Рішення № 130100481, 10.09.2025, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

10 вересня 2025 року

Справа № 642/2893/25

Провадження № 2/642/1203/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2025 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Цибульської С.В.,

за участю: секретаря судового засідання Карпухіна Д.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2025 до Холодногірського районного суду надійшла позовна заява акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101611134173454 від 20.01.2021 у розмірі 138500,10 грн станом на 26.05.2025 грн, яка складається з: загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 83217,48 грн, загального залишку заборгованості за процентами у сумі 55282,62 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що20.01.2021 ОСОБА_1 , будучи клієнтом банку уклав з позивачем кредитний договір № ABH0CT155101611134173454 щодо надання відповідачу кредиту в розмірі 100000 грн строком на 39 місяців (тобто до 19.04.2025) зі сплатою процентів у розмірі 50 % щорічно та комісії в розмірі 0 грн (кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту). Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу грошові кошти у визначеному таким договором розмірі.

Представник позивача вказує, що відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, з огляду на що станом на 26.05.2025 заборгованість відповідача перед АТ «Акцент-банк» за кредитним договором становить 138500,10 грн, що складається з: загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 83217,48 грн, загального залишку заборгованості за процентами у сумі 55282,62 грн.

Окрім того представник позивача просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 30.05.2025 вказана позовна заява залишена без руху, позивачу надано 5-денний строк на усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

02.06.2025 від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 02.06.2025 провадження у цій справі відкрито, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачеві надано строк на подання відзиву на позовну заяву.

13.06.2025 на електронну пошту Холодногірського районного суду м. Харкова надійшов відзив на позовну заяву від імені ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 24.06.2025 вказаний відзив повернутий заявнику без розгляду.

27.06.2025до судувід ОСОБА_1 надійшов відзивна позовнузаяву, який не відповідає вимогам ЦПК України.

Ухвалою суду від 30.06.2025 вказаний відзив повернутий заявнику без розгляду.

03.07.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, який відповідає вимогам ЦПК України та відповідно прийнятий судом до розгляду.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачем помилково вказано, що ОСОБА_1 надано кредит на строк 39 місяців, оскільки у кредитному договору встановлено строк дії договору 36 місяців, а тому позивачем необґрунтовано нараховано відсотки за користування кредитом за додаткові три місяці. Також наданий позивачем меморіальний ордер не містить підпису та печатки, що ставить під сумнів достовірність та доказову силу вказаного документа.

Крім того у відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що кредитна пропозиція передбачала суму 100000 грн на 36 місяців із щомісячним платежем у розмірі 4166 грн, проте фактичні умови відрізнялися платіж зріс до 5441 грн на місяць, що було виявлено вже після погодження кредиту. Графік погашення побудований непрозоро, оскільки сума відсотків перевищує суму основного боргу, що є несправедливим та порушує принцип добросовісності.

Також відповідач у відзиві зазначає, що він отримував СМС-повідомлення з погрозами, що є проявом психологічного тиску. Також відповідач вказує про те, що з 2007 по 2020 роки він працював у ТОВ «САФ-Дистрибьюшн». Через пандемію COVID-19 зарплата відповідача зменшилася вдвічі. У 2021-2022 роках він втратив стабільне джерело доходу, а з початком воєнних дій 24.02.2022 змушений був евакуювати родину і тривалий час перебував без роботи, а тому наразі не може виконувати свої кредитні зобов`язання в повному обсязі через сукупну фінансову завантаженість, а саме: загальна сума кредитних зобов`язань відповідача становить 779348,08 грн; борги за комунальні послуги становлять 107864,76 грн. Крім того у період воєнного стану боржник звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК України включно від пені та штрафів. Також у анкеті-заяві про приєднання до умов договору від 10.02.2020 відсутня інформація про погодження процентної ставки.

На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Окрім того у відзиві відповідач просив суд призначити судово-економічну експертизу для перевірки правильності розрахунків.

Ухвалою суду від 10.07.2025 у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судово-економічної експертизи відмовлено.

