Вирок № 13006991, 09.12.2010, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-361/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Мокренко Ю.М., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стецьківка Сумського району, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, військовозобовязаного, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин при слідуючих обставинах.

27.08.2010 року, приблизно о 9 год. ОСОБА_2 перебуваючи по вул. Леніна в с. Стецьківка Сумського р-ну, біля розбудованого приміщення клубу, разом з ОСОБА_3 вживали спиртні напої. Після розпиття спиртного, обидва заснули. Далі, ОСОБА_3 проснувшись виявив що у нього відсутній мобільний телефон, пошукавши та не знайшовши свого телефону пішов додому, а ОСОБА_2 залишився спати. Приблизно о 10-30 год. ОСОБА_2 будучи в стані алкогольного спяніння, проснувся та побачив поряд на землі мобільний телефон ОСОБА_3, і вирішив його викрасти. Реалізуючи задумане, ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, таємно викрав мобільний телефон марки «Nokia» моделі Е 65, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 2415 від 17.11.10 р. 800 грн. зі стартовим пакетом МТС, вартістю згідно довідки-вартості 10 грн., на рахунку якого перебувало 20 грн., а всього на загальну суму 830 грн. З викраденим зник з місця вчинення злочину та ним розпорядилася на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 27 серпня 2010 р. приблизно о 9 год. до нього додому прийшов знайомий ОСОБА_3, щоб разом йти до магазину пити пиво. Прийшовши до магазину «Колобок», розташованого по вул. Горького в їх селі, вони купили спочатку по пляшці пива 0,5 л., потім ще купили по дві пляшки пива, яке також випили поблизу магазину. Далі до них підійшли два незнайомих чоловіка, і ОСОБА_3 запропонував їм випити, ті погодилися, та пішли до магазину, де купили пляшку 0,5 л. горілки та закуски. Вони пішли за розібраний клуб, неподалік магазину «Колобок», там на колодці сіли розпивати горілку. Від випитого він сильно спянів, і ліг поряд спати. Коли проснувся, то ні хлопців, ні ОСОБА_3 вже не було, це було приблизно о 10 год. Далі, він побачив поряд себе мобільний телефон марки Нокіа Е65. То був телефон ОСОБА_3, бо раніше у нього він бачив цей телефон, і достовірно знав, що він належить ОСОБА_3. Він вирішив забрати телефон собі. Забравши телефон пішов до дому, витяг сім карту ОСОБА_3, та вставив свою, і телефоном користувався. Далі 04.11.10 р. йому на телефон подзвонив працівник міліції Лебідко І.І., та попросив, щоб він приїхав до райвідділу, він приїхав до райвідділу, і у нього запитали чи мається у нього мобільний телефон. Він показав телефон, який належить ОСОБА_3, і потім зізнався, що це він вкрав телефон ОСОБА_3, та добровільно його видав працівникам міліції.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому злочині, доведена добутими та вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3, пояснення якого досліджені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснив, що 27 серпня 2010 р. приблизно о 9 год. він вирішив піти до свого знайомого ОСОБА_2, щоб разом попити пиво. Прийшовши до дому до ОСОБА_2 на вул. Калініна, він покликав ОСОБА_2, і разом пішли до магазину «Колобок», пити пиво. Спочатку купили по пляшці пива 0,5 л., потім він знову пішов до магазину купив ще по дві пляшки пива. Далі до них підійшли два незнайомих чоловіка, і він запропонував їм випити. Останні погодилися, та пішли до магазину, де купили пляшку 0,5 л. горілки та закуски. Вони пішли за розібраний клуб, неподалік магазину «Колобок», там на колодці сіли розпивати горілку. Від випитого він сильно спянів, і заснув. Коли він проснувся, то побачив, що хлопців вже не має, а ОСОБА_2 спав поряд, лежачи на траві. У цей час він виявив відсутність у кишені телефону. Став його шукати поряд на траві, де спав, але не знайшов. Він розбудив ОСОБА_2, та запитав чи не бачив той його телефон, але ОСОБА_2 нічого не відповів, бо спав. Після цього, він пішов до дому. Через деякий час він повернувся на те місце, де спав ОСОБА_2, але його вже там не було. Через декілька днів він написав заяву до міліції про зникнення телефону.

Крім того вина підсудного стверджується:

- висновком товарознавчої експертизи № 2415 від 17.11.10 р., згідно якої мобільний телефон марки «Nokia» моделі Е 65, викрадений у ОСОБА_3 становить 800 грн. (а.с. 21);

- довідкою вартості, згідно якої вартість стартового пакету МТС становить 10 грн. (а.с. 27);

- протокол огляду предметів, а саме: мобільного телефону «Nokia» моделі Е 65 (а.с. 28);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, за участю підозрюваного ОСОБА_2, який на місцевості продемонстрував, як саме він викрадав телефон (а.с. 51).

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 185 ч. 1 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристику на нього, визнання ним своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині.

Те, що підсудний щиросердечно розкаявся у вчиненому злочині, сприяв у його розкритті, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, суд визнає помякшуючими його покарання обставинами.

А те, що підсудний вчинив злочин в стані алкогольного спяніння обтяжуючою його покарання обставиною.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе шляхом призначення йому громадських робіт.

Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 180 (сто вісімдесяти) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 361 гривню 20 копійок, з зарахування на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.

Речовий доказ: мобільний телефон марки Нокіа Е 65-1, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3, - залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя Б.М. Клочко