Постанова № 13016322, 14.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2010                                                                                           № 34/341

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

За участю представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.09.2010

у справі № 34/341 ( .....)

за позовом                               Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія"

про                                                   стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” (позивач) звернувся до ТОВ„Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” (відповідач) з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості за кредитним договором №84-01-07 від 13.07.2007р. в сумі 112966,91 грн., з перерахуванням коштів на рахунок №29093011540980, відкритий у філії “Західне РУ”АТ “Банк “Фінанси та Кредит”, МФО 325923, код Банку 22403603).

Стягнення заборгованості позивач просив провести за рахунок коштів, майна відповідача, а також шляхом звернення стягнення на предмети застави, а саме:

-          автомобіль марки КРАЗ 65055, 2007 року випуску, шасі (кузов, рами) №У7А65055070805866, реєстраціїний №ВС0472ВВ, що належить Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ВСС 032527, виданого 08.06.2007 РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області;

-          автомобіль КРАЗ 65055, 2007 року випуску, шасі (кузов, рами) №У7А65055070806059, реєстраційний №ВС0471ВВ, що належить Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ВСС 032526, виданого 08.06.2007 РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області.

08.09.2010 від позивача, надійшла заява про уточнення позовних вимог за вих. №1859, відповідно до якої позивач просив в зв’язку з частковою добровільною сплатою відповідачем заборгованості, стягнути з останнього заборгованість в сумі 39233,89 грн., яка складається з:

- 32234,74 грн. –простроченої заборгованості за кредитом;

- 1056,24 грн. –простроченими процентами за користування кредитними коштами;

- 5942,91 грн. –пеня за простроченими кредитними коштами та простроченими процентами, нарахованими за період з 07.03.2010р. до 06.09.2010р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 року у справі № 34/341 позовні вимоги ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №34/341 від 27.09.2010 року скасувати частково в частині відмови у задоволенні пені.

В апеляційній скарзі , скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи. Крім того, апелянт зазначає , що суд першої інстанції розглянув справу без його участі . Також, відповідач посилається на те , що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, а тому не міг з’явитися у судове засідання.

Представники сторін в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін , за наявними у справі доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

13.07.2007 між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом на загальну суму 461 300 грн., а Позичальник зобов’язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії кошти до 13 липня 2010 року та сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 13% річних (а за користування кредитними коштами з моменту вказаного в підпунктах “б”, “в” пункту 3.1 цього договору сплатити проценти у підвищеному розмірі).

Для обліку коштів, що видаватимуться за кредитною лінією Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок №2063.7.00.04726.95.

Пунктом 2.1 Кредитного договору сторони погодили, що видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 13 липня 2007 року до 13 серпня 2007 року за письмовими заявками Позичальника на отримання траншу шляхом перерахування їх Банком з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, якщо інші не передбачене в письмовій заявці.

Погашення заборгованості за кредитною лінією (основної суми боргу) проводиться Позичальником згідно графіку погашення заборгованості, наведеним у п.2.4 Кредитного договору.

Позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні кошти Банку до тринадцятого липня дві тисячі десятого року. Погашення заборгованості проводиться шляхом перерахування коштів Позичальником з поточного рахунку на транзитний рахунок Банку №2909 301 1540 980, код Банку 325923, код ЄДРПОУ 22403603, які далі зараховуються Банком, відповідно до регламенту роботи Банку, на позичковий рахунок Позичальника.

Згідно з п.3.1 Кредитного договору          Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:          

а) 13% річних (у розмірі, зазначеному в пункті 1.1 цього договору) за період із дня видачі до дати повернення кредитних коштів, зазначеного в пункті 2.4 цього договору;

б) у випадку порушення Позичальником термінів погашення згідно графіка - 26% річних від суми невиконаного вчасно зобов'язання по кредиту відповідно до вищевказаного графіка, за період часу: з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї кредитної (основної) заборгованості, але не більш остаточного терміну погашення кредиту, встановленого в п.2.4 Договору;

в) 26% річних за період з 13 липня 2010 року до дня фактичного погашення основної заборгованості за кредитною лінією.

Проценти сплачуються Позичальником шляхом перерахування їх на транзитний рахунок в Банку № 2909 301 1540 980, код банку 325923, код ЄДРПОУ 22403603. Банк зараховує суму, яка поступила в рахунок сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами, на транзитний рахунок, який відкрито Банком Позичальнику для обліку нарахованих процентів за користування кредитними коштами №2068.8.00.04726.22 відповідно до регламенту роботи Банку (п.3.2 Кредитного договору).

Відповідно до п.3.3 Кредитного договору нарахування процентів проводиться за період користування кредитними коштами з моменту надання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника, до моменту повернення коштів на позичковий рахунок Позичальника. Розрахунок процентів за день видачі кредиту проводиться як за повний день, а за день повернення коштів не проводиться. Розрахунок процентів проводиться виходячи з фактичної кількості днів у році та місяці.

Нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами проводиться Банком щомісяця. Позичальник сплачує Банку проценти в строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У вказаний термін сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про повне задоволення позову виходячи з наступного.

За умовами Кредитного договору, сторони визначили, що Позичальник зобов’язується використовувати кредитні кошти, отримані за цим договором на купівлю автомобілів КрАЗ-65055-0000060-02 в кількості 2 одиниць відповідно до договору купівлі-продажу №2-17/05/2007 від 17.05.2007, укладеного між Позичальником, як покупцем та ТзОВ “Дніпроспецобладнання” з подальшою передачею їх в оперативний лізинг ВАТ “Управління механізації робіт”.

13.07.2007 відповідач звернувся до Банку з заявкою на отримання кредиту в сумі 461 300 грн.

Того ж дня, Банк надав відповідачу кредитні кошти, в тій сумі, в якій просив позивач, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру №1.

В зв’язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, Банк на підставі п.п. “б”, п.6.1 Кредитного договору прийняв рішення про відмову в продовженні дії цього договору з вимогою дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих по них відсотків, неустойки, про що повідомив Позичальника листом-вимогою за №780 від 28.04.2010р.

Банк повідомив Товариство про те, що останній зобов’язаний здійснити повне погашення заборгованості за цим договором протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання вимоги Банку.

Примірник даної вимоги був отриманий відповідачем 11.05.2010, проте залишений без належної уваги.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 “Позика”глави 71 “Позика. Кредит. Банківський вклад”ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Колегія дослідивши обставини справи, прийшла до висновку , що позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору, що також підтверджується виписками по рахунку.

Відповідач, отримавши вищезазначену суму Кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов Кредитного договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав.

Як встановлено п.6.1 Кредитного договору, Банк має право вимагати повернення виданих кредитних коштів та сплати процентів за весь період користування кредитними коштами до настання терміну, зазначеного в пункті 2.4 цього договору, а Позичальник зобов’язаний повернути отримані за кредитною лінією кошти і сплатити усі нараховані проценти протягом 3 робочих днів з моменту одержання вимоги від Банку, у випадку, зокрема якщо Позичальник в період дії цього договору порушував (порушив) будь-які умови цього договору, в тому числі був факт прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами.

Проте, в порушення вимог п.6.1 Кредитного договору, відповідачем не було достроково виконано свої зобов'язання по поверненню кредиту в повному обсязі, процентів за його користування та штрафних санкцій.

Станом на 07.09.2010 (з урахуванням часткової добровільної сплати відповідачем), у Позичальника перед Банком наявна заборгованість за Кредитним договором (заборгованість за кредитом та процентами) у розмірі 33290,98, яка складається з:

-          32234,74 грн. –простроченої заборгованості за кредитом;

-          1056,24 грн. –прострочених процентів за користування кредитними коштами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 7.1 Кредитного договору визначено, що за прострочення повернення кредитних коштів і/або сплати процентів за користування кредитними коштами Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Ця пеня сплачується у випадку порушення Позичальником термінів платежів, передбачених пунктами 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 3.4, 3.6, 3.7, 4.5, 6.1, 8.3 цього договору, а також будь-яких інших термінів сплати, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов’язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Станом на 07.09.2010, розмір пені за невиконання відповідачем зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором складає 5942,91 грн. та складається з:

-          300,04 грн. –пені за простроченими процентами;

-          5642,87 грн. –пені за простроченим кредитом.

З огляду на викладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає , що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, як обґрунтовані та правомірні.

Що стосується доводів викладених в апеляційній скарзі, колегія вважає зазначити наступне.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі та у відповідача не було можливості захистити його порушені права, оскільки він не отримував ухвали суду та не міг знати про розгляд даної справи.

Вказане твердження апелянта колегія не бере до уваги, оскільки в матеріалах справи є докази про те, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи . Як вбачається з матеріалів справи, місцевий суд відкладав розгляд справи у зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання, тому колегія вважає, що судом було розглянуто справу з дотриманням норм процесуального права.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Однак, на думку колегії, відповідач недобросовісно користувався своїми процесуальними правами.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2010р. у справі №34/341 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” залишити без задоволення.

3.Матеріали справи №34/341 повернути до Господарського суду міста Києва.          

4.Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

20.12.10 (відправлено)