21.07.2025 від представника позивача АТ «Акцент-банк» Мальованного В.В. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просив задовольнити позовні вимоги АТ «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Так, у відповіді на відзив представник позивача зазначає, що відповідач в анкеті-Заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 10.02.2020 в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з умовами і правилами надання банківських послуг, приєднався до них та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до умов та правил, викладеними на сайті банку. В подальшому, будучи клієнтом банку відповідач скористався додатковою послугою банку - Швидка готівка. Відповідно до умов такої послуги відповідач з допомогою сервісу А24 уклав в електронній формі з банком додатковий кредитний договір № ABH0CT155101611134173454 від 20 січня 2021 року на суму в розмірі 100 000 грн строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 50% на рік. Договір (заява) про надання послуги Швидка готівка № ABH0CT155101611134173454 від 20.01.2021 року (в якій зазначені всі умови договору, у тому числі і процентна ставка) підписана відповідачем простим електронним підписом.

Також представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що додана додатком до позову виписка по рахунку відповідача підтверджує погашення. Банківська виписка це сукупний реєстр операцій по відповідному рахунку, а на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів, до позову було додано меморіальний ордер зі значенням відповідної суми кредиту, яка була перерахована відповідачу, тому доводи відповідача що таких доказів не надано, є безпідставними. У п. 7 заяви клієнта №ABH0CT155101611134173454 від 20.01.2021 року зазначено номер карти клієнта на який було зараховано кошти кредиту. Також, приймаючи до уваги Постанову Національного банку України Правила від 25.02.2022 № 23 "Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп" банком було застосовано до клієнта кредитні (військові) канікули строком на 3 місяці, що дало змогу за даний період не нараховувати відсотки, однак строк дії договору автоматично було продовжено на 3 місяці після строку його закінчення. Нарахування відсотків здійснювалося відповідно до додатку 1 до кредитного договору, а штрафні санкції за вказане прострочення у вигляді пені банком не застосовувалися. Загальна сума до стягнення з дією військових канікул не змінюється.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 10.02.2020 ОСОБА_1 власноруч підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-банк», в якому вказав актуальну інформацію про себе та розмір свого доходу.

Підписанням такої анкети-заяви відповідач підтвердив те, що підписана ним анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, становлять між ним та позивачем договір про надання банківських послуг.

20.01.2021 відповідач шляхом накладення ним простого електронного підпису підписав паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому відображено інформацію щодо кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію про розмір реальної річної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Так, відповідно до інформації, викладеної у вказаному паспорті споживчого кредиту, сума кредиту становить 100000 грн; строк кредитування 36 місяців; спосіб надання кредиту безготівковим шляхом; процентна ставка 50 відсотків річних, фіксована; загальні витрати за кредитом становлять 94537,37 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) становить 194537,37 грн; реальна річна процентна ставка 64,5 відсотків річних; розмір щомісячного платежу становить 5441 грн, кількість щомісячних платежів 36.

30.09.2021 відповідач шляхом накладення ним простого електронного підпису підписав заяву клієнта № ABH0CT155101611134173454, в якій просив АТ «Акцент-банк» надати йому кредит за послугою «Швидка готівка» на умовах, зазначених у такій заяві. Ця заява також підписана представником АТ «Акцент-банк».

Відповідно до умов вказаної заяви сума кредиту становить 100000 грн; строк кредиту 36 місяців; процентна ставка (фіксована) 50 відсотків на рік; номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5375235210106892; рахунок для внесення платежів UA463077700000029096512012881. Крім того відповідач підписанням такої заяви підтвердив, що ознайомився з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Акцент-банк», таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

У таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка також підписаної сторонами шляхом накладення електронного підпису, відображено дати платежів за кредитним договором з 20.01.2021 по 19.01.2024, суми платежів за розрахунковий період 5441 грн на місяць, крім останнього місяця, в якому сума щомісячного платежу становить 4102,37 грн, а також розписано, що входить до суми щомісячних платежів із вказівкою суми кредиту та процентів за користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101611134173454 від 20.01.2021, наданого представником позивача, станом на 26.05.2025 розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Акцент-банк» за кредитним договором № ABH0CT155101611134173454 від 20.01.2021 становить 138500,10 грн, який складається з: загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 83217,48 грн та загального залишку заборгованості за процентами у сумі 55282,62 грн. Нарахування заборгованості за процентами за користування кредитним коштами відповідно до вказаного розрахунку позивачем припинено 24.10.2023.

Відповідно до виписки № 20.00.0000566900 від 26.05.2025 по кредиту ABH0CT155101611134173454 від 20.01.2021, наданої позивачем, за період з 20.01.2021 по 25.02.2025 заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором з урахуванням внесених відповідачем платежів становить 138500,10 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1ст. 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно дост. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що підписання заяви клієнта № ABH0CT155101611134173454 від 20.01.2021, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, так само як і паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» підтверджено простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 .

Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Вказані обставини свідчать про узгодження сторонами кредитного договору та всіх його істотних умов, зокрема розміру кредиту, строку дії кредитного договору, визначення процентної ставки за користування кредитними коштами, порядок нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 3 та 6статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що: відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів; керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку.

Враховуючи п.2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженогоПостановою Національного банку 30 грудня 1998 року №566, підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання документа; назву підприємства (банку), від імені якого складений документ; місце складання документа; назву отримувача коштів; зміст операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України; номери рахунків; назву банку (отримувача та платника коштів); посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).

Відповідно до п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, касаційний суд зазначив, що виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Як вбачається з виписки № P73Q-DVKU-PK06-KGJ0 від 18.07.2025, наданої АТ «Акцент-Банк», по картці № НОМЕР_2 , належної ОСОБА_1 , 20.01.2021 о 18:08 год. на рахунок, закріплений за вказаною банківською карткою надійшли грошові кошти у розмірі 100000 грн.

Копією меморіального ордеру № TR.16442555.37149.65455 від 20.01.2021 підтверджується факт видачі АТ «Акцент-банк» відповідачу грошових коштів у сумі 100000 грн, призначення платежу: видача кредиту згідно з договором № ABH0CT155101611134173454 від 20.01.2021.

З огляду на вказане суд доходить висновку, що позивачем належним чином підтверджено факт перерахування на рахунок відповідача грошових коштів в узгодженому розмірі на вказаний у договорі рахунок, відповідно до умов кредитного договору, що спростовує доводи відповідача про відсутність належних доказів на підтвердження виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором в частині видачі відповідачу кредитних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вже було зазначено судом, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101611134173454 від 20.01.2021 та виписки від 26.05.2025 по вказаному кредитному договору, нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося відповідачем до 23.10.2023 в узгодженому сторонами розмірі та в межах строку кредитного договору.

З огляду на вказане безпідставними є доводи відповідача про те, що позивачем нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалися понад узгоджений сторонами строк кредитування.

Крім того, з вказаних розрахунку та виписки вбачається, що позивачем враховано здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Щодо доводів відповідача про те, що у період воєнного стану боржник звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Водночас зі змісту позовних вимог та з додатків до позовної заяви вбачається, що позивачем не нараховувалися та не пред`явлено позовних вимог до відповідача щодо стягнення з останнього неустойки (штрафу, пені), інфляційних втрат чи трьох процентів річних за неналежне та несвоєчасне виконання зобов`язання за кредитним договором.

Стосовно посилання відповідача на те, що останній отримував повідомлення з погрозами, суд зазначає, що такі обставини не відносяться до предмету доказування у цій справі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на вказане судом при встановленні наявності заборгованості за кредитним договором не можуть бути братися до уваги доводи відповідача про фінансову неспроможність останнього належним чином виконати взяті на себе зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача та підтвердження того, що ним належним чином виконані умови кредитного договору, укладеного між сторонами, та з огляду на встановлені фактичні обставини справи суд доходить висновку, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № ABH0CT155101611134173454 від 20.01.2021 належним чином не виконав, а тому позовні вимоги АТ «Акцент-банк» слід задовольнити у повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 2442,40 грн, відповідно достатті 141 ЦПК Українистягуються з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.12, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101611134173454 від 20.01.2021 у розмірі 138500 (сто тридцять вісім тисяч п`ятсот) грн 10 коп. станом на 26.05.2025, яка складається з: загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 83217,48 грн, загального залишку заборгованості за процентами у сумі 55282,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-банк» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.09.2025.

Відомості про учасників справи:

Позивач акціонерне товариство «Акцент-банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА