Постанова № 12957048, 08.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2010                                                                                           № 6/193

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

За участю представників:

від Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України: Дубова Є.П. (за довір.),

від Головного управління комунальної власності: Гриценюк А.С. (за довір.),

від ТОВ «ЕколАН»: не з’явився,

від ПАТ «БТА Банк»: Кисляк Я.В. (за довір.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» та заяву про уточнення апеляційних вимог, та Головного управління комунальної власності виконавчого органуКиївської міської державної адміністрації

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.09.2010

у справі № 6/193 ( .....)

за позовом                               Інститут сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України

до                                                   Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕколАН"

третя особа           ВАТ "БТА Банк"

про                                                   визнання незаконним та скасування наказу та анулювання свідоцтва про право власності, виданого на підставі наказу

ВСТАНОВИВ:

В березні 2010 року Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України звернувся до господарського суду із позовом до відповідачів, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління комунальної власності міста Києва № 1606-В від 18.11.2004 р.;

- анулювати свідоцтво про право власності від 18.11.2004 р., видане на підставі цього наказу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що будівля по вул. Генерала Наумова, 13, на яку відповідачем-1 було оформлено право власності відповідача-2, не була прийнята в експлуатацію державною приймальною комісією, як це передбачено договором, укладеним між позивачем і відповідачем-2. У відповідності до договору про спільну діяльність № 15-01/03 від 15.01.2003, укладеного між ним та відповідачем-2, після введення будівлі в експлуатацію Інституту належить право на частину завершеного будівництвом об’єкту. При цьому, як зазначає позивач, приміщення ним відповідачу-2 не передавались, а акт приймання-передачі об’єкта у власність від 22.07.2004 р., який наданий останнім відповідачу-1 при оформленні свідоцтва, Інститутом не підписувався і є підробленим. Отже, дії відповідача-1 щодо прийняття оскаржуваного рішення та видчі відповідачу-2 свідоцтва про право власності на будівлю, яка не введена в експлуатацію, і оформлення права власності на неї за відповідачем-2, є незаконними та порушують права позивача як особи, якій належить право на частину завершеного будівництвом об’єкту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2010 року у справі №6/193 позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасувано наказ Головного управління комунальної власності м. Києва №1606-В від 18.11.2004 р. «Про формування права власності на об’єкт нерухомого майна». В частині анулювання свідоцтва про право власності від 18.11.2004 р., виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу №1606-В від 18.11.2004 р. провадження по справі припинено.

Головне управління комунальної власності виконавчого органуКиївської міської державної адміністрації, не погоджуючись з прийнятим рішенням, оскаржило його до суду апеляційної інстанції з мотиву порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, та неповного з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи.

Апелянт вважає, що господарський суд дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення позову та не правомірно визнав незаконним та скасував наказ Головного управління комунальної власності міста Києва № 1606-В від 18.11.2004 р. про оформлення права власності на спірний об’єкт нерухомості. В обгрунтування власної позиції зазначає, що управлінню для оформлення права власності на спірні приміщення були надані відповідачем всі необхідні документи, а тому оспорюваний наказ був прийнятий управлінням в межах наданої компетенції.

Публічне акціонерне товариство «БТА Банк» також не погоджуючись із рішенням господарського суду, оскаржило його до суду апеляційної інстанції з підстав неповноти дослідження судом обставин справи. В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оспорюваний наказ Головним управлінням був прийнятий правомірно та право власності на спірні приміщення було набуте відповідачем обґрунтовано, оскільки ним як інвестором у відповідності до укладеного договору та додаткових угод до нього, об’єкт був проінвестований та введений в експлуатацію, що підтверджується Актом робочої комісії від 29.07.2004, складеним з урахуванням положень п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 05.08.1992 року «Про порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів державного замовлення». У відповідності до умов договору та підписаного сторонами акту приймання-передачі об’єкту, відповідач набув право власності на спірне нерухоме майно. Зазначене відповідає Постанові Президії НАН України №176 від 01.07.2003 р. За таких обставин апелянт просить оскаржуване у справі рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю.

Також ПАТ «БТА Банк» подано заяву про уточнення апеляційних вимог, в якій апелянт просить в частині скасування запобіжних заходів, вжитих ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2010, оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін.

Інститут сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України надав відзив на подані апеляційні скарги, в якому проти доводів апелянтів заперечує, просить залишити скарги без задоволення. Оскаржуване у справі рішення вважає законним, а тому просить залишити його без змін. В обгрунтування власної позиції зазначає, що відповідачем було неправомірно оформлено право власності на спірну частину приміщень, оскільки вони не були прийняті в експлуатацію Державною приймальною комісією, не визначалася доля виявлених робочою комісією дефектів та недоробок та не надавався технічний висновок про стан відповідальних несучих конструкцій та якість виконаних будівельно-монтажних робіт, Бюро Президії НАН України не призначало Державну приймальну комісію і не затверджувало акт про прийняття в експлуатацію, а також не приймало рішення про те, що приміщення першого пускового комплексу Інституту сорбції може вважатися зданим в експлуатацію. За таких обставин позивач стверджує, що Головним управлінням було неправомірно прийнято оскаржуваний наказ про оформлення права власності на вказані приміщення за відповідачем.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕколАН» письмового відзиву на подані апеляційні скарги не надало, в судове засідання повноважного представника не направило. В матеріалах справи наявний письмовий відзив ТОВ «ЕколАН», наданий на позовну заяву (т.2, .а.с.1).

У відзиві ТОВ «ЕколАН» посилається на безпідставність заявлених позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування своєї позиції вказує на те, що укладений між сторонами договір, за яким товариством було проінвестовано закінчення будівництва корпусу Інституту, а також укладені додаткові угоди №1, №3 до Договору, недійсними не визнавалися, а тому у відповідності до положень п.2.6. Договору відповідачем було правомірно після закінчення будівництва отримано у власність частину приміщень, пропорційно внесеним ним у будівництво коштам. Постановою президії НАН України №176 від 01.07.2003 також була надана згода на укладення між сторонами вказаних договорів та подальший розподіл права власності після завершення будівництва. На час введення в експлуатацію спірного об’єкту та оформлення відповідачем права власності, вчинені ним та Головним управлінням дії повністю відповідали вимогам законодавства, зокрема, чинній на той час Постанові Кабінету Міністрів України №449 від 05.08.1992 р. „Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення”.

Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

За таких обставин судова колегія, заслухавши думку інших представників сторін, приходить до висновку про можливість розгляду апеляційних скарг за відсутності представника ТОВ «ЕколАН».

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заяву про уточнення апеляційних вимог та наданого відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку про обгрунтованість поданих апеляційних скарг, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правомірності оформлення відповідачем – ТОВ «ЕколАН»права власності на спірні нежилі приміщення №1, 3, для виробництва сорбентів медичного призначення, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, б.13, та прийняття Головним управлінням комунальної власності виконавчого органуКиївської міської державної адміністрації з цього приводу оспорюваного наказу № 1606-В від 18.11.2004 р.

15.01.2003 р. між Інститутом та ТОВ «ЕколАН» був укладений договір № 15-01/03, в п.2.1. якого визначено, що він укладений з метою завершення спільними зусиллями сторін будівництва і введення в експлуатацію першого та другого поверху частини лабораторно-технічного корпусу експериментального виробництва Інституту, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 13.

Відповідно до п. 2.5, п. 2.6 Договору Інститут передає ТОВ «ЕколАН» функції замовника по зведенню будівництва корпусу. Інститут після завершення будівництва корпусу, відповідно до рішення бюро Президії НАН України, передає ТОВ «ЕколАН» за умови виконання ТОВ «ЕколАН» пунктів даного договору у повну власність частину корпусу пропорційно внесеним коштам, а саме: Інститут отримує 22 відсотки об’єкту незавершеного будівництва, що становить 270,16 кв.м., ТОВ «ЕколАН» отримує 78 відсотків об’єкту незавершеного будівництва, що становить 957,84 кв.м.

