Рішення № 130127660, 11.09.2025, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/134/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2025Справа №908/2140/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (вул. Героїв полку «Азов», 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегарон 94» (вул. Бочарова, буд. 3 нежитлове приміщення 129, м. Запоріжжя, 69071; ідентифікаційний код юридичної особи 22134638)

про стягнення коштів у розмірі 2 771,80 грн

без повідомлення (виклику) представників сторін

РУХ СПРАВИ.

11.07.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (скорочене найменування Концерн «МТМ») до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегарон 94» (скорочене найменування ТОВ «Мегарон 94») про стягнення заборгованості за індивідуальним договором №73200212 від 01.11.2021 за період з 01 листопада 2021 р. по 30 вересня 2022 р. в розмірі 2771,78 грн. Судові витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн просить покласти на відповідача.

Одночасно заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025 справу №908/2140/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 16.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/134/25 та присвоєний справі номер провадження 3/134/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є вул. Бочарова, буд. 3 нежитлове приміщення 129, м. Запоріжжя, 69071.

Копію ухвали суду від 16.07.2025 про відкриття провадження у справі №908/2140/25, надіслану відповідачу поштовим відправленням за адресою місцезнаходження відповідача, 20.07.2025 повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ «Укрпошта» форми 20 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Окрім цього, 16.07.2025 судом повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади в мережі «Інтернет».

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Концерн «Міські теплові мережі» (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ «МЕГАРОН 94» (відповідач) про стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води №73200212 від 01.11.2021 за період з 01 листопада 2021 р. по 30 вересня 2022 р. в розмірі 2771,78 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «МЕГАРОН 94» є власником нежитлового приміщення 129 по вул. Бочарова, буд. 3 у м. Запоріжжі.

З 01.11.2021 набув чинності типовий індивідуальний договір №73200212 про надання послуги з постачання гарячої води (надалі Договір) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, між Позивачем та ТОВ «МЕГАРОН 94».

Приміщення споживача ТОВ «МЕГАРОН 94» за адресою: вул. Бочарова, 3 обладнане приладами обліку гарячого водопостачання (тип ЛК-15г, заводський номер 5366047, JS-1,5 заводський номер 8002872).

За даними позивача до житлового будинку по вул. Бочарова, 3 прокладений циркуляційний трубопровід зовнішніх мереж гарячого водопостачання.

На виконання пункту 5 Договору Позивач надавав послугу з постачання гарячої води Відповідачу до нежитлового приміщення 129, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3 за період 01.11.2021-30.09.2022. Відповідач не виконав свої обов`язки згідно із Договором щодо сплати за надану послугу з постачання гарячої води, у зв`язку з чим за Відповідачем виникла грошова заборгованість у розмірі 2771,78 грн, що сталою підставою для звернення до суду з даним позовом.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми вартості поставленої гарячої води за індивідуальним договором №73200212 від 01.11.2021 за період з 01 листопада 2021 р. по 30 вересня 2022 р. в розмірі 2771,78 грн.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був укладений договір на постачання теплової енергії, чи була поставлена теплова енергія (гаряча вода), на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлена теплова енергія мала бути оплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи була оплачена відповідачем теплова енергія), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Предметом діяльності Концерну «МТМ» є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Відповідач ТОВ «МЕГАРОН 94», є власником об`єкту нежитлової нерухомості приміщення 129 площею 545,2 м2 за адресою: вул. Бочарова, буд. 3, м. Запоріжжя, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 8).

02.10.2021 на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», концерн «Міські теплові мережі» розмістив на офіційному вебсайті індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (за посиланням в мережі «Інтернет» http://teploseti.zp.ua).

Відповідне повідомлення про розміщення 02.10.2021 на сайті Концерну «МТМ» публічних договорів опубліковано також на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (https://zp.gov.ua/uk).

Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Відтак, типовий індивідуальний договір №73200212 про надання послуги з постачання гарячої води за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, між Концерном «МТМ» та ТОВ «МЕГАРОН 94» є укладеним з 01.11.2021.

Згідно з пунктом 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Приміщення споживача ТОВ «МЕГАРОН 94» за адресою: вул. Бочарова, 3 обладнане приладами обліку гарячого водопостачання (тип ЛК-15г, заводський номер 5366047, JS-1,5 заводський номер 8002872).

