№ К-24516/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. І.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання – Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства “Шахта “Новодзержинська”
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.2006р. у справі № 41/1а
за позовом Державного відкритого акціонерного товариства “Шахта “Новодзержинська”
до Державної податкової інспекції у місті Дзержинську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача – Зубенко В. М., Шатохіна О. І.,
відповідача – Ємельяненко Л. А., Звягільський М. Я.,
встановив:
Державним відкритим акціонерним товариством “Шахта “Новодзержинська”подано позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є відповідач, № 0000012342/0 від 23.01.2006р. в частині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 615750 грн., в т. ч. 410500 грн. основного платежу та 205250 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Господарського суду Донецької області від 06.04.2006р. у справі № 41/1апозов задоволено.
В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що пільга згідно п. б ст. 14 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” надається при отриманні прибутку від реалізації в будь-якій частині інвестиційного проекту, яким передбачений обсяг інвестицій не менш ніж мільйон доларів США; позивачем вірно не нараховувався одержаний від реалізації проекту податок на прибуток в сумі 1641 900 грн. за 2004 рік.; твердження відповідача про незастосування вказаної пільги при оподаткуванні прибутку, одержаного від освоєння інвестицій, меншого ніж один мільйон доларів США, є помилковим та не відповідає змісту зазначеної правової норми.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.2006р.постанову від 06.04.2006р. по даній справі скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
При цьому судом апеляційної інстанції підставами прийняття такого рішення вказано те, що відповідно до ст. 14 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” та п. 1 Порядку обчислення прибутку, одержаного від здійснення інвестицій на діючих підприємствах, розташованих на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, та складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності з реалізації інвестиційного проекту, право на звільнення від оподаткування прибутку, одержаного від реалізації інвестиційних проектів, виникає лише за умови освоєння інвестицій на підставі документів окремого (бухгалтерського, податкового) обліку на суму не меншу 1 мільйону дол. США.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: п. б ст. 14 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” та суперечність йому положень п. 1 Порядку обчислення прибутку, одержаного від здійснення інвестицій на діючих підприємствах, розташованих на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, та складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності з реалізації інвестиційного проекту.
Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову від 27.06.2006р. без змін як таку, що прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті проведеної планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р. відповідачем складено акт № 24-23-4/05473186 від 16.01.2006р. в якому зазначено про заниження позивачем податку на прибуток за 2004р. в сумі 424100 грн., з них 410500 грн. у зв’язку з порушенням вимог п. б ст. 14 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” про пільги в оподаткуванні.
23.01.2006р. на підставі вказаного акту, пп. “б” пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 3.1. ст. 3, пп. 5.2.2. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3., пп. пп. 5.4.9., 5.4.10. п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. б ст. 14 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012342/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 636150 грн., в т. ч. 424100 грн. основного платежу та 212050 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Абзацом сьомим пункту 22.5. статті 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (станом за період проведення перевірки) установлено, що на період функціонування спеціальних економічних зон “Азов” і “Донецьк” та дії спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області податок на прибуток справляється з платників цього податку з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області”.
Відповідно до преамбули та абз. 3 ст. 1 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” цей Закон визначає порядок утворення і функціонування в Донецькій області спеціальних економічних зон та запровадження на територіях пріоритетного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності; спеціальний режим інвестиційної діяльності – це режим, який передбачає введення податкових, митних та інших пільг, передбачених цим Законом, для суб’єктів підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні проекти, схвалені Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб’єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку згідно з укладеним контрактом; відповідно до цього режиму: звільняється на три роки від оподаткування прибуток, одержаний від реалізації інвестиційних проектів, схвалених Радою, на новостворених підприємствах, діючих підприємствах, їх філіях та інших структурних підрозділах - платниках податку, на яких відбувалася реструктуризація, реконструкція, модернізація, перепрофілювання, в частині, одержаній від освоєння інвестицій, на підставі документів окремого (бухгалтерського, податкового) обліку, якщо інвестиції в них еквівалентні не менш як 1 мільйону доларів США, для малих підприємств - не менш як 250 тисячам доларів США; зазначені пільги застосовуються з моменту отримання першого прибутку (абз. 1, п. б) ст. 14 цього Закону).
Порядок обчислення прибутку, одержаного від здійснення інвестицій на діючих підприємствах, встановлюється Державною податковою адміністрацією України (абз. 2, п. б) ст. 14 зазначеного Закону).
Відповідно до п. 1 (чинного на момент перевірки) Порядку обчислення прибутку, одержаного від здійснення інвестицій на діючих підприємствах, розташованих на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, та складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності з реалізації інвестиційного проекту, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 05.03.1999р. № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.03.1999р. за № 176/3469, порядок визначає особливості обчислення прибутку діючого підприємства, його філій, інших відокремлених структурних підрозділів - платників податку від інвестування в його реконструкцію і модернізацію, відповідно до інвестиційного контракту, якщо така інвестиція дорівнює не менш як 1 млн. дол. США і її отримання в цій сумі підтверджено відповідними документами.
З зазначеного слідує, що п. 1 вказаного Порядку суперечить абз. 1, п. б) ст. 14 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” в частині визначення умов звільнення прибутку від оподаткування.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, для застосування передбаченої абз. 1, п. б) ст. 14 Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” пільги необхідні лише наявність вказаного інвестиційного проекту на суму не менш як 1 мільйон доларів США та факт отримання першого прибутку від освоєння таких інвестицій, при цьому сума освоєних інвестицій не обов’язково повинна бути еквівалентною 1 мільйону доларів США.
За вказаних обставин, зважаючи на порушення норм матеріального права, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції – залишенню в силі як така, що прийнята відповідно до закону і скасована помилково.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 КАС України, –
ухвалив:
1. Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.2006р. та залишити в силі постанову Господарського суду Донецької області від 06.04.2006р. у справі № 41/1а.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.
Судове рішення № 1299991, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 06.11.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-24516/06. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: