Постанова № 13016091, 23.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2010                                                                                           № 13/1376

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Іваненко Я.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Мельникова Т.Д., довіреність № 12 від 01.06.2010 року

від відповідача -Кубів В.Р., директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Агропереробна компанія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.08.2010

у справі № 13/1376 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Золотоніський бекон"

до                                                   ТОВ "Агропереробна компанія"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   розірвання договору та стягнення 18 173,03 грн. збитків

В судовому засіданні 23.11.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.08.2010 року у справі № 13/1376 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотоніський бекон” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропереробна компанія” про розірвання договору та стягнення 18173,03 грн. збитків задоволено повністю.

Розірвано договір від 10.06.2008 року № 05-П-14 про розробку робочого проекту комбікормового цеху продуктивністю 12 т/год, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Золотоніський бекон” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропереробна компанія”.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропереробна компанія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотоніський бекон” 14 700 грн. збитків, 2 778,30 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 694,73 грн. 3 % річних, 181,73 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Частково не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги та з апеляційною скаргою (вх. № 02-4.5/9722 від 29.10.2010 року), в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до провадження, змінити рішення Господарського суду Черкаської області від 21.08.2010 року у справі № 13/1376 в частині стягнення збитків та нарахованих на цю суму інфляційних та трьох відсотків річних.

Скаржник відмічає, що між сторонами у справі було укладеного договір № 05-П-14 від 10.06.2008 року на розробку робочого проекту комбікормового цеху.

Згідно п. 4.2 вказаного Договору позивач здійснив передоплату (аванс) в розмірі 36500,0 грн.

При цьому, відповідач вказує, що розпочав роботу з розробки проектної документації, було розроблено генплан, комплект креслень технологічної частини проекту, креслення будівельної частини, виконано розрахунки фундаментів.

Проте, відповідач зазначає, що позивачем не було надано відповідачу вихідних даних для проектування, що передбачено Правилами ДБН А.2.2-3-2004.

Так, позивач не надав завдання на проектування, рішення органу самоврядування, акт вибору (обстеження земельної ділянки), архітектурно – планувальне завдання, висновок райСЕС, висновок екоінспекції, електропостачання, теплопостачання, водопостачання і каналізації, утилізації відходів, завдання на розробку ОВНС, інженерно – геологічні вишукування на топографічні плани, що стало причиною зупинки проектних робіт.

Таким чином, у зв’язку з відмовою позивача від договору, відповідач добровільно повернув останньому із суми перерахованого авансу 21800,00 грн., залишивши кошти за виконаний обсяг робі, що за твердженням останнього становить 14700,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.11.2010 року.

23.11.2010 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотоніський бекон” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити рішення Господарського суду Черкаської області від 21.08.2010 року у справі № 13/1376 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропереробна компанія” – без задоволення.

Позивач відмічає, що за договором підряду на проведення проектних робіт підрядник зобов’язувався за завданням замовника - позивача виготовити проектну або іншу технічну документацію, втім, жодних робіт , передбачених договором, відповідачем виконано не було.

Таким чином, відповідачем було повернуто кошти в розмірі 21800,00 грн., проте, оскільки позивачем було перераховано на виконання договору відповідачеві кошти в розмірі 36500,00 грн., за останнім рахується заборгованість в сумі 14700,00 грн.

Крім того, позивач відмічає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання відповідачем будь – яких робіт, передбачених спірним договором, про що також свідчить часткове повернення відповідачем коштів, що були сплачені позивачем в якості авансу на виконання спірного договору.

При цьому, позивач відмічає, що наявна заборгованість в розмірі 14700,00 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписано обома сторонами.

В судове засідання 23.11.2010 року з’явилися повноважні представники сторін та підтримали свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропереробна компанія” підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Золотоніський бекон” звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропереробна компанія” про стягнення 18 173 грн. 03 коп. заборгованості за договором на розробку проекту комбікормового цеху.