За даними позивача до житлового будинку по вул. Бочарова, 3 прокладений циркуляційний трубопровід зовнішніх мереж гарячого водопостачання.

Відповідно до п. 23 Договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку гарячої води щомісяця здійснюється споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою системи дистанційного зняття показань.

У разі коли зняття показань засобів вимірювальної техніки здійснює споживач, він щомісяця з 01 по 25 число передає показання вузлів розподільного обліку гарячої води виконавцю в один із таких способів:

- за номером телефону, зазначеним у розділі «Реквізити виконавця» цього договору;

- на адресу електронної пошти, зазначену в розділі «Реквізити виконавця» цього договору;

- через електронну систему обліку розрахунків споживачів, зазначену в розділі «Реквізити виконавця» цього договору;

- іншими засобами повідомлення, що зазначаються у розділі «Реквізити і підписи сторін» цього договору.

Виконавець періодично, не менше одного разу на рік проводить контрольне зняття показань засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку у присутності споживача або його представника. Результати контрольного зняття показань засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку є підставою для здійснення перерозподілу обсягу спожитої послуги та проведення перерахунку із споживачем.

Нарахування споживачу за спірний період виконувались за послугу постачання ГВ, функціонування ГВ та за абонентське обслуговування.

Позивачем, за період з 01 листопада 2021р. до 30 вересня 2022 р., нараховано до сплати за послугу з постачання гарячої води 2771,78 грн.

Позивачем були сформовані та надані Відповідачу рахунки на оплату спожитої послуги.

Рахунки направлені Відповідачу в електронному вигляді за допомогою системи MEDOC, що підтверджується наданим Позивачем скріншотом (а.с. 15).

За період з листопада 2021 по вересень 2022 року Відповідач не здійснив оплати за отримані послуги.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати обсягу спожитої послуги з гарячого водопостачання стало підставою звернення позивача до суду про стягнення боргу в розмірі 2771,78 грн.

Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Стосовно укладення договору.

Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємства, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут та інше.

Концерн «Міські теплові мережі», відповідно до положень Закону України «Про природні монополії», є суб`єктом природної монополії та діє на підставі виданих ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, тому у своїй основній діяльності таке підприємство повинно дотримуватися законодавства, яке регулює відносини у сфері теплопостачання (виробництво, транспортування, постачання теплової енергії).

Регулювання та встановлення відносин у сфері теплопостачання (виробництво, постачання, транспортування теплової енергії) здійснюється відповідно до таких основних нормативно-правових актів: Господарський кодекс України; Законів України «Про теплопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про природні монополії»; «Про ліцензування видів господарської діяльності»; «Про житлово-комунальні послуги»; Постанов Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією».

Статтею ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

У частині 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) установлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною 1 цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини 5 статті 13 цього Закону.

За приписами ч. 5 ст. 13 цього Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 (в редакції від 01.05.2021) договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою КМУ №830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановами КМУ №1022 від 08.09.2021 та №1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги» договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ № 1022 від 08.09.2021), ці правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

02.10.2021 на виконання вимог Закону, Концерн «МТМ» оприлюднив на власному офіційному веб-сайті типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (http://teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/).

Відповідне повідомлення про розміщення на сайті Концерну «МТМ» публічних договорів опубліковано на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування - Запорізької міської ради 07.10.2021 (http://zp.gov.ua/uk/articeles/item/).

Отже з урахуванням аналізу вище наведених норм чинного законодавства, між Концерном «МТМ» та ТОВ «МЕГАРОН 94» з 01.11.2021 укладено типовий індивідуальний договір №73200212 про надання послуги з постачання гарячої води (надалі Договір) до нежитлового приміщення 129 загальною площею 545,2 кв.м за адресою: вул. Бочарова, буд. 3, м. Запоріжжя.

Щодо обсягів споживання та оплати гарячої води.

Нежитлове приміщення Відповідача за адресою вул. Бочарова, буд. 3, м. Запоріжжя обладнане приладами обліку гарячого водопостачання (тип ЛК-15г, заводський номер 5366047, JS-1,5 заводський номер 8002872).

Згідно з даними архіву показів приладу обліку 8002872 за спірний період відповідач фактично не споживав гарячу воду, оскільки покази не змінювались.

За вересень 2022 різниця у показах гвп по договору 73200212 за приладом зав.номер 5366047 становить 3,67 куб.м. За вересень 2022 року, окрім абонентського обслуговування в розмірі 10,00 грн, позивачем нараховано за постачання гарячої води (кількість 3,67 куб.м) суму 737,63 грн.

Всього за абонентське обслуговування нараховано 110,00 грн за період листопад 2021 р. вересень 2022 р.

За даними позивача до житлового будинку по вул. Бочарова, 3 прокладений циркуляційний трубопровід зовнішніх мереж гарячого водопостачання.

Як вбачається з наданих позивачем рахунків та методики нарахувань (а.с.16) відповідачу нараховано за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування гарячої води в розмірі 1924,17грн за період листопад 2021 р. вересень 2022 р.

При цьому за грудень 2021 року, березень-травень 2022 року відбулось коригування нарахувань на підставі постанови КМУ від 10.11.2021 №1209.

Як вказує позивач, ним здійснюються нарахування плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування системи гарячого водопостачання за адресою вул. Бочарова, 3 у відповідності до Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182, та вимог Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315.

Відповідно до п. 3 Розділу V Методики №315 (в редакції від 22.11.2018) обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, витраченої на ГВП (QбудГВП), визначеного згідно з розділом IV цієї Методики в січні попереднього опалювального періоду, для систем:

із рушникосушарками при приготуванні гарячої води у будівлі в разі її постачання в розрахунковому періоді та наявності циркуляції - 15 %;

без рушникосушарок при приготуванні гарячої води у будівлі в разі її постачання у розрахунковому періоді та наявності циркуляції - 7 %;

з рушникосушарками при приготуванні гарячої води за межами будівлі в разі її постачання в розрахунковому періоді та наявності циркуляції - 9 %;

без рушникосушарок при приготуванні гарячої води за межами будівлі в разі її постачання в розрахунковому періоді та наявності циркуляції - 3 %.

Відповідно до п. 5 Розділу V Методики №315 (в редакції від 28.01.2022) у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвпф.с), за наявності циркуляції, може бути визначений спрощено - як частка від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг), спожитої будівлею/будинкомгвпф.с = 20 %.

Опалювальна площа житлового будинку № 3 по вул. Бочарова, яка прийнята для розрахунку за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування гарячого водопостачання, складає 8126,47 кв.м (опалювальна площа приміщень будинку, у яких є підвід трубопроводів гарячого водопостачання в приміщення).

Позивачем долучено Методику нарахувань за послугу з постачання гарячої води споживачу (ТОВ «МЕГАРОН 94») за адресою: вул. Бочарова, 3 за договором 73200212, в якій наведено розрахунок (а.с.16) за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування гарячої води нежитлового приміщення відповідача на прикладі березня 2022 року:

Загальна площа 8126,27;

Гкал ГВП поточного місяця 7,407919;

Функціонування ГВП:

Коефф. 20;

Гкал (за формулою 7,407919 * 0,20) = 1,481584;

Нарахування ТОВ «Мегарон 94»:

Площа споживача кв.м 761,4;

Гкал (за формулою 1,481584/8126,47*761,4) = 0,138815.

За період з 01 листопада 2021р. по 30 вересня 2022 р. нараховано до сплати за послугу з постачання гарячої води споживачу 1924,17 грн.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування гарячої води за березень 2022 року, суд установив, що розрахунок здійснено неправильно, оскільки площа приміщення відповідача, яка взята до розрахунку (761,4 кв.м значення 6 стовпця у табличці розрахунку), не відповідає дійсній площі нежитлового приміщення відповідача ТОВ «МЕГАРОН 94».

Так, ТОВ «МЕГАРОН 94» є власником об`єкту нежитлової нерухомості приміщення 129 площею 545,2 м2 за адресою: вул. Бочарова, буд. 3, м. Запоріжжя, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 8).

Площа приміщення безпосередньо впливає на розмір нарахувань за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування гарячої води, адже відповідно до стовпця 7 у таблиці розрахунку кількість Гкал множиться на площу приміщення.

