Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.12.2010 № 37/201
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
позивача: не з’явився,
відповідача :Діхтяренко Л.М. – за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товаритсва з обмеженою відповідвідачльністю "АІС-Лізинг"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.10.2010
у справі № 37/201 ( .....)
за позовом Відкритого акціонернорго товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз"
до Товаритсва з обмеженою відповідальністю"АІС-Лізинг"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про спонукання укласти договір купівлі продажу майна
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „АІС –Лізинг”
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”
про стягнення 19763,68 грн.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2010 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АІС-Лізинг” про спонукання відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу № 12984/01/106051 від 01.03.2010 р.
15.06.2010 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю “АІС-Лізинг” надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз” 19763,68 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2010р. у справі № 37/201 у задоволенні первісного позову відмовлено. В задоволені зустрічної позовної заяви відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ „АІС –Лізинг” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви оскільки вважає, що воно прийнято по неповно з’ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз” не сплатило валютне коригування лізингового платежу за 03.07.2009р., відповідно до укладеної додаткової угоди №1 до договору фінансового лізингу №83.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» був укладений договір № 83 фінансового лізингу за № 12984/01/67444. Предметом укладеного договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування, на умовах фінансового лізингу, лізингоодержувачу автомобілів ГАЗ, які є предметом лізингу, найменування, моделі, ціна однієї одиниці, кількість і загальна вартість яких наведена в Специфікації, для підприємницьких цілей лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.
У відповідності до пункту 1.4. зазначеного договору, продавцем (постачальником) майна, зазначеного в Специфікації, є Іноземне підприємство «АІС-Дніпропетровськ», місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, 7. Вибір продавця (постачальника) предмету лізингу за даним договором фінансового лізингу був здійснений лізингоодержувачем.
Згідно з пунктом 2.1. договору № 83, строк, на який майно передається лізингоодержувачу у володіння та користування, становить 24 (двадцять чотири) місяці з моменту його підписання сторонами акту(ів) приймання-передачі майна згідно на підставі пункту 4.3. цього договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.
За актом приймання-передачі майна від 12.07.2007 р. лізингодавець на підставі договору № 83 фінансового лізингу від 02.04.2007 р. передав, а лізингоодержувач прийняв у володіння та користування наступне майно:
-автомобіль ГАЗ-2705-434, двигун ЗМЗ-40522-ЕВРО-2, 2460 см3, потужністю 152 к.с., тип кузова –вантажопасажирський фургон, кількість місць –7, виробництво –ВАТ «ГАЗ»Російська Федерація, вартістю 54875, 00 грн. без ПДВ;
-автомобіль ГАЗ-2705-434, двигун ЗМЗ-40522-ЕВРО-2, 2460 см3, потужністю 152 к.с., тип кузова –вантажопасажирський фургон, кількість місць –7, виробництво –ВАТ «ГАЗ»Російська Федерація, вартістю 54875, 00 грн. без ПДВ.
За актом приймання-передачі майна від 16.07.2007 р. лізингодавець на підставі договору № 83 фінансового лізингу від 02.04.2007 р. передав, а лізингоодержувач прийняв у володіння та користування наступне майно:
-автомобіль ГАЗ-2705-434, двигун ЗМЗ-40522-ЕВРО-2, 2460 см3, потужністю 152 к.с., тип кузова –вантажопасажирський фургон, кількість місць –7, виробництво –ВАТ «ГАЗ»Російська Федерація, вартістю 54875, 00 грн. без ПДВ;
-автомобіль ГАЗ-2705-434, двигун ЗМЗ-40522-ЕВРО-2, 2460 см3, потужністю 152 к.с., тип кузова –вантажопасажирський фургон, кількість місць –7, виробництво –ВАТ «ГАЗ»Російська Федерація, вартістю 54875, 00 грн. без ПДВ;
-автомобіль ГАЗ-32213-414, двигун ЗМЗ-40522-ЕВРО-2, 2460 см3, потужністю 152 к.с., тип кузова –пасажирський автобус, кількість місць –13, 5-ст. КПП, виробництво –ВАТ «ГАЗ»Російська Федерація, вартістю 57075, 00 грн. без ПДВ.
Відповідно пункту 3.1. договору № 83 від 02.04.2007 р., лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток 1 до договору) та пункту 3.5. договору. При цьому лізинові платежі включають: винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з урахуванням коригування, зазначеного у пункті 3.5. договору; платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.
26.06.2009 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 83 фінансового лізингу від 02.04.2007 р., яким внесено зміни до підпунктів 3.5.1, 3.5.2. та 17.3. зазначеного договору.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз», зазначає про те, що ним належним чином виконано умови договору № 83 від 02.04.2007 р. і повністю сплачено лізингові платежі, томузвернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» з повідомленням (лист № 2555/17/1-1 від 11.06.2009 р.) про намір здійснити викуп автомобілів ГАЗ, переданих йому в платне володіння та користування на підставі зазначеного договору.
Оскільки зазначене звернення було залишено лізингодавцем без відповіді та реагування, ВАТ «Дніпрогаз» звернулося до ТОВ «АІС-Лізинг» з листом від 08.09.2009 р. №3748/17-1 (вручено адресату згідно з повідомленням про вручення –11.09.2009 р.), яким просило підтвердити згоду на продаж майна у відповідності до умов договору, виведення майна з-під застави банку та направити на адресу лізингоодержувача оформлені належним чином акт звірки взаєморозрахунків за договором фінансового лізингу та договір купівлі-продажу майна.
06.10.2009 р. на адресу ВАТ «Дніпрогаз» надійшов лист Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» № 4012/1 від 03.08.2009 р., яким лізингодавець повідомив, що ВАТ «ВіЕйБі Банк», який надав ТОВ «АІС-Лзинг»кредитні кошти для придбання майна, що передавалося за вказаним договором фінансового лізингу, не виводить автомобілі з-під застави та не надає дозвіл на зняття автомобілів з обліку в органах ДАІ МВС України. У зв’язку з цим лізингодавець запропонував підписати додаткову угоду № 2 до договору № 83 фінансового лізингу від 02.04.2007 р. про продовження строку, на який майно передається лізингоодержувачу у володіння та користування. При цьому відповідач за первісним позовом повідомив, що після вирішення спірних питань з ВАТ «ВіЕйБі Банк»дані автомобілі будуть переоформлені лізингоодержувачу у власність.
03.08.2009 р. між сторонами була підписана додаткова угода № 2 до договору № 83 фінансового лізингу від 02.04.2007 р., згідно з якою було викладено пункти 2.1., 3.3. та додаток 1 до договору в новій редакції.
Зокрема, згідно з пунктом 2.1. в новій редакції, строк, на який майно передається лізиноодержувачу у володіння та користування, становить 30 (тридцять) місяців з моменту підписання сторонами акту(ів) приймання-передачі майна згідно з пунктом 4.3. цього договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.
У відповідності до пункту 3.3. договору в новій редакції, загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим договором склала: 116044, 80 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2051, 44 (зазначена сума ПДВ є перевищенням подвійної облікової ставки НБУ України відповідно до п. 3.2.2. п. 3.2. Закону України «Про податок на додану вартість», при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів (додаток 1 до договору). Зазначена сума може бути збільшена з урахуванням умов пункту 3.5.2. цього договору.
Листом від 16.02.2010 р. № 0740/17/1-1 Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»втретє звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» з пропозицією стосовно викупу майна, яке знову було лізингодавцем залишено без відповіді та реагування.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, колегія прийшла до висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити, зустрічну позовну заяву слід задовольнити в повному обсязі виходячи з наступного.
За договором фінансового лізингу, лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі (ч. 2 ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”).
Частиною 1 ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг” встановлено, що відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Фінансовим лізингом (орендою) є господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
ВАТ «Дніпрогаз» стверджує про своєчасне виконання ним зобов’язань щодо сплати лізингових платежів за договором № 83 від 02.04.2007 р. у відповідності до графіку платежів, встановленого додатком 1 до договору.
Товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» вказане твердження не заперечується, за виключенням валютного коригування лізингового платежу від 03.07.2009р.
У відповідності до пункту 17.2. договору фінансового лізингу № 83 від 02.04.2007 р., лізингоодержувач, під час дії цього договору, однак не раніше закінчення 13 (тринадцяти) місяців з моменту отримання майна в повному обсязі, передбаченому у специфікації, при обов’язковій умові сплати в повному обсязі заборгованості за лізинговими платежами за цим договором, сплати можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків (що підтверджується підписанням сторонами акту звірки взаєморозрахунків) має право придбати у власність (викупити) майно, а лізингодавець зобов’язаний продати лізингоодержувачу майно на умовах, викладених у пункті 17.3. цього договору. За необґрунтовану відмову від продажу майна лізингоодержувачу (з врахуванням виконання лізингоодержувачем вищезазначених обов’язкових умов), лізингодавець несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.
При цьому вказаним пунктом договору також передбачено, що про бажання придбати у власність майно на умовах цього договору, лізингоодержувач зобов’язаний письмово повідомити лізингодавця не пізніше ніж за 25 (двадцять п’ять) календарних днів, та до моменту викупу повинен сплатити лізингодавцю винагороду (комісію) за надане у лізинг майно у розмірі винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у складі наступного за моментом отримання лізингодавцем повідомлення про бажання викупити майно чергового платежу, визначеного у графіку сплати лізингових платежів.
З вищевикладеного вбачається, що укладенню договору купівлі-продажу майна передує дотримання та виконання обов’язкових умов, а саме:
- придбання майна можливе під час дії договору фінансового лізингу № 83 від 02.04.2007 р., але не раніше закінчення 13 (тринадцяти) місяців з моменту отримання майна в повному обсязі (тобто, у період з 16.08.2008 року до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором);
- за обов’язкової умови сплати лізингоодержувачем в повному обсязі заборгованості за лізинговими платежами за цим договором, сплати можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків ( що підтверджується підписанням сторонами акту звірки взаєморозрахунків ).
Отже, сторони домовились, що для укладення договору купівлі-продажу майна обов’язковою умовою є відсутність будь-якої заборгованості щодо розрахунків за договором фінансового лізингу, яка обов’язково засвідчена у підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків.
Проте Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» не надало суду належних доказів відсутності заборгованості перед ТОВ «АІС-Лізинг»за договором фінансового лізингу № 83 від 02.04.2007 р., а також не надало підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків , обов’язковість якого передбачена пунктом 17.2. договору фінансового лізингу.
За таких обставин, колегія вважає, що відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції обгрунтовано та правомірно дійшов до висновку про не дотримання всіх обов’язкових умов, необхідних для укладення договору купівлі-продажу майна, переданого в лізинг, у зв’язку з чим не має підстав про спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» укласти договір купівлі-продажу.
Таким чином, колегія вважає, що не має підстав для задоволення первісного позову.
Що стосується зустрічної позовної заяви колегія вважає зазначити наступне.
Як вже зазначалося, спір між сторонами ґрунтується на договорі фінансового лізингу №83 від 02.04.2007р., який передбачає надання ТОВ «АІС-Лізинг» (Лізингодавець) ВАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» (Лізингоодержувач) в лізинг 5 автомобілів зі сплатою щомісячних лізингових платежів. В подальшому тим же договором лізингу передбачена продаж предметів лізингу (автомобілів) Лізингоодержувачу але за умовою повної сплати лізингових платежів.
З метою передачі вищевказаних автомобілів у фінансовий лізинг відповідачу позивач придбав дані нові автомобілі у третіх осіб, а також з цією метою позивачем був отриманий кредит в ВАТ «ВіЕйБі Банк». Кредит був отриманий в доларах США.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно пункту 2 статті 11 Закону України № 723 від 16 грудня 1997 року «Про фінансовий лізинг» Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до п. 3.1. договору №83 фінансового лізингу від 02.04.2007р. лізингоодержувач зобов'язаний щомісячно та у відповідний строк сплачувати лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до відповідного Договору лізингу).
Крім того, позивач з метою оплати постачальнику автомобілів (які є предметом лізингу по Договору №83 фінансового лізингу від 02.04.2008 р.) отримав кредит в ВАТ «ВіЕйБі Банк» в доларах США та відповідно до п.п.3.5.1. пункту 3.5. Договору №83 фінансового лізингу від 02.04.2007 р. Лізингоодержувач повинен здійснювати платежі за вказаним договором лізингу відповідно до Графіків сплати лізингових платежів (Додаток №1 до вказаного договору лізингу) з коригуванням на зміну курсу гривні до долару США .
Сторони погодились, що зазначений курс гривні до долару США визначається за даними Банка, оформленими відповідною довідкою. Лізингодавець письмово інформує лізингоодержувача про такий курс протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту фактичного проведення Банком продажу (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту) та отримання від Банку вищезазначеної довідки.
Проте, за 03.07.2009 р. відповідач не здійснив оплату валютного коригування лізингового платежу, чим порушує вимоги чинного законодавства, договору фінансового лізингу №83.
Отже, колегія вважає, що оскільки відповідач за зустрічним позовом порушив умови укладеного договору, у позивача є всі підстави вимагати стягнення заборгованості по валютному коригуванню лізингового платежу.
Крім того, судом встановлено, що протягом дії договору №83 фінансового лізингу від 02.04.2007року позивач - ВАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» здійснював всі лізингові платежі, в тому числі й платежі, які нараховувалися в зв'язку із зростанням курсу долай США до гривні після початку кризи окрім самого останнього платежу по зміні курси долару США до гривні, який був виставлений до сплати лізинговою компанією.
Також, ТОВ «АІС-Лізинг» зазначає про те, що може погодитися укласти договори купівлі-продажу тільки після сплати позивачем по первісному позову боргу в сумі 17 797,49 грн. згідно договору фінансового лізингу.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Крім того, ст. 229 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених законодавством.
З огляду на викладенен, колегія прийшла до висновку про те, що зустрічну позовну заяву слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача 17797, 49 грн. заборгованості по валютному коригуванню лізингового платежу, включаючи ПДВ, 1435, 19 грн. пені, 210, 65 грн. трьох відсотків річних, 320, 35 грн. інфляційних втрат (згідно розрахунку позивача за зустрічним позовом).
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягає частковому скасуванню, апеляційна скарга ТОВ „АІС –Лізинг” задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „АІС –Лізинг”
задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2010 у справі №37/201 скасувати частково.
3. Прийняти нове рішення, відповідно до якого зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „АІС –Лізинг” задовольнити . Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз” (м. Дніпропетровськ вул. Володарського 5, код ЄДРПОУ 20262860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „АІС –Лізинг” (м. Київ пров. Балтійський 20, код ЄДРПОУ 33635277) 19763,68 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Видати наказ.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз” (м. Дніпропетровськ вул. Володарського 5, код ЄДРПОУ 20262860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „АІС –Лізинг” (м. Київ пров. Балтійський 20, код ЄДРПОУ 33635277) держмито в сумі 197,64 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. та 99 грн. державного мита за подання апеяційної скарги. Видати наказ.
5.Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
6. Матеріали справи №37/201 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 13016197, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 02.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 37/201. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: