Постанова № 12987557, 16.12.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2010 р. Справа № 15/41-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В.,

суддя Білоусова Я.О.(доповідач), суддя Пуль О.А.

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача - Корякіна Т.І. за довіреністю №01-62юр/6083 від 20.07.2010р.;

першого відповідача - Ященка В.В. за довіреністю №251 від 19.03.2010р.;

другого відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3250 Х/2-6) та апеляційну скаргу першого відповідача (вх. №3248 Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 20.09.10р. у справі № 15/41-10

за позовом Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м.Харків,

до 1. Військової частини А-2112, м.Харків,

2. Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова МОУ, м.Харків,

про стягнення 6018,50 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.09.2010 року по справі №15/41-10 (суддя Лаврова Л.С.) припинено провадження у справі відносно стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова щодо стягнення суми вартості електричної енергії за січень 2010 року в сумі 2160,49 грн. (тарифна складова 1880,41 грн. та ПДВ 20% - 360,08 грн.). Позов задоволено частково в сумі 326,05 грн.

Стягнуто з першого відповідача –Військової частини А-2112 на користь АК “Харківобленерго” суму боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії 326,05 грн., у тому числі тарифна складова 271,71 грн. та ПДВ у розмірі 20% - 54,34 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення з Військової частини А-2112 –3% річних за період з січня 2007 року по грудень 2008 року в сумі 82,84 грн. та індексу інфляції за період з грудня 2006 року по грудень 2008 року в сумі 470,78 грн. –відмовлено.

Позов в частині стягнення з другого відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова МОУ –пені в сумі 1285,55 грн., 3% річних в сумі 404,92 грн. та індексу інфляції в сумі 1168,66 грн. –залишено без розгляду відповідно до пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач –АК “Харківобленерго” з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2010 року по справі №15/41-10 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та судові витрати покласти на відповідача. В обґрунтування, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Перший відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2010 року по справі №15/41-10 та прийняте нове рішення, яким в позові Акціонерної компанії “Харківобленерго” до військової частини А-2112 відмовити повністю. В обґрунтування, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі. Проти апеляційної скарги першого відповідача заперечував.

Представник першого відповідача в судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав в повному обсязі. Проти апеляційної скарги позивача заперечував з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №8610).

Представник другого відповідача в судове засідання не з’явився. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 17.11.2010 року. Письмового ставлення до апеляційних скарг позивача та першого відповідача не надав.

В ухвалі суду від 17.11.2010р. зазначено, що у разі не з’явлення представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін. Таким чином, враховуючи належне повідомлення сторін, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянтів, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

04.03.2010р. Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Військової частини А-2112 та з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова суму : з першого відповідача Військової частини А-2112 : індекс інфляції 589,99 грн. (тарифна складова 506,68 грн. та ПДВ 83,31 грн.); 3 % річних -82,84 грн., (тарифна складова 69,04 грн. та ПДВ 13,80 грн.) на п/р 260053011272 у Першій Харківській філії АКБ "Базис", МФО 351599 код 00131954 ; перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 326,05 грн. (тарифна складова 271,71 грн. та ПДВ 54,34 грн.) - п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954. З другого відповідача- Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова : вартість електричної енергії 2160,49 грн. та ПДВ 20% - 360,08 грн.; пеня 1285,55 грн.; індекс інфляції 1168,66 грн.(тарифна складова 973,88 грн. та ПДВ 194,78 грн.), 3 % річних 404, 92 грн. (тарифна складова 337,42 грн. та ПДВ 67,50 грн.).

Позов обґрунтовано тим, що 20.11.2008 року між АК «Харківобленерго», постачальником, та Військовою частиною А- 2112, споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 1-011с, який було пролонговано на 2010 рік.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497) (далі "Правила"), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п. 2.2.2 договору, постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6, 7 договору, відповідно до додатку № 1, та додатку № 2.

Відповідно до п. 2.3.3 договору, споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до договору.

Відповідно до п.1 додатку №2 до договору розрахунковий період встановлено споживачу з 25-го числа місяця до 25-го числа наступного місяця. Відповідно до п.5 додатку №2 для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 3-х днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок мав бути оплачений споживачем протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання.

