Ухвала суду № 1299951, 06.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-22715/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області

на постанову Господарського суду Донецької області від 06.03.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006р. у справі № 28/2а

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Сілур”

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача Калина П. Г.,

відповідача Беспалова О. В.,

встановив:

Відкритим акціонерним товариством “Сілур”подано позов про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області № 0000232344/0 від 23.12.2005р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 237366 грн. 20 коп. та зобовязання сплатити штрафні (фінансові) санкції в розмірі 92885 грн. 70 коп.

Постановою Господарського суду Донецької області від 06.03.2006р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006р. у справі № 28/2а позов задоволено повністю.

Судові рішення обґрунтовані тим, що на підставі укладених з контрагентами позивача договорів товар поставлений, оплачений останнім та відображений ним в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг); доказів порушення кримінальної справи щодо фіктивного підприємництва ПП “Лімекс В” не надано; господарські операції з окремими контрагентами відбулись до анулювання їхніх свідоцтв платників податку на додану вартість; докази несплати до бюджету відповідних сум ПДВ відповідачем не надані; обовязок сплати нарахованого продавцем ПДВ покладений на покупця; пп. 7.5.5. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в названому Законі відсутній.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: п. 1.8. ст. 1, пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін як таких, що винесені з додержанням всіх необхідних норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті проведеної позапланової виїзної документальної перевірки відповідачем складено акт від 20.12.2005р. № 1626/23-3-00191046 в якому зазначено виявлення завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 237366 грн. 20 коп., в т. ч. за грудень 2002р. 185771 грн. 40 коп., за квітень 2003р. 51594 грн. 80 коп.

23.12.2005р. на підставі вказаного акту, з посиланням на пп. “б” пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп. “б” пп. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232344/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 237366 грн. 20 коп. та зобовязання сплатити штрафні (фінансові) санкції в розмірі 92885 грн. 70 коп.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1, пп. 7.7.1., абз. 1, 2 пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість” (станом на момент здійснення господарських операцій)бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом; суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду; у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації; підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З вказаного слідує, що в разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими Законом України “Про податок на додану вартість”, останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітний податковий період та в разі відємного значення між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за такий період покупець має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Слід зазначити, що в разі невиконання контрагентами покупця своїх обовязків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Скасування державної реєстрації юридичної особи та подальше анулювання його свідоцтва платника податку на додану вартість після здійснення господарських операцій не позбавляло таку особу з моменту державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру видавати оформлені належним чином податкові накладні своїм покупцям.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову є вірним, рішення прийняті відповідно чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України,

ухвалив:

1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 06.03.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2006р. у справі № 28/2а без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.

Судді (підпис) Голубєва Г. К.

(підпис) Карась О. В.

(підпис) Рибченко А. О.

(підпис) Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар Міненко О. М.