Постанова № 13016355, 14.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2010                                                                                           № 22/39-32/278

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Іваненко Я.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Сугоняко Ю.П. – довіреність б/н від 11.05.2010 року

від відповідача -Мацко М.А. – довіреність б/н від 01.12.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.07.2010

у справі № 22/39-32/278 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Чигиринський консервний завод"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак"

про                                                   розірвання договору та стягнення 98127,40 грн.

В судовому засіданні 14.12.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Чигиринський консервний завод” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак” про розірвання договору № 27-07-06/1 від 27.07.2006 року та стягнення 99893, 69 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних з простроченої суми у розмірі 145, 18 грн.

          Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд розірвати Договір № 27-0-06/1 від 27.07.2006 року, укладений між позивачем та відповідачем, стягнути з відповідача 98 127, 40 грн. основного боргу, 4 242, 53 грн. збитків від інфляції, 8 008, 81 грн. 3% річних та 7000, 00 грн. витрат, пов’язаних з проведенням судової експертизи.

          Позовні вимоги з посиланням на приписи ч. 2 ст. 651, ст. 673, п.п. 1, 2 ст. 678 та ст. 692 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору, відповідач на підставі накладної № 09/08-2 від 09.08.2006 року продав позивачу товар на суму 98 127, 40 грн., оплата якого позивачем була проведена попередньою оплатою відповідно до платіжних доручень.

Проте, в порушення п. 7.1 Договору, яким встановлені вимоги щодо якості продукції, поставлена продукція не відповідає встановленим на Україні стандартам, про що свідчать акти прийому продукції по якості № 1 від 12.08.2006 року, № 2 від 13.08.2006 року, № 3 від 01.09.2006 року.

Позивач зазначив, що невідповідність продукції стандартам порушує вимоги щодо якості товару (виявлені недоліки, які не можна усунути) та робить неможливим використання за призначенням поставленої відповідачем продукції, що є порушенням умов договору та завдало шкоду позивачу, який був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

          Звернення позивача про повернення коштів та претензія залишені відповідачем без задоволення та відповіді.

          Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що акти № 1 та № 2 про відбір зразків продукції для проведення її приймання по якості, на які посилається позивач, не можуть братися до уваги, оскільки не відповідають приписам пункту 27 Інструкції про порядок приймання продукції виробного-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1993 р. № П-7, а також вказані акти не підписувались уповноваженими представниками відповідача, оскільки особи, які підписали ці акти з боку відповідача не мали разових посвідчень від ТОВ „Мольва Метал Пак”. При цьому відповідач вказав, що продукція, яка була ним поставлена позивачу, була належної якості, і лише неправильне її використання могло призвести до виникнення недоліків.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.08.2009 року позов задоволено частково, розірвано договір купівлі-продажу №27-07-06/1 від 27.07.2006 року, укладений між ТОВ „Мольва Метал Пак” та ЗАТ „Чигиринський консервний завод”. Стягнуто з ТОВ „Мольва Метал Пак” на користь ЗАТ „Чигиринський консервний завод” основний борг в сумі 98127, 40 грн., державне мито в сумі 1 066, 28 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104, 90 грн., витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи в сумі 6223, 04 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2009 року рішення Господарського суду м. Києва від 25.08.2009 року змінено, провадження у справі в частині вимог про розірвання договору № 27-07-06/1 від 26.07.2006 року припинено. В решті залишено без змін з викладенням резолютивної частини рішення у своїй редакції.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2010 року рішення Господарського суду м. Києва від 25.08.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2009 року у справі № 22/39 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Постанова мотивована тим, що здійснюючи судовий розгляд справи з огляду на поставку продавцем неякісного товару, поза увагою судів залишились приписи цивільного законодавства, не надано оцінки обраному позивачем способу захисту з урахуванням приписів цивільного законодавства та умовам укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2010 року справу призначено до розгляду та присвоєно їй номер 22/39-32/278.

В наданих представником позивача письмових поясненнях від 07.07.2010 року, останній зазначає про те, що позивач відмовляється від договору № 27.07.06/1 від 27.07.2006 року, укладеного між сторонами, та вимагає повернення сплаченої за товар грошової суми та компенсацію за понесені збитки. У зв’язку із чим просив розірвати договір купівлі-продажу № 27.07.06/1 від 27.07.2006 року, укладений між сторонами та стягнути з відповідача основний борг у сумі 98 127, 40 грн., державне мито в сумі 1 066, 28 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104, 90 грн., витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи в сумі 6 223, 04 грн.

Заявою від 20.07.2010 року позивач зменшив свої вимоги та просив розірвати господарські відносини, які виникли за договором № 27-0-06/1 від 27.07.2006 року та стягнути з відповідача 98 127, 40 грн. сплаченої вартості за поставлений товар, витрати на проведення судової експертизи у розмірі 7 000, 00 грн., витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на відсутність належних доказів поставки неякісної продукції, оскільки складені акти приймання продукції за якістю не відповідають вимогам п.п. 19, 24 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, та підписані від відповідача не уповноваженими особами внаслідок певних домовленостей між керівництвом позивача та несумлінними працівниками відповідача. Відповідач також наполягає, що експертне дослідження за ухвалою суду проводилося не судовим експертом, а особою, яка має конкуруючу позицію на ринку України в тій самій сфері, що й відповідач, а тому такий висновок є суб’єктивним. Відповідач звинуватив позивача у намаганні стягнути з відповідача суму вартості поставленого товару, суму неіснуючих збитків та, щонайголовніше, залишити отриманий товар на власні потреби.

Відповідач стверджує, що позивач жодного разу не звернувся до нього з вимогою заміни неякісного товару, зменшення вартості товару, або усунення недоліків товару, якби такі недоліки дійсно були.

Заявлене представником позивача клопотання про виклик у судове засідання працівників відповідача Мостовської З.І. та Цвик Т.Г. місцевим господарським судом відхилено через його необґрунтованість.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2010 року у справі № 22/39-32/278 позов задоволено частково.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чигиринський консервний завод” основний борг у сумі 98127, 40 грн., державне мито в сумі 981, 27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн., витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи в сумі 7000, 00 грн.

          Провадження у справі в частині вимог про розірвання договору (купівлі-продажу) № 27-07-06/1 від 26.07.2006 року припинено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач через Господарський суд м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2010 року у справі № 22/39-32/278, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

          Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального та матеріального права, неповно з’ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, оскільки не прийнято до уваги, що після спливу гарантійного терміну поставленого за умовами Договору товару, який становить 1 рік, втрачаються його якісні характеристики і будь-яка перевірка, експертиза вказаного товару за якістю не може бути здійснена, що відібрання зразків, за якими проводилась експертиза, було здійснено без участі представників відповідача, а отже, вірогідніше за все, вказані зразки не були вироблені відповідачем; що кришка типу „Твіст-Офф” діаметром 82 мм RTS є якісною продукцією, про що свідчить технічним умовам ТУ 28.7 – 31456691.001-2002 від 15.03.2002 року та пройдена у ДП „Житомирстандартметрологія” сертифікація (сертифікат відповідності № 775013 Серія ВБ); що наявні в матеріалах справи акти № 1 та № 2 приймання продукції за якістю, на які посилається позивач, і які з боку заявника підписані не уповноваженими для участі у прийманні за якістю представниками, є такими, що оформленні з грубим порушенням вимог інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Дерарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7 (п.п. 19, 24, 27).

          Апелянт зазначає, що позивач жодного разу не звернувся до відповідача з вимогою про заміну товару на такий же, проте належної якості, зменшення вартості товару або усунення недоліків товару.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.12.2010 року.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 14.12.2010 року представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2010 року у справі № 22/39-32/278 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

          Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.12.2010 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2010 року у справі № 22/39-32/278, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 14.12.2010 року заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2010 року у справі № 22/39-32/278 залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2006 року між відповідачем - ТОВ „Мольва Метал Пак” (Продавець) та позивачем - ЗАТ „Чигиринський консервний завод”, правонаступником якого у зв’язку із зміною організаційно правової форми є ТОВ Чигиринський консервний завод" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 27-07-06/1 (далі - Договір), на умовах якого ТОВ "Мольва Метал Пак" зобов’язувалося передати, а ЗАТ "Чигиринський консервний завод" прийняти та оплатити товар - кришки типу "Твист-Офф" діаметром 82мм RTS для стерилізації жировмістких продуктів при температурі 120 градусів С з логотипом торгової марки “Премія" в кількості 400520 шт.

Відповідно до п.п. 2.1 та 2.2 Договору ціна товару за 1000 штук складає 245, 00 грн., в тому числі ПДВ 40,83 грн., загальною вартістю товару, згідно цін та об’ємів, визначених в цьому договорі 98127,40 грн.

Сторони погодили, що вартість товару повинна бути перерахована позивачем на рахунок відповідача у наступному порядку: передоплата в розмірі 50% вартості всього товару здійснюється до 27.07.06 р. включно; сума в розмірі 50% перераховується позивачем по факту підписання останнім накладної та відвантаження товару. Оплата здійснюється згідно рахунку-фактури на партію товару або на підставі накладної на відвантаження товару (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору товар постачається Продавцем (відповідачем) Покупцю (позивачу) протягом 10 календарних днів з моменту надходження передоплати на рахунок відповідача.

Розділом 7 Договору сторони передбачили гарантії, встановивши у п. 7.1, що Продавець - ТОВ "Мольва Метал Пак" гарантує, що якість товару буде повністю відповідати якісному посвідченню.

Якщо протягом строків гарантії і до використання на виробництві товар виявиться непридатним до використання або не буде відповідати умовам договору, то Продавець (відповідач) зобов’язується на вимогу Покупця (позивача) в строк 14 робочих днів за свій рахунок замінити недоброякісний товар або його частини новим доброякісним товаром (п. 7.2 Договору).

Пунктом 7.3 Договору сторони погодили, що неякісний товар, на заміну якого наданий новий, повертається Продавцю за його вимогою та за його рахунок в строк, обумовлений сторонами.

На підтвердження якості товару Продавець зобов'язаний надати покупцю якісне посвідчення, а підтвердженням кількості товару є накладна на відвантаження товару.

Згідно із пунктом 10.3 Договору при виявленні невідповідності, в тому числі, якості товару умовам, вказаним в цьому договорі, сторони в семиденний строк від дати виявлення складають акт про дефекти товару, в якому вказують кількість оглянутого товару та характер виявлених при цьому дефектів. У випадку неприсутності однієї з сторін, акт складається за участю представника незаінтересованої сторони або представника торгово-промислової палати.

Продавець зобов’язаний протягом 14 робочих днів з дати підписання сторонами акта про дефекти товару усунути виявлені недоліки або пред’явити Покупцю обумовлену відмову в задоволенні претензії.

Умовами Договору сторони передбачили, що кришки типу "Твист-Офф" діаметром 82мм RTS, що є предметом поставки, призначені для стерилізації жировмістких продуктів при температурі 120 градусів.

Зі змісту Договору вбачається, що сторони не зазначили у договорі номерів та індексів технічних умов, яким має відповідати якість товару, проте сторонами не заперечується, що поставлені за умовами договору кришки за якістю мають відповідати ТУ У 28.7-31456691.001-2002 "Кришки металеві для скляної тари з вінцем горловини типу ІІІ Технічні умови” від 15.03.2002 року (далі Технічні умови).

Пунктом 1.5.8 Технічних умов встановлено, що кришки мають забезпечувати герметичність закупорювання в період теплової обробки консервів при температурі 120 градусів та процесі зберігання.

27.07.2006 року відповідачем був виставлений позивачу рахунок-фактура №158 на загальну суму 98 127, 40 грн.

За платіжними дорученнями № 00851 від 28.07.2006 року та № 00882 від 07.08.2006 року ЗАТ "Чигиринський консервний завод" перерахував ТОВ "Мольва Метал Пак" 98 127, 40 грн. передоплати товару згідно умов укладеного Договору.

Факт отримання платежу відповідачем не заперечується.

09.08.2006 року відповідач передав позивачу за видатковою накладною № 09/08-2 товар - кришку ТО-82 лого "Чигирин" у кількості 23 562 шт. та кришку ТО-82 лого "Премія" в кількості 413 890 шт.

За актами приймання продукції за якістю № 1, № 2, № 3 від 12.08.2006 року, 13.08.2006 року та 01.09.2006 року, продукція поставлена за Договором № 27-07-06/1 від 27.07.2006 року в кількості 400 520 шт., загальною вартістю 98 127, 40 грн. не витримує режим стерилізації і не придатна до використання позивачем та не відповідає умовам Договору. Непридатність поставленої продукції не викликана її механічним пошкодженням.

Вказані акти складені за участю представників відповідача Мостовської Зої Іванівни – завідувача лабораторією на підставі посвідчення про відрядження від 11.08.2006 року "для вирішення питання про якість" та Цвик Тетяни Гаврилівни – начальника ОТК на підставі посвідчення про відрядження від 11.08.2006 року "для вирішення питання про якість".

Відповідач не заперечує участь працівників свого підприємства у прийнятті продукції за якістю 12.08.2006 року та 13.08.2006 року, проте наполягає на тому, що з боку заявника ці акти підписані представниками, які не уповноважені для участі у прийманні продукції по якості в розумінні Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7 (далі - Інструкція П-7), і що акти № 1 та № 2 є недійсними як такі, що оформлені з грубим порушенням зазначеної Інструкції П-7.

Проте, зазначені твердження не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки сторонами у Договорі не було передбачено приймання Товару за якістю у порядку, встановленому Інструкцією П-7, а тому правила цієї інструкції не мають для сторін сили узгоджених умов Договору і можуть розглядатися лише як звичаї ділового обороту.

Акти № 1 та № 2 не можуть розцінюватися з точки зору правил Інструкції П-7.

З огляду на досліджені обставини справи, акти № 1 та № 2 визнаються колегією суддів як належні докази на підтвердження факту поставки відповідачем позивачу партії кришок, які не відповідають вимогам Технічних умов на цей вид продукції та конкретній меті їх придбання.

01.09.2006 року комісією у складі двох працівників позивача та експерта Черкаської торгово-промислової палати, інженер ВАТ "Барський машзавод" був складений акт приймання продукції за якістю № 3, згідно з яким продукція, поставлена за Договором № 27-07/06/1 від 27.07.2006 року (накладна № 09/08-2) в кількості 400 520 шт., загальною вартістю 98 127, 40 грн., після стерилізації не має механічного зчеплення зі стандартною банкою і непридатна до використання позивачем та не відповідає умовам договору. Непридатність поставленої продукції не викликана її механічним пошкодженням. Неможливість використання за призначенням кришки не пов’язана з обладнанням позивача.

Отже, наведені в актах № 1 та № 2 відомості підтверджуються Актом № 3 приймання за якістю продукції від 01.09.2006 року.

17.11.2006 року ЗАТ "Чигиринський консервний завод" направило ТОВ "Мольва Метал Пак" претензію, в якій вимагало повернення коштів в розмірі 98 127, 40 грн., сплачених за товар, у зв’язку з його неякісністю.

Відповідач не вчинив дій, передбачених пунктом 10.3 Договору.

06.05.2009 року на виконання ухвали суду про призначення судової експертизи від 29.01.2009 року ТОВ "Єврокришка" був складений висновок № 37, згідно з яким при дослідженні зразків методом стерилізації згідно з п. 4.2.6.а ТУ було виявлено: у розчинах відчувається сторонній чіткий та стійкий запах полімеру. Згідно з п. 2.9 ГОСТ та п. 1.5.6 ТУ у розчинах після випробування не повинно бути стороннього запаху та присмаку. Відповідно до ТУ п. 3.6 якщо якість кришок за фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам п. 1.5.6, то партію бракують незалежно від результатів контролю партії за рештою показників. Згідно із висновком № 37 при виготовленні кришки було порушено обов’язкові технологічні вимоги. При виготовленні кришок була порушена технологія формування гвинтових виступів. Недостатня закрутка металу. Кришка не придатна до використання. Недоліки усунути неможливо – кришка переробці не підлягає, що пов’язано з технологічним процесом виробництва металевих вакуумних кришок.

ТОВ "Єврокришка" атестоване на підставі Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", відповідає критеріям атестації вимірювальних лабораторій відповідно до правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі, має свідоцтво про атестацію № ПТ-0163/07, видане 14.06.2007 року Державним підприємством Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів. Виробнича лабораторія атестована на проведення вимірювань показників розміру, пружних властивостей, хімічної стійкості лакового покриття та ущільнюючої прокладки кришок вакуумних, металевих до скляної тари з вінцем горловини типу ІІІ.

Вищезазначене дослідження вірно оцінене місцевим господарським судом як висновок спеціаліста. Твердження позивача про суб’єктивність даного висновку носять характер припущень та не підтверджені належними доказами.

Висновок ТОВ "Єврокришка", складений за результатами дослідження, щодо невідповідності за якістю поставленої відповідачем позивачу продукції, не спростований належними доказами.

За виконання вказаного дослідження позивачем за платіжним дорученням №00228 від 09.07.2009 року були сплачені ТОВ "Єврокришка" кошти в сумі 7 000,00 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що факт поставки ТОВ "Мольва Метал Пак" продукції неналежної якості на загальну суму 98 127, 40 грн. за Договором № 27-07-06/1 від 27.07.2006 року є доведеним.

Заперечення відповідача про те, що акти приймання продукції за якістю № 1, № 2, № 3 від 12.08.2006 року, 13.08.2006 року та 01.09.2006 року підписані представниками, які не уповноважені для участі у прийманні продукції по якості в розумінні Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7 (далі Інструкція П-7), є такими, що не спростовують факт поставки продукції неналежної якості.

Крім того, приймання продукції по якості відповідало вимогам ст. 687 Цивільного кодексу України та п. 10.3 Договору, укладеного сторонами.

Сертифікат відповідності кришок, виготовлених 09-10.08.2006 року та 28.07.2006 року, № 775013 Серії ВБ з терміном дії з 03.05.2007 року по 28.07.2007 року, на який посилається відповідач, не може вважатися безсумнівним доказом відповідності переліченим у зазначеному Сертифікаті Технічним умовам спірної партії кришок, поставленої 09.08.2006 року за Договором, укладеним 27.06.2006 року.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно із ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Статтею 678 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки передання товару неналежної якості, а саме: покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

У своїх поясненнях від 07.07.2010 року представник позивача заявив, що позивач відмовляється від Договору № 27.07.06/1 від 27.07.2006 року, укладеного між сторонами, та вимагає повернення сплаченої за товар грошової суми та компенсацію за понесені збитки. У зв’язку із чим просив розірвати договір купівлі-продажу № 27.07.06/1 від 27.07.2006 року, укладений між сторонами та стягнути з відповідача основний борг у сумі 98 127, 40 грн., державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з приписами п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб’єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Із суті заявлених вимог вбачається, що вимоги позивача відповідають п. 1 ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України та не суперечать умовам Договору № 27-07-06/1 від 27.07.2006 року.

Твердження відповідача про обмеження, встановлені Договором купівлі-продажу № 27.07.06/1 від 27.07.2006 року, прав позивача на передбачений ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України вибір відшкодування, не відповідають змісту договору та нормам Цивільного кодексу України, оскільки договором передбачалося лише обов’язок відповідача по заміні товару неналежної якості протягом 14 робочих днів з дати підписання сторонами акта про дефекти товару та усунення виявлених недоліків або пред’явлення покупцю обумовленої відмови у задоволенні претензії, тобто мова йде саме про виявлені дефекти, проте сторони не передбачили обмеження прав позивача вимагати відшкодування у разі відмови відповідача замінити продукцію, непридатну для використання у зв’язку із істотним порушенням вимог щодо якості товару.

Обмеження прав покупця у виборі відшкодування суперечить положенням ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України.

В той же час судом враховується, що відповідно до п. 15.5 Договору даний Договір діяв до кінця 2006 року.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Оскільки вимога позивача про розірвання договору, яка по суті є вимогою про припинення правовідносин, заявлена після закінчення строку дії договору, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач не надав доказів поставки продукції належної якості за Договором № 27-07-06/1 від 27.07.2006 року.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на повне скасування рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2010 року у справі № 22/39-32/278 у зв’язку з тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального та матеріального права, неповно з’ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2010 року у справі № 22/39-32/278 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

У зв’язку із частковим задоволенням позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вірно покладені судом першої інстанції на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а витрати, понесені позивачем у зв’язку із проведенням експертного дослідження у сумі 7000, 00 грн., вірно покладені на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2010 року у справі № 22/39-32/278 залишити без змін.

          2.Матеріали справи № 22/39-32/278 повернути до Господарського суду м. Києва.

3.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

23.12.10 (відправлено)