Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 463/3364/25
Провадження № 2/463/1341/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Мармаша В.Я.
за участю секретаря судового засідання Гавц О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
представник позивачазвернувся досуду ізпозовом простягнення заборгованостіза договорамиу загальномув розмірі46864,92грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн, просив вимоги задовольнити з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м.Львова від 14 квітня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву.
28.05.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що позивачем не підтверджено факт укладення кредитних договорів, такі не містять електронних цифрових підписів відповідача, а тому позивач позбавлений права вимоги зі сплати боргу.
04.06.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що позивачем доведено факт укладання відповідачем Кредитного договору в електронній формі, який також містив Умови, Графік платежів, а також Паспорт споживчого кредиту, тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотками за користування кредитними коштами є законними та обгрунтованими. Крім того, відповідач частково сплачувала заборгованість, що свідчить про визнання кредитних правовідносин, факту отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає.
Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.
У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правовідносини.
Згідно з п.1.27 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до умов договору позичальник зобов`язався повернути позику, сплатити проценти у строки і на умовах, передбачених договором.
Судом встановлено, що 26.12.2021 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» укладено Договір про споживчий кредит №4908616, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту у власність грошові кошти, шляхом перерахування їх на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку договору, або достроково, та сплатити позичальнику плату (Проценти) від суми позики.
25.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» та позивачем укладено Договір факторингу №25-07/2024, відповідно до умов якого позивач прийняв належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Міолан» права грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 25.07.2024 до Договору факторингу №25-07/2024 від 25.07.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 44303,12 грн, з яких: 19167,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 22136,12 грн сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 3000,00 грн сума заборгованості за комісією.
Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконала свого зобов`язання, з часу укладення кредитного договору, остання не здійснила всіх платежів для погашення заборгованості, а тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача вищевказану заборгованість в сумі 44303,12 грн, з яких: 19167,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 22136,12 грн сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 3000,00 грн сума заборгованості за комісією.
Крім того, 17.01.2022 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційнакомпанія» укладено Договір Позики №555165165129, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту у власність грошові кошти, шляхом перерахування їх на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку договору, або достроково, та сплатити позичальнику плату (Проценти) від суми позики.
18.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та позивачем укладено Договір факторингу №18/12-2023, відповідно до умов якого позивач прийняв належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційнакомпанія» права грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 22.12.2023 року до Договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 2561,00 грн, з яких: 1 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1561,80 грн сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги.
Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконала свого зобов`язання, з часу укладення кредитного договору, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості, а тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача вищевказану заборгованість в сумі 2561,00 грн, з яких: 1 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1561,80 грн сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги.
Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством зобмеженою відповідальністю«Факторинг Партнерс» за Договором про споживчий кредит №4908616 від 26.12.2021, а також Договором позики №555165165129 від 17.01.2022 становить 46864,92 грн, з яких: 20167,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 23697,92 грн сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 3000,00 грн сума заборгованості за комісією.
Більше того, відповідач мала змогу самостійно довести факт неотримання нею кредитних коштів, надавши суду банківську інформацію про наявність/відсутність у неї відповідних карткових рахунків, на які здійснювався переказ кредитних коштів згідно представлених позивачем платіжних інструкцій, чи інформацію про рух коштів на них.
Крім того, відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами також не спростувала, не надала власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявила. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надала.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушила умови договорів, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за такими, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 46864,92 грн.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, сплата якого підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Щодо оплати професійної правничої допомоги то суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Таким чином, виходячи із вимог розумності та справедливості, враховуючи складність справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, витрати на професійну правничу допомогу слід зменшити з 13 000,00 грн до 6 000,00 грн. Таким чином, на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі (2 422,40 грн + 6000,00 грн), що становить 8422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 141,142, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість:
-за Договором про споживчий кредит №4908616від 26.12.2021в розмірі 44303,12 грн, з яких: 19 167,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 22136,12 грн сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 3000,00 грн сума заборгованості за комісіями;
-за Договором позики№555165165129від 17.01.2022в розмірі 2561,80 грн, з яких: 1 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1561,80 грн сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги;
а всього заборгованість у загальному розмірі 46864,92(сорок шість тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні дев`яносто дві копійки) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Факторинг Партнерс» судові витрати в розмірі 8422,40 грн (вісім тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Текст рішення складено та підписано суддею 12.09.2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: місто Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, 5офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: Мармаш В. Я.
Судове рішення № 130197543, Личаківський районний суд м.Львова було прийнято 12.09.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 463/3364/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: