ТзОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33667686), які знаходяться у 7 прикордонному Карпатському загоні ДПСУ, що за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 74.

В ході огляду встановлено, що між ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) та ТзОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33667686) укладено договір №7-25 від 10.01.2025, так, 28.03.2025 здійснилось комісійне приймання товару, а саме: суміш сухофруктів 3, 480, 0 кг. на загальну суму 202 536,0 грн.

На момент огляду загальна кількість продукції становить 3478,0 кг., у зв`язку із тим, що 29.03.2025 актом №8 відбору проб для лабораторних досліджень 7 прикордонним Карпатським загоном ДПСУ з 3480, 0 кг відібрано 2 кг. сухофруктів. Оглядом встановлено, що умови місця зберігання продукції оснащені кондиціонерами, термометром для контролю температури та вологості приміщення.

За участю спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області та спеціаліста Відділу ветеринарно-санітарної експертизи Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів із 6-ти одиниць мішків загальної кількості продукції здійснено відбір продукції сухофруктів, які поміщені у 4-ри зіп - пакети (Nasco WHIRL-PAK), вага яких становить 7.4 кг. 20.11.2024 постановою детектива вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки воно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В подальшому, слідчим слідчого відділу Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області прийнято рішення про визнання вказаних матеріальних об`єктів речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.

Враховуючи наведене вище, з метою збереження майна, унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова клопотання про арешт майна, - задоволено. Накладено арешт на об`єкти «Суміш сухофруктів (сушене яблуко та інше) 3470.6 кг. постачальником яких є ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» Код (ЄДРПОУ 33667686), які зберігаються на складі кропивних (сипучих) продуктів, у 7 прикордонному Карпатському загоні ДПСУ, що за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 74.

25.08.2025 представник власників майна адвокат ОСОБА_3 вінтересах Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ІСПОЛІНПЛЮС» звернувся до слідчого судді із клопотаннями про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 травня 2025 року у кримінальному провадженні №42025142410000142 від 10.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України. Клопотання мотивував, зокрема, тим, що потреби у накладенні арешту на майно не було, товар зберігається неналежним чином, є таким, що швидко псується, не зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а тому арешт на таке майно слід скасувати.

Враховуючи, що вказане майно досі має статус речового доказу у кримінальному провадженні, досудове розслідування якого триває, таке майно необхідне для доказування, проведення слідчих та процесуальних дій, зокрема, є необхідним для проведення судової експертизи, яка триває, а відтак наведене зумовлює необхідність збереження цього майна у такому стані, який був на час його вилучення.

Беручи до уваги вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених клопотань, оскільки заявником не доведено відсутності подальшої необхідності у застосуванні арешту зазначеного майна.

Зазначене не перешкоджає подальшому зверненню з аналогічними клопотаннями до слідчого судді у разі зміни обставин, які зумовили накладення арешту на майно, зокрема, після проведення слідчих дій та судових експертиз із цим майном.

Судом враховано той факт, що таке майно є речовим доказом у справі, доля якого може бути вирішено у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України при закінченні кримінального провадження.

Керуючись ст.174 КПК України, -

постановив:

у задоволенні представника власника майна адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42025142410000142від 10.04.2025за ознакамивчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.15,ч.4ст.191КК України - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1