У ході розгляду справи позивачем до суду першої інстанції було подано заяву від 02.08.2010 року про уточнення позовних вимог, в якій останній просив господарський суд розірвати спірний договір та стягнути з відповідача на свою користь 18 173,03 грн., а саме 14700,00 грн. збитків, 2778,30 грн. інфляційного збільшення суми боргу та 694,73 грн. 3% річних.

Місцевим господарським судом встановлено, що 10.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Золотоніський бекон” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропереробна компанія” було укладеного договір № 05-П-14 про розробку робочого проекту комбікормового цеху.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що між сторонами було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору, даний договір не був заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний, не спростований та є чинним.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, як замовником, договір було виконано повністю та перераховано на користь відповідача, як виконавця, 36500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1283 від 17.06.2008 року та № 1394 від 18.07.2008 року.

Втім, відповідач, порушуючи положення п. 2.1 договору, не виконав у належний термін визначених п. 1.1 договору робіт, що стало причиною втрати зі сторони позивача інтересу до виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропереробна компанія” зобов‘язань по договору.

Враховуючи те, що договір відповідачем виконано не було, то кошти, отримані ним в якості авансу, підлягають поверненню позивачу, а договір – розірванню, про що було досягнута домовленість між сторонами, на виконання якої фактично відповідачем було повернуто 21800,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, станом на 31.05.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 14700,00 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписано обома сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, та якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою сума неповернутого авансового платежу є збитками, які завдані позивачу невиконанням зобов‘язань по договору зі сторони відповідача.

В контексті викладеного, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином виконано договір № 05-П-14 від 10.06.2008 року про розробку робочого проекту комбікормового цеху продуктивністю 12т/год. та не сплачено заборгованість у сумі неповернутої частини авансового платежу в розмірі 14700,00 грн., та те, що відповідно до положень п. 2 ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано 2 778,30 грн. інфляційного збільшення на суму боргу та 694,73 грн. 3% річних, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотоніський бекон” про розірвання договору та стягнення 14700,00 грн. збитків, 2 778,30 грн. інфляційного збільшення суми боргу та 694,73 грн. 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Проте колегія суддів частково не може погодитись з такими висновками Господарського суду міста Києва з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх (ч.1 ст.887 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі було укладено договір № 05-П-14 від 10.06.2008 року, предметом якого була розробка робочого проекту комбікормового цеху продуктивністю 12т/год.

За виконання підрядником робіт зазначених в п. 1.1 Договору замовник виплачує 73000, грн. у тому числі 12160,00 грн. ПДВ (п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що після підписання даного договору замовник перераховує на рахунок підрядника 50% зазначено суми у п. 4.1 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, позивачем платіжними дорученнями № 1283 від 17.06.2008 року у сумі 24000,00 грн. та № 1394 від 18.07.2008 року у сумі 12500,00 грн. було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропереробна компанія” авансовий платіж за розробку робочого проекту згідно Договору № 05-П-14 від 10.06.2008 року.

Відповідно до п. 2.1 Договору підрядник зобов’язується виконати роботи вказані в п.1.1. Договору в терміни: початок робіт – 10.06.2008 року та закінчення - 10.09.2008 року.

Згідно п. 5.1 Договору розірвання договору або зміна його умов здійснюється за погодженням сторін, що уклали договір.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідачем не були виконані роботи з розробки робочого проекту комбікормового цеху у встановлені договором строки.

При цьому, твердження апелянта про часткове виконання ним робіт за договором № 05-П-14 щодо розробки проектної документації та неможливість виконання проектних робіт у зв’язку з ненаданням позивачем вихідних даних, колегією суддів відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, і такі, що не підтверджені належними засобами доказування.

Так, відповідно до ст. 847 ЦК країни підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника: про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника, про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи та про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

А згідно з ч. 1 ст. 848 ЦК України якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

Отже, зазначеними статтями визначені правові наслідки дій підрядника з виконання обов’язку про відповідне попередження замовника.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Втім, докази на підтвердження викладених в апеляційній скарзі доводів, в матеріалах справи відсутні, як і не надано таких відповідачем під час апеляційного провадження.