Отже, оскільки при розрахунку витрат теплової енергії на забезпечення функціонування гарячої води за березень 2022 року позивачем взято хибну площу приміщення відповідача і сам позивач зазначає, що ним проводиться нарахування функціонування гарячої води за такою методикою за всі місяці, суд вважає нарахування за інші місяці такими, що проведені також неправильно, а тому є необґрунтованими.

Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що розрахунком позивача не підтверджується заявлена до стягнення сума боргу за функціонування гарячої води в розмірі 1924,17 грн.

Суд наголошує, що саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду розміру боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку заявлених позивачем сум. Розрахунок позивача має бути аргументованим та виконаним, виходячи з дійсних обставин справи (у даному випадку дійсної площі приміщення відповідача).

Суд не погоджується з викладеним позивачем розрахунком функціонування гарячої води, вважає його арифметично неправильним та необґрунтованим.

При цьому суд позбавлений можливості виконати обчислення (нарахування за функціонування гарячої води), тобто здійснювати дії, покладені законом на позивача у справі.

Враховуючи те, що позивачем не доведена заявлена до стягнення сума боргу за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування гарячої води в розмірі 1924,17 грн, через необґрунтованість розрахунків, у зв`язку із чим позов в частині стягнення боргу за функціонування гарячої води задоволенню не підлягає.

Щодо нарахування абонентської плати та вартості послуги постачання гарячої води.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води);

Відповідно до п. 30 Договору Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

{…};

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця http://teploseti.zp.ua.

Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця.

Пунктом 34 Договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Рахунки направлені відповідачу в електронному вигляді за допомогою системи MEDOC, що підтверджується наданим позивачем скріншотом (а.с. 15).

Так плата за послугу з постачання гарячої води нарахована відповідачу в розмірі 737,63 за вересень 2022 року, та за послугу абонентського обслуговування в розмірі 110,00 грн за період листопад 2021 р.- вересень 2022 р.

Відповідач надані послуги не оплати, у зв`язку з чим за ним обліковується борг в загальному розмірі 847,63 грн за постачання гарячої води та з абонентської плати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що у ТОВ «МЕГАРОН 94» виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у вигляді гарячого водопостачання за період вересень 2022 року в розмірі 737,63 грн та за абонентське обслуговування за період листопада 2021р. по вересень 2022р. в розмірі 110,00 грн, а всього на загальну суму 847,63 грн.

Факт наявності 847,63 грн заборгованості за спожиту теплову енергію у вигляді гарячого водопостачання та абонентського обслуговування ТОВ «МЕГАРОН 94» перед концерном «МТМ» підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді доказів, які б підтверджували виконання зобов`язань щодо оплати наданих послуг (за спожиту теплову енергію у вигляді гарячого водопостачання та абонентського обслуговування) відповідач не надав, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ «МЕГАРОН 94» заборгованості в сумі 847,63 грн за вищевказані періоди обґрунтованими, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться Типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання гарячої води №73200212 від 01.11.2021 (а.с.18-19), Рахунками за постачання теплової енергії (на звороті а.с.9, а.с.10-14), Скріншот відправки рахунків відповідача (а.с. 15), інформацією щодо нарахувань за послугу з постачання гарячої води (а.с. 16), архівом показів (а.с.17), інформацією з реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково у розмірі 847,63 грн, в іншій частині позову про стягнення 1924,17 грн за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування гарячої води за період листопад 2021р. вересень 2022р. слід відмовити через не доведеність належними та допустимими доказами заявленої до стягнення суми боргу в цій частині.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегарон 94» (вул. Бочарова, буд. 3 нежитлове приміщення 129, м. Запоріжжя, 69071; ідентифікаційний код юридичної особи 22134638) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) суму заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води та абонентське обслуговування в розмірі 847,63 грн (вісімсот сорок сім гривень 63 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегарон 94» (вул. Бочарова, буд. 3 нежитлове приміщення 129, м. Запоріжжя, 69071; ідентифікаційний код юридичної особи 22134638) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) суму 740,78 грн (сімсот сорок гривень 78 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

В частині стягнення суми 1924,17 грн витрат теплової енергії на забезпечення функціонування гарячої води за період листопад 2021р. вересень 2022р. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяС.І. Педорич