Постанова № 13016324, 14.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2010                                                                                           № 51/182

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

За участю представників:

Від позивача – Малиш В.В. – представник за довіреністю,

Від відповідача – не з’явився ,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом"янської районної у м.Києві ради

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.08.2010

у справі № 51/182 ( .....)

за позовом                               КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом"янської районної у м.Києві ради

до                                                   ТОВ "Шарм"

про                                                   стягнення 27 670,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010р. позивач звернувся до Господарського суд міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 27670, 58 грн. за договором № 703/В оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної власності громади Солом’янського району міста Києва від 01.04.2008 р., з яких: плата за оренду приміщення в сумі 23245, 86 грн., пеня - 1058, 84 грн., компенсація плати за землю - 3365, 88 грн.

16.08.2010р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 27670, 58 грн., з яких: плата за фактичне користування приміщенням в сумі 23245,86 грн., пеня -1058, 84 грн. , компенсація плати за землю - 3365, 88 грн. Крім того, позивач просив судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.08.2010 р. у справі №51/182 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача плату за фактичне користування приміщенням в сумі 23245 ,86 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати частково та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі , позивач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача , за наявними у справі доказами.

Розглянувши доводи, які вказані в апеляційній скарзі, дослідивши фактичні обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія прийшла до висновку про часткове скасування рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.103 ГПУ України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2008 р. між сторонами було укладено договір № 703/В оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва, за умовами якого, Комунальне підприємство “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської у м. Києві ради зобов’язувалось надати, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Шарм” прийняти у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 170,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Донця, буд. 25/89, у тому числі підвал.

Факт належного виконання позивачем свого обов’язку підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.2010 р., який є додатком № 1 до договору № 703/В від 01.04.2010 р., відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 170,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Донця, буд. 25/89, у тому числі підвал.

Відповідно до п.3.1. договору за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом’янської районної у м. Києві радою від 20.12.2006 р. № 101 .

Орендна плата на момент укладення договору встановлюється у розмірі 5% від вартості майна і становить 2066,11 х І пр х І м грн. на місяць.

Розрахунок орендної плати: 3646,07 х 08 х 170,0 х 5%:12=2066,11 х І пр х І м

І пр –індекс інфляції за період з дати проведення експертної оцінки до дати укладання договору оренди.

І м –індекс інфляції за перший місяць оренди.

Згідно з п.3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.4. договору сторони домовились, що зобов’язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати у розмірі не менше, ніж встановлена п.3.1. договору орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Орендодавець зараховує авансовий платіж, як орендну плату за два місяці.

Відповідно до п. 3.5. договору крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю (Додаток №3).

Згідно з п. 3.8. договору орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1., 3.7.) та інші платежі (п.п.3.5.,3.6.) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до п. 3.9. орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються орендарем починаючи з дня підписання акту прийом-передачі. Орендна плата нараховується до: дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві; дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що строк дії договору встановлено з 01.12.2008 р. до 07.12.2008 р.

Відповідно до п.9.2. договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умови, вирішуються на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади (в копії орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну договору оформлюється письмово угодою сторін, яка є додатком до цього договору оренди; або укладенням нового договору.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 3335/57 від 11.12.2008 р., відповідно до якого позивач повідомив відповідача, що термін дії договору № 703/В оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної власності громади Солом’янського району міста Києва від 01.04.2008 р. закінчився та попросив добровільно в десятиденний термін після отримання цього повідомлення звільнити займане приміщення та передати його Комунальному підприємству “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради.

Позивач стверджує, що незважаючи на закінчення терміну дії договору (07.12.2008 р.) відповідач продовжує займати і фактично використовувати приміщення загальною площею 170,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Донця, буд. 25/89, у тому числі підвал, не здійснюючи при цьому оплату за фактичне використання вищезазначеного приміщення. Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для нарахування відповідачу оплати за фактичне використання приміщення в сумі 23245,86 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, законодавство та договір оренди передбачає можливість автоматичної його пролонгації в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача.