16.01.2003 р. за актом прийому-передачі Інститут передав ТОВ «ЕколАН» функції замовника по завершенню будівництва частини лабораторно-технічного корпусу експериментального виробництва загальною площею 1228 кв.м.

01.07.2003 р. постановою бюро Президії Національної академії наук України № 176 був схвалений укладений сторонами договір № 15-01/03 від 15.01.2003 р.. Було постановлено Інституту і ТОВ «ЕколАН» після закінчення будівництва зазначеного об’єкту уточнити фактичний обсяг витрат ТОВ «ЕколАН» на завершення будівництва і пропорційно внесеним коштам зробити відповідні зміни в перерозподілі загальної площі між Інститутом і ТОВ «ЕколАН».

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2004 р. був складений акт прийому-передачі об’єкта у власність, за яким Інститут передав ТОВ «ЕколАН» частину лабораторно-технологічного комплексу експериментального виробництва для проведення робочої комісії та оформлення права власності на нежилі приміщення (т.2, а.с.73).

Відповідно до п. 1 цього акту Інститут надає право ТОВ «ЕколАН» оформити право власності на нежилі відокремлені приміщення (весь підвал та перший поверх), які розташовані за адресою: м. Київ. вул. Генерала Наумова, 13.

Відповідно до п. 2 акту прийому-передачі ТОВ «ЕколАН» зобов’язується здійснити всі необхідні дії для проведення робочої комісії та оформлення права власності на ТОВ «ЕколАН» на нежилі приміщення: (весь підвал та перший поверх, загальною площею 1135, 9 кв. м.); внести зміни до розподілу площі на другому поверсі лабораторно-технологічного корпусу відповідно до технічного завдання від 22.07.2004 р.

Судова колегія не може прийняти до уваги доводи позивача про те, що зазначений акт прийому-передачі від 22.07.2004 є підробленим та представником позивача не підписувався, враховуючи наступне

Як вбачається, даний акт від 22.07.2004, на підставі якого було видане Головним управлінням відповідне Свідоцтво про право власності, був підписаний власноруч Стрелком Володимиром Васильовичем (керівником Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України), про що свідчить висновок судово-почеркознавчої експертизи №1429 від 05.07.2006 (т.2, а.с.100), за результатами проведеної судової експертизи у справі №38/623а. Зокрема, Договір № 15-01/03, укладений між сторонами 15.01.2003 р., та додаткові угоди до нього, також підписувався від імені Інституту його керівником Стрелком В.В.

Як свідчать матеріали справи, 29.07.2004 р. робочою комісією був складений акт про готовність завершеного будівництва об’єкту ТОВ «ЕколАН» для пред’явлення державній приймальній комісії.

Відповідно до вказаного акту 1 пусковий комплекс – приміщення для виробництва сорбентів медичного призначення площею 1225 кв.м., кошторисною вартістю 2960000,00 грн. вирішено вважати прийнятим від генерального підрядника та готовим для пред’явлення Державній прийомній комісії.

05.11.2004 р. ТОВ «ЕколАН» був виданий наказ № 6 «Про введення в експлуатацію завершеного будівництвом об’єкту виробничого призначення», відповідно до якого з працівників ТОВ «ЕколАН» була створена комісія та введений в експлуатацію 1 пусковий комплекс –нежилі приміщення № 1, № 3 для виробництва сорбентів медичного призначення, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 13 загальною площею 1135,9 кв.м.

09.11.2004 р. ТОВ «ЕколАН» звернулося до Головного управління комунальної власності міста Києва із заявою про оформлення права приватної власності на нежиле приміщення № 1, № 3 для виробництва сорбентів медичного призначення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, б. 13 загальною площею 1135,9 кв.м.

До вказаної заяви ТОВ «ЕколАН» були додані наступні документи: загальні документи для юридичної особи; довіреність; постанову бюро Президії НАН України № 176 від 01.07.2003 р.; договір про пайову участь; договір на виконання будівельних робіт; акт робочої комісії; документи, що підтверджують фінансування будівництва; державні будівельні норми України; відповідь Державного будівельного управління архбудконтролю; технічну документацію БТІ; наказ про введення в експлуатацію; постанову бюро Президії НАН України № 36; довідку товариства; рішення № 373, № 2097; кадастровий план; протокол щодо передачі коштів у порядку пайової участі; дозволи на проектну документацію.

18.11.2004 р. Головним управління комунальної власності міста Києва був прийнятий оспорюваний наказ № 1606-В «Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна», відповідно до п. 1 якого було наказано оформити право власності на об’єкт нерухомого майна, зазначений у додатку (справа № 9570). Замовник - ТОВ «ЕколАн»; форма власності: приватна.

Господарський суд, задовольняючи позов в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління №1606-В від 18.11.2004 р. «Про формування права власності на об’єкт нерухомого майна», дійшов висновків про відсутність правових підстав для оформлення права власності відповідачем на вказані приміщення та прийняття Головним управлінням відповідного наказу. Зокрема, право власності на спірну частину будівлі у ТОВ «ЕколАН», за висновками суду першої інстанції, може виникнути лише після прийняття закінченого будівництвом об’єкта (його частини, етапу) в експлуатацію державною комісією та прийняття Національною академією наук України відповідного рішення, укладення Інститутом і ТОВ «ЕколАН» договору поділу спільного майна, його нотаріального посвідчення, та державної реєстрації. Зазначені дії вчинені не були, і відповідно Головним управлінням був прийнятий безпідставно оспорюваний наказ, оскільки не було належним чином досліджено документи, надані відповідачем для оформлення права власності.

Дослідивши обставини справи, та надаючи їм правову оцінку, колегія не може погодитися із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, вважає помилковими висновки суду щодо відсутності підстав для здійснення оформлення відповідачем права власності на спірну частину нерухомого майна, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оформлення ТОВ "ЕколАН" права власності на нежитлові приміщення було здійснено на підставі звернення до Головного управління та надання пакету документів, передбачених пунктами 10.2 та 11.1 Положення. про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820, зареєстрованого в Київському

міському управлінні юстиції 31.08.2001 за № 62/364.

Представник Головного управління в судовому засіданні пояснив, що відповідачем були надані належні документи для оформлення права власності на спірні приміщення, які підтверджували належність приміщень на праві приватної власності саме ТОВ "ЕколАН" та перебування на балансі останнього.

Зокрема, як було встановлено судовою колегією, ТОВ "ЕколАН" набуло право власності на спірне нерухоме майно на підставі договору, укладеного з позивачем від 15.01.2003 № 15-01/03, предметом якого було будівництво та введення в експлуатацію частини лабораторно-технологічного корпусу експериментального виробництва, а також на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі об'єкта у власність від 22.07.2004. Передача приміщень здійснювалась за згодою Національної академії наук України, про що свідчить зміст Постанови Бюро Президії Національної академії наук України від 01.07.2003 № 176.

Відповідно до вищевказаної Постанови, для завершення будівництва лабораторно-технологійчного корпусу експериментального виробництва, введення його в експлуатацію, було залучено інвестора (ТОВ "ЕколАН") та схвалено укладений між позивачем та ТОВ "ЕколАН" договір від 15-01/03 від15.01.2003. При цьому, відповідні застереження чи обмеження щодо передачі частини об'єкта у власність ТОВ «ЕколАН» (необхідність отримання згоди Національної академії наук України або відповідного рішення бюро Президії після завершення будівництва) у вищевказаній постанові відсутні.

За таких обставин, висновок господарського суду щодо можливості передачі спірної частини об'єкта у власність ТОВ «ЕколАН» лише після отримання ним згоди у формі відповідного рішення НАН України, є помилковим.

Крім того, як вбачається зі змісту договору від 15.01.2003 № 15-01/03 він не містить положень про обов'язковість складання та підписання акту приймання-передачі об'єкта у власність, натомість метою даного договору є завершення спільними зусиллями будівництва і введення в експлуатацію об'єкта нерухомості шляхом його фінансування на умовах пайової участі, за яким сторони набувають право власності в частках, визначених цим договором.

З приводу прийняття спірних приміщень в експлуатацію, колегія зазначає наступне.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.02.2002 за № 157/6445 та Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в м. Києві затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 №74/74 державній реєстрації підлягають правовстановлюючі документи, серед яких - свідоцтва про право власності, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 584/744 "Про затвердження Положень про головні управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (п.7 аб.28) Головне управління здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.

Оформлення права власності на об'єкти нерухомості здійснювалось відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820, зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 за № 62/364 та на підставі передбачених Положенням документів.

Як було встановлено під час розгляду спору, відповідачем для оформлення права власності на спірне майно до Головного управління був наданий акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта ТОВ "ЕколАН" для пред'явлення державній приймальній комісії від 29 липня 2004 року.

Відповідно до підпункту 2.4 Державних будівельних норм України, затверджених наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 року № 48, які були чинними на час оформлення відповідачем свого права власності, встановлено, що закінчені будівництвом будівлі, вбудовано-прибудовані або прибудовані приміщення виробничого, допоміжного призначення, які входять до складу об'єкта, у разі необхідності введення їх в експлуатацію у процесі будівництва приймаються робочими комісіями в міру їх готовності з наступним пред'явленням державній приймальній комісії, що приймає об'єкт в цілому, датою введення в експлуатацію таких об'єктів є дата підписання акту робочою комісією.

Судова колегія також звертає увагу на зміст Положення про порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 № 449, яке було чинне на час прийняття спірного об'єкту робочою комісією.

Відповідно до п. 10 зазначеної Постанови, закінчені будівництвом будинки, споруди і приміщення виробничого і допоміжного призначення, що входить до складу об'єкта, у разі необхідності їх введення в експлуатацію у процесі будівництва приймається робочими комісіями в міру їх готовності за наступним пред'явленням державній приймальній комісії, що приймає об'єкт у цілому. Датою введення в експлуатацію таких об'єктів є дата підписання акта робочою комісією.

Як було встановлено під час розгляду спору, в експлуатацію здійснювалося введення частини лабораторно-технологічного корпусу, який складається з підвалу та першого поверху (частина, на яку було видано свідоцтво про право власності), що було необхідним, оскільки згідно п. 2.2 Договору № 15-01/3 від 15.01.2003, метою його укладення було досягнення статутних завдань ТОВ «ЕколАН», а саме - виробництво лікарських засобів (сорбентів медичного призначення).

За таких обставин колегія вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норми п.29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 (згідно якого датою введення в експлуатацію закінченого будівництва об’єкту є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об’єкту органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування, який утворив цю комісію), оскільки, на момент оформлення права власності відповідачем - ТОВ «ЕколАН», вищевказаний порядок ще не був чинний. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243, якою керувався суд при прийнятті рішення, набрала чинності пізніше, 30.12.2004 майже через три місяці.

Крім того, до Головного управління було надано лист ТОВ "ЕколАН" із відповіддю начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, органу, однією із основних функцій якого є здійснення вибіркової перевірки відповідності розміщення об'єктів, виконання будівельних робіт, виробництво будівельних матеріалів законодавству, державним стандартам, нормам і правилам про те, що підставою для видачі свідоцтва про право власності є акт приймання в експлуатацію, що реєструється в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю або підписаний представником Управління державного архітектурно-будівельного контролю і затверджений в районній державній адміністрації. Акт робочої комісії, наданий до Головного управління був підписаний представником Управління державного архітектурно-будівельного контролю та затверджений у Святошинській районній у м. Києві державній адміністрації. Судова колегія визнає безпідставними доводи відповідачів, заявлені з приводу пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки у відповідності до положень ст. 264 ЦК України подання позову до суду перериває строк позовної давності. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду по справі 38/623-А від 26.09.2006 р. було задоволено позовні вимоги Інституту та визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління комунальної власності м. Києва №1606-В від 18.11.2004р. «Про формування права власності на об’єкт нерухомого майна»та визнано протиправним та не чинним свідоцтво про право власності від 18.11.2004 р., видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу № 1606-В від 18.11.2004 р..

В подальшому, 23.01.2008 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову господарського суду по справі 38/623-А від 26.09.2006 р. було скасовано провадження в по адміністративній справі закрито. Таким чином перебіг строку позовної давності було за даним спором розпочато з 23.01.2008 р., відповідно позов подано в межах строку позовної давності.

Статтею 1 ГПК України передбачено право особи на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 із наступними змінами та доповненнями № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

          Дослідивши обставини справи, колегія вважає, що господарським судом були не повністю досліджені всі обставини, а тому не правомірно було задоволено позов про визнання незаконним наказу Головного управління про оформлення права власності відповідачу на зазначене нерухоме майно.

Як було встановлено судовою колегією, оспорюваний наказ № 1606-В від 18.11.2004 р. був прийнятий Головним управлінням комунальної власності міста Києва у відповідності до вимог законодавства, чинного на час звернення відповідача для оформлення набутого права власності на частину приміщень проінвестованого будівництва корпусу, що також відповідає умовам укладеного між сторонами договору на інвестування будівництва № 15-01/3 від 15.01.2003.

За таких обставин колегія вважає відсутніми підстави для визнання незаконним та скасування наказу Головного управління комунальної власності міста Києва № 1606-В від 18.11.2004 р. на підставі ст.21 ЦК України, відповідно оскаржуване у справі рішення в цій частині підлягає зміні, в задоволенні позову в частині визнання оспорюваного наказу незаконним та його скасування слід відмовити.

          Господарським судом провадження в частині анулювання свідоцтва про право власності від 18.11.2004 р., виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу №1606-В від 18.11.2004 р., було правомірно припинено на підставі п.1, ч.1 ст.80 ГПК України в зв’язку із відсутністю обраного позивачем виду в якості способу захисту порушеного права. За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2010 року у справі №6/193 в цій частині підлягає залишенню без змін.

Вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 р. № 6741 запобіжні заходи підлягають скасуванню.

Подані апеляційні скарги визнаються обґрунтованими у відповідності до положень ст.ст.33-34 ГПК України, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності виконавчого органуКиївської міської державної адміністрації задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2010 року у справі №6/193 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

В позові в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління комунальної власності м. Києва №1606-В від 18.11.2004 р. «Про формування права власності на об’єкт нерухомого майна» відмовити.

В частині анулювання свідоцтва про право власності від 18.11.2004 р., виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу №1606-В від 18.11.2004 р. провадження по справі припинити.

Скасувати запобіжні заходи, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 р. № 6741.

Стягнути з Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України (03164, м. Київ, вул. Г. Наумова, 13, код 05398131) на користь Головного управління комунальної власності м. Києва (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) 42, 50 грн. - державного мита за подання апеляційної карги. Видати наказ.

Стягнути з Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України (03164, м. Київ, вул. Г. Наумова, 13, код 05398131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕколАН» (03164, м. Київ, вул. Г. Наумова, 13, 32311731) 42,50 грн. - державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

3. Матеріали справи №6/193 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      

Судді