При цьому, твердження відповідача про часткове виконання ним робіт з розробки проектної документації жодними доказами не підтверджено, як і не підтверджено відповідними доказами звернення останнього до позивача з вимогою надати вихідні дані, необхідні для виконання проекту, або ж попередження про неможливість вчасного виконання проектних робіт у зв’язку з відсутністю таких даних.

Натомість, у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх обов’язків за договором, між сторонами було досягнуто домовленість про припинення договірних відносин, а саме розірвання договору, за умови повного повернення коштів, отриманих відповідачем в якості авансу у розмірі 36500,00 грн.

Проте, незважаючи на досягнуті домовленості між сторонами, відповідачем було перераховано позивачу лише частину авансу у розмірі 21800,00 грн., а саме: 09.12.2008 року – 20000,00 грн. та 12.12.2008 року – 1800,00 грн.

Разом з тим, зважаючи на те, що відповідач порушив положення п. 2.1 Договору та не виконав у належний строк передбачений п. 1.1. Договору робіт, позивач втратив інтерес до виконання ТОВ „Агропереробна компанія” зобов’язань по договору.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 5 статті 653 цього ж Кодексу передбачено, що якщо договір розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно до ч.ч. 1, 3ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем було порушено умови договору щодо виконання робіт та повернуто позивачеві частину сплаченого авансового платежу в розмірі 21800,00 грн., про що між сторонами у справі було складено акт звірки взаєморозрахунків, яким зафіксовано борг відповідача у розмірі 14700,00 грн. станом на 31.05.2010 року, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для розірвання Договору № 05-П-14 від 10.06.2008 року та стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 14700,00 грн., які є сумою неповернутого авансового платежу.

Між тим, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було необґрунтовано стягнуто з відповідача 2778,30 грн. інфляційного збільшення суми боргу та 694,73 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи те, що договір № 05-П-14 від 10.06.2008 року про розробку робочого проекту комбікормового цеху було розірвано оскаржуваним рішенням господарського суду, саме у зв’язку з чим у відповідача виник обов’язок повернути отримані від позивача кошти у вигляді авансового платежу, та виходячи з правової природи інфляційних та річних, розмір яких встановлюється саме за прострочення виконання грошового зобов’язання, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотоніський бекон” про стягнення 2778,30 грн. інфляційних та 694,73 грн. 3 % річних є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не було дано належної оцінки положенням чинного законодавства, а тому оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга – частковому задоволенню.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропереробна компанія” на рішення Господарського суду Черкаської області 21.08.2010 року у справі № 13/1376 задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду Черкаської області 21.08.2010 року у справі № 13/1376 в частині стягнення 2778,30 грн. інфляційного збільшення суми боргу та 694,73 грн. 3 % річних скасувати, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Розірвати договір від 10.06.2008 року № 05-П-14 про розробку робочого проекту комбікормового цеху продуктивністю 12 т/год, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Золотоніський бекон” (код ЄДРПОУ 33931173, 19760, Черкаська область, Золотоніський район с. Крупське Золотоніського району, вул. Крупської, 27) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропереробна компанія” (код ЄДПРОУ 31701599, 18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 22, кв. 21).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропереробна компанія” (код ЄДПРОУ 31701599, 18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 22, кв. 21) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотоніський бекон” (19760, Черкаська область, Золотоніський район, с. Крупське Золотоніського району, вул. Крупської, 27, код ЄДРПОУ 33931173) 14700 (чотирнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. збитків, 147 (сто сорок сім) грн. 00 коп. державного мита та 190 (сто дев’яносто) грн. 90 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити”.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотоніський бекон” (19760, Черкаська область, Золотоніський район, с. Крупське Золотоніського району, вул. Крупської, 27, код ЄДРПОУ 33931173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропереробна компанія” (код ЄДПРОУ 31701599, 18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 22, кв. 21) 17 (сімнадцять) грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4.          Видачу наказів із зазначенням реквізитів сторін доручити Господарському суду Черкаської області.

5.          Матеріали справи № 13/1376 направити до Господарського суду Черкаської області.

Дата підписання постанови 29.11.2010 року

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

30.11.10 (відправлено)