Ухвала суду № 1299955, 13.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-22758/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

на постанову Господарського суду Львівської області від 27.10.2005р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2006р. у справі № 5/1285-12/221

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікрон-С”

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача Серебренніков О. М.,

відповідача не зявились,

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Мікрон-С”, з урахуванням послідуючого уточнення,подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 28.04.2004р. № 0004412320/2/6949/23-2 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 22 230 грн., в т. ч. 17 930 грн. основного платежу та 4 300 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Львівської області від 27.10.2005р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2006р. у справі № 5/1285-12/221 позов задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 28.04.2004р. № 0004412320/2/6949/23-2 в частині визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 22127 грн. 14 коп., в т. ч. 17847 грн. 05 коп. основного платежу та 4280 грн. 09 коп. штрафних (фінансових) санкцій; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що докази перебування позивача з ДП ІЗ “Мікрон” чи іншими субєктами господарських відносин в оплатних чи безоплатних відносинах найму відповідачем не надані; ДП ІЗ “Мікрон” орендує приміщення у ВАТ “Мікроприлад”; обладнання для виробництва пляшок виготовляло ДП ІЗ “Мікрон” за замовленням позивача, який в подальшому поставляв таке обладнання своїм замовникам; висновки відповідача про заниження валового доходу за період з четвертого кварталу 2002р. по третій квартал 2003р. на суму 49808 грн. є безпідставним; також відповідачем не підтверджено визначення позивачу зобовязання на суму 2904 грн. 65 коп.; позивач неправомірно відніс до валових витрат 276 грн. 51 коп.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: п. 1.23. ст. 1, пп. 4.6.1. п. 4.6. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті проведеної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2002р. по 01.10.2003р. Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова складено акт від 09.12.2003р. № 342/23-2/31978162 в якому зазначено виявлення заниження позивачем податку на прибуток в четвертому кварталі 2002р. на суму 2800 грн., за девять місяців 2003р. на суму 12300 грн. у звязку з безоплатним одержанням останнім орендних послуг від ДП ІЗ “Мікрон”.

28.04.2004р. на підставі вказаного акту, рішення Державної податкової адміністрації у Львівській області № 6779/10/7/25-005 від 22.04.2004р., пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004412320/2/6949/23-2 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 22 230 грн., в т. ч. 17 930 грн. основного платежу та 4 300 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п. 1.23. ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безоплатно надані послуги це послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Згідно п. 4.1., пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 цього Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами; валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Для включення платником податків безоплатно наданих послуг до валового доходу необхідно фактичне надання цих послуг такому платнику податків та отримання останнім таких послуг.

Судами попередніх інстанцій встановлений, матеріалами справи підтверджений та відповідачем не спростований факт відсутності одержання позивачем безоплатних орендних послуг від ДП ІЗ “Мікрон” та перебування позивача в оплатних чи безоплатних відносинах майнового найму (оренди) відповідно до глав 25 та 27 чинного до 01.01.2004р. ЦК УРСР.

Відповідно до п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону).

Для віднесення витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат необхідно щоб такі витрати були понесені самим платником податку та використовувались ним у власній господарській діяльності.

Включення до складу валових витрат в четвертому кварталі 2002р. та першому кварталі 2003р. витрат в сумі 276 грн. 51 коп. позивачем, як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, здійснено неправомірно у звязку з чим вимоги про визнання нечинним оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 82 грн. 95 коп. основного платежу та 19 грн. 91 коп. штрафних (фінансових) санкцій задоволенню не підлягають.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову є вірним, рішення прийняті відповідно чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України,

ухвалив:

1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 27.10.2005р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2006р. у справі № 5/1285-12/221 без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.

Судді (підпис) Голубєва Г. К.

(підпис) Карась О. В.

(підпис) Рибченко А. О.

(підпис) Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар Міненко О. М.