Постанова № 13016394, 21.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2010                                                                                           № 46/432

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Шкіндер Ю.С. - пред. за дов.№ 01юр.від 01.11.2010 р.

від відповідача -Яковенко А.О. - пред. за дов.№ 2717-нювід 23.09.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.09.2010

у справі № 46/432 ( )

за позовом                               Командитного товариства "Донтехгума"

до                                                   Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про                                                   стягнення 28601,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Донтехгума" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"27732,00 грн. заборгованості з оплати вартості поставленого товару за договором поставки від 24.07.2008 р. № ПЗ/НХ-082236/НЮ та 869,65 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р. у справі № 46/432 позов задоволено частково, стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь Акціонерного товариства відкритого типу "Донтехгума" 27 732,00 грн. основного боргу, 277,32 грн. державного мита та 228,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В стягненні пені в сумі 869,65 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р. у справі № 46/432 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, прийнято з неповним з'ясування обставин, які мають суттєве значення для справи, з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт відзначає, що видаткова накладна № 1490 від 01.10.2008 р. не може бути первинним документом та доказом виникнення зобов’язання у відповідача, так як не містить усіх обов’язкових реквізитів, визначених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Також, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний обома сторонами та наявний в матеріалах справи, не свідчить про визнання факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки даний акт не являється первинним документом. Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких інших документів, які підтверджували наявність заборгованості відповідача, відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р. апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.12.2010 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 р. №01-23/1/4 внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скаргу у справі № 46/432 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Кондратова І.Д., судді: Калатай Н.Ф., Попікова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 р. розгляд апеляційної скарги Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 р. №01-23/1/5 внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скаргу у справі № 46/378 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Ропій Л.М., судді: Кондратова І.Д., Попікова О.В.

Представник позивача через загальний відділ документального забезпечення подав заяву про здійснення процесуального правонаступництва.

В судовому засіданні 21.12.2010 р. судова колегія, розглянувши заяву, дослідивши положення засновницького договору, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, встановила, що діяльність позивача у справі Відкритого акціонерного товариство "Донтехгума" припинена шляхом перетворення його у Командитне товариство "Донтехгума", яке є правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов'язків позивача.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що у відповідності до частини 2 статті 25 Господарського процесуального кодексу України правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про здійснення процесуального правонаступництва та заміни позивача у справі № 46/432 - Відкрите акціонерне товариство "Донтехгума" на його правонаступника - Командитне товариство "Донтехгума".

Представник відповідача в судовому засіданні 21.12.2010 р. підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача просив суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 27.09.2010 р. у справі № 46/432 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № ПЗ/НХ-082236/НЮ від 24.07.2008 р. (надалі – договір), за умовами якого Відкрите акціонерне товариство "Донтехгума" (надалі – постачальник) зобов’язувалося поставити товар, кількість та ассортимент якого визначається у специфікації, на склад Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (надалі – замовник, покупець) транспортом за рахунок постачальника на умовах DDP, у відповідності до Правил тлумачення торгівельних термінів –Інкотермс у редакції 2000 року.

Колегією суддів встановлено, що причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у відповідності до договору 28601,65 грн. з яких: 27732,00 грн. – основний борг, 869,65 грн. – пеня.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Дані норми кореспондуються з нормами статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Виходячи з того, що сторони договору є господарюючими суб'єктами, та враховуючи поняття договору поставки, що міститься в частині 1 статті 265 Господарського кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічне положення визначено й у статті 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до розділів 6 та 7 договору сторони погодили наступний порядок розрахунків : замовник оплачує поставлений товар за ціною, вказаною у специфікації. Ціни в накладних і/або в рахунках-фактурах вказуються в національній валюті України. Сума по договору становить 27732,00 грн. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі. Замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 30 днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або уповноваженими представниками акту приймання –передачі товару.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 27732,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1490 від 01.10.2008 р. (а.с. 180, т. 1), яка підписана уповноваженими представниками сторін та довіреністю на отримання товарно - матеріальних цінностей № 439047/277 серія НБЛ від 01.10.2008 р.

Відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем не оспорюється факт отримання товару, не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем, не надано належних доказів на підтвердження пред’явлення відповідачем позивачу претензій щодо якості, кількості та асортименту товару суду не надані.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що видаткова накладна не відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки в ній не зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та не зазначено прізвище та інші дані осіб, які підписали накладну, що позбавляє можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні операції. Суд апеляційної інстанції відхиляє зазначені доводи відповідача з огляду на наступне.

Так, за змістом ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Суд апеляційної інстанції дослідив накладну № 1490 від 01.10.2008 р. і встановив, що вона належним первинним бухгалтерським документом, що підтверджує існування факту - здійснення господарської операції. Товар за накладною отриманий Кочубей Т.П., яка уповноважена відповідачем згідно довіреності № 439047/277 серія НБЛ від 01.10.2008 р., форма якої затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. N 99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей". В зазначеній накладній найменування продукції, кількість, ціна відповідають тим ознакам продукції, які визначені сторонами в договорі, поставка відбулась в межах дії договору № ПЗ/НХ-082236/НЮ від 24.07.2008 р. Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідач не заперечує проти отримання вказаного товару за накладною.

Таким чином, колегія суддів відзначає, що у відповідності до статей 11, 530, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України у відповідача виник обов'язок сплатити вартість поставленого товару в сумі 27732,00 грн. протягом 30 банківських днів з дня отримання товару, тобто до 12.11.2008 р.

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача з боку відповідача, колегія суддів відзначає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 27732,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 869,65 грн. пені., яка нарахована за період з 05.03.2009 р. по 14.06.2009 р.

Відповідно до п. 11.2 договору сторони погодили, що у разі порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно частин 1 і 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 223 Господарського України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач звернувся до з вимогами про стягнення пені 03.09.2010 р. тобто не в межах річного строку позовної давності, який, відповідно пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи, що відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, позивачем не обґрунтовано причин пропуску строку позовної давності, суд апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову у зв'язку із закінченням перебігу строку позовної давності, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині слід залишити без змін.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, належних доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 25, 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити позивача у справі № 46/432– Відкрите акціонерне товариство "Донтехгума" на його правонаступника - Командитне товариство "Донтехгума" (83008, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Югославська, буд. 28, код. 00152342).

Апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 року у справі № 46/432 - без змін.

Матеріали справи № 46/432 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

23.12.10 (відправлено)