Відповідно до п. 4.5 цього додатку споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

Відповідно до "Порядку постачання електричної енергії споживачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. № 441, зі змінами, внесеними Постановою від 16.06.2005р. № 473 (далі - Порядок), споживачам запроваджується регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення величин її споживання, та передбачено, що відповідно до п. 11 Порядку договірні величини споживання та потужності доводяться до споживачів у терміни, обумовлені договором.

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком №1 до договору як договірні величини. Відповідно до п.4.2. Правил, п.5.1 договору та п.7 Порядку розрахунків між сторонами визначені договірні величини споживання електричної енергії та потужності на 2008 рік. Відповідно до п.5.2 додаткової угоди до договору споживачем укладений додаток № 1, відповідно до якого на листопад 2008 року споживачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 23384 квт/г.

Пунктом 4.4 "Правил" та п.5.2 договору передбачено, що споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, протягом розрахункового періоду першим відповідачем не проведено коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 13 Порядку та п. 5.2. договору споживачі, у разі перевищення встановлених договірних величин споживання електричної енергії, несуть відповідальність згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", відповідно до яких споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до звіту споживача за листопад 2008 року величина фактично спожитої електричної енергії перевищує договірні величини на 2763 квт/год, за що позивачем нарахована двократна різниця за перевищення договірної величини в сумі 1615,25 грн.

11.12.2008р. першому відповідачу було направлено повідомлення № 15379 про перевищення договірної величини споживання електричної енергії по підсумкам розрахункового періоду за листопад 2008 року в сумі 1615,25 грн.

Споживачем було сплачено 1612,25 грн. заборгованості.

Судом першої інстанції задоволено вимоги позивача про стягнення з першого відповідача заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 326,05 грн., у тому числі тарифна складова 271,71 грн. та ПДВ у розмірі 20% -54,34 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

23.02.2009р. між позивачем та першим відповідачем укладено додаткову угоду №1322 до договору про постачання електричної енергії №1-0110С від 20.11.2008р. (про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості). (а.с.141 т.2) Предметом цієї угоди є реструктурування заборгованості за договором про постачання електричної енергії на суму 1615,25 грн., що виникла за період з 01.11.2008р. по 01.02.2009р. (понад договірне споживання електричної енергії).

Відповідно до п.5 додаткової угоди №1322 від 23.02.2009р. при здійсненні споживачем платежу по цій угоді, грошові кошти зараховуються в погашення вартості електричної енергії з ПДВ.

Таким чином, позивачем було виставлено рахунок вже з ПДВ, який був оплачений першим відповідачем на момент надання позову і додаткове нарахування ПДВ у розмірі 326,05 грн. являється необґрунтованим в зв’язку з чим в позові в цій частині належить відмовити.

31.12.2008 року між АК «Харківобенерго», постачальником, Військовою частиною А-2112, споживачем, та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Харкова МОУ, платником, до договору №1-0110С від 20.11.2008р. укладено додаткову угоду, у відповідності до якої сторони виклали п.4.1. додатку № 2 до договору в наступній редакції: "Оплата за такі види нарахувань : вартість електроенергії ( в тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або рішенням суду) з ПДВ, здійснюється платником протягом 10 операційних днів з моменту отримання споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків".

Також змінено п. 4.2 договору додатку №2 до договору та викладено в наступній редакції: «Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії з ПДВ, сума пені, 3 % річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг та інші платежі перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку, акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт.»

Відповідно до п. 4.5 додатку № 2 до договору слова "Споживач" замінено на "Платник".

Пункт 5 додатку 2 сторони узгодили викласти в наступній редакції: "Остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду споживачем, здійснюється платником на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка та акту звіряння взаєморозрахунків, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 5 операційних днів після закінчення розрахункового періоду отримує у відповідному РВЕ рахунок та акт звіряння взаєморозрахунків або акт виконаних робіт. Цей рахунок має бути сплачений протягом 10 банківських днів з дня отримання споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків".

Пунктом 5 додаткової угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

З умов цієї додаткової угоди вбачається, що другий відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, суми пені, 3 % річних, індексу інфляції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що так як другий відповідач лише 31.12.2008 р. на підставі додаткової угоди від 31.12.2008р. до договору, якою були