Ухвала суду № 1299962, 02.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2007 року                                                                  № К-22853/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.                                         

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:    Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача:                не з’явився;

відповідача:           Пазюра О.О., дов. № 211/10/10-021 від 16.01.2007 р.;

розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції в Харківській області

на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 р.

тапостанову господарського суду Харківської області від 19.01.2006 р.

у справі№ АС-27/630-05 господарського суду Харківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Золота нива»

доІзюмської об’єднаної державної податкової інспекції в Харківській області

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ: 

В грудні 2005 р. ТОВ «Золота нива» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ в Харківській області № 0000372310/0 від 31.08.2005 р.

Постановою господарського суду Харківської області від 19.01.2006 р. у справі № АС-27/630-05, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 р., позовні вимоги задоволено повністю.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що заборгованість по орендній платі за землю за 1-й квартал 2005 року на момент перевірки у позивача була відсутня. А заборгованість по орендній платі, яка виникла у 2004 році, не може вважатись податковим зобов’язанням, оскільки орендна плата за землю включена до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) лише з 01.01.2005 р.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, Ізюмська ОДПІ в Харківській області оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 19.01.2006 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 р., посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити постановлені у справі судові рішення без змін, а скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, не зважаючи на те, що був належно повідомлений про день, місце і час розгляду справи.

В зв’язку з цим, касаційний розгляд справи здійснено судом касаційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 221 КАС України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Ізюмською ОДПІ було проведено комплексну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Золота нива» з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) за період з 01.01.2004 р. по 30.06.2005 р., за результатами якої складено акт № 607/231/30501369-272ДСК від 26.08.2005 р.

Перевіркою встановлено, що позивачем було занижено орендну плату за землю з юридичних осіб за 1-й квартал 2005 р. з урахуванням сальдо заборгованості на 01.01.2005 р. по Іванчуківській сільській раді на 10059,20 грн. та по Левківській сільській раді на 29307,46 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Ізюмською ОДПІ прийнято податкове  повідомлення-рішення № 0000372310/0 від 31.08.2005 р. про сплату податкового зобов’язання - орендної плати за землю з юридичних осіб за період 2004-2005 роки в сумі 29307,46 грн.

Вказана сума складається з наявності у позивача заборгованості по орендній платі станом на 01.01.2005 р. в сумі 18035,31 грн. та за 1-й квартал 2005 р. (станом на 01.04.2005 р.) в сумі 11272,15 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, судовими інстанціями встановлено, що ТОВ «Золота нива» згідно платіжного доручення № 205 від 15.08.2005 р. була сплачена орендна плата за землю відповідно до договору б/н від 08.08.2003 р. по Левківській сільській раді Ізюмського району в розмірі 11272,15 грн. за перший квартал 2005 р.

Таким чином, висновок судів щодо відсутності у позивача заборгованості за цей період на момент його перевірки, а відповідно і підстав у податкової інспекції для включення суми 11272,15 грн. до податкового повідомлення-рішення від 31.08.2005 р. № 0000372310/0, відповідає фактичним обставинам справи та правильному застосуванню норм чинного законодавства.

В зв’язку з наведеним, у позивача на момент перевірки існувала заборгованість по орендній платі за користування землями Левківської сільської ради в розмірі 18035,31грн., що утворилась у 2004 році.

Законом України «Про внесення змін в Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р.  № 2505 пункт 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» викладено в новій редакції:«8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності)». Тобто, до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) віднесено орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін в Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505, він набирає чинності з дня опублікування, тобто з 31.03.2005 р.

Проте, частиною 1 пункту 1 розділу ІІ даного Закону спеціально надано зворотну силу пункту 41 статті 45 розділу 1, який набирає чинності з 01.01.2005 року.

Таким чином, судами вірно зазначено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) може вважатися податковим зобов’язанням лише з 01.01.2005 р., а до цієї дати плата за землю не може вважатися обов’язковим платежем та не може бути визнана податковим боргом.

Як встановлено судами, орендна плата за землі державної та комунальної власності в сумі 18035,31 грн. нарахована позивачу за 2004 рік , тобто заборгованість утворена в 2004 році, в зв’язку з чим, немає підстав вважати її податковим зобов’язанням та включати до податкового повідомлення-рішення.

До відносин між орендарями і орендаторами з приводу сплати орендної плати в 2004 році необхідно застосовувати норми Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161 та Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535 в редакції від 01.01.2005 р., а стягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2004 рік можливе в порядку, встановленому законодавством України, а саме: відповідно до ст. ст. 35, 36 Закону України «Про оренду землі» - спори, пов’язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку, а у разі невиконання зобов’язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Судами правильно зазначено, що контроль за сплатою орендної плати в             2004 році не повинен здійснюватися органами ДПС, оскільки жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що на стосунки між сторонами з приводу оренди земель державної та комунальної власності, які виникли в 2004 році, поширюються норми Закону України «Про внесення змін в Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» щодо внесених змін до Закону України «Про плату за землю», тобто цим нормам не надано зворотної сили відносно поширення на 2004 рік.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі № АС-27/630-05 господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

За таких обставин, касаційну скаргу Ізюмської ОДПІ в Харківській області слід залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. 

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:  

Касаційну скаргу Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

УхвалуХарківського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 р. та постанову господарського суду Харківської області від 19.01.2006 р. залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                  (підпис)                     Рибченко А.О.

Судді                                                (підпис)                     Брайко А.І.

(підпис)                     Голубєва Г.К.

(підпис)                     Карась О.В.

                                                           (підпис)                     Федоров М.О.