З огляду на вищевикладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що оскільки позивач звернувся у встановлений законодавством строк до відповідача з листом щодо закінчення терміну дії договору , договір № 703/В оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної власності громади Солом’янського району міста Києва від 01.04.2008 р. припинився у зв’язку із закінченням строку 07.12.2008 р.

Пунктом 3.9 договору № 703/В від 01.04.2008 р. сторони домовились, що орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується орендарем починаючи з дня підписання акту прийом-передачі. Орендна плата нараховується до: дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві; дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до розрахунку здійсненого позивачем , розмір заборгованості відповідача з оплати за фактичне використання приміщення за період з січня 2010 р. до червня 2010 р. становить 23245, 86 грн.

Зважаючи на вищенаведене, а також беручи до уваги, що відповідачем не надано доказів звільнення ним приміщення (акт приймання-передачі) та повернення його позивачу, колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення плати за фактичне використання приміщення в період з січня 2010 р. до червня 2010 р. в сумі 23245, 86 грн.

Також, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на свою користь компенсацію плати за землю в сумі 3365,88 грн. за період з січня 2010 р. до червня 2010 р.

Місцевий суд відмовив позивачу в цій частині позову посилаючись на те, що у відповідача не виникло ніяких зобов’язань перед позивачем щодо компенсації земельного податку за період з січня 2010р. до червня 2010р., оскільки договірні відносини сторін припинилися 07.12.2008р.

З вищевказаним висновком суду колегія не погоджується, вважає його помилковим з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю", плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 15 Закону України "Про плату за землю", встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про плату за землю" Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Підставою для нарахування земельного податку, як встановлено ст. 13 Закону України „Про плату за землю", є дані земельного кадастру, орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої ділянки.

Відповідно до п. 3.9 Договору орендна плата та інші платежі сплачуються орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі.

Орендна плата нараховується до:          1) дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об’єкта оренди Орендодавцеві; 2) дати складання акту державним виконавцем про виселення на підставі рішення суду.

Таким чином, незважаючи на припинення дії договору, відповідач продовжував користуватися приміщенням в період з 01.01.2010 р. по 01.07.2010 р. не відшкодовуючи при цьому позивачу завдані збитки, а саме: не компенсував видатки по оплаті за землю у розмірі 3 365, 88 грн.(відповідно до ст.15 Закону України „Про плату на землю”).

Крім того, позивачем надано рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2010р. у справі №30/81 про виселення ТОВ „Шарм” з нежитлового приміщення загальною площею 170 кв.м., в тому числі підвал, що знаходяться за адресою : м. Київ, вул. Донця, буд. 25/89, яким підтверджується факт користування відповідачем приміщення після дії договору.

За таких обставин, колегія вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача компенсації плати за землю у розмірі 3365,88 грн. за період з січня 2010 р. до червня 2010 р. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 1058,84 грн. за період з січня 2010 р. до червня 2010 р.

Дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в цій частині позову у зв’язку з припиненням дії договору (07.12.08р.) , тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1058,84 грн. за період з січня 2010 р. до червня 2010 р. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.104 ГПК України , підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є : неповно з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, невідповідність висновків , викладених у рішенні місцевого суду, порушення або незастосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янського району у місті Києві ради задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2010 р. у справі №51/182 скасувати в частині відмови у стягненні компенсації плати за землю в сумі 3365,88 грн. та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов в зазначеній частині. В іншій частині рішення залишити без змін.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції: „ Позов Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ „Шарм” (03126, м. Київ, вул. М. Донця, 25/89, код 21610851 ) на користь Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код 35756919 ) плату за фактичне користування приміщенням в сумі 23245 (двадцять три тисячі двісті сорок п’ять) грн. 86 коп., компенсацію плати за землю в сумі 3365 ,88 грн. (три тисячі триста шість десять п’ять гривень вісімдесят вісім копійок), державного мита в сумі 266 (двісті шістьдесять шість ) грн. 18 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 26 коп.

Видати наказ.

4. Стягнути з ТОВ „Шарм” (03126, м. Київ, вул. М. Донця, 25/89, код 21610851 ) на користь Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код 35756919 ) 133,08 грн. (сто тридцять три гривні вісім копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

6. Матеріали справи №51/182 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

20.12.10 (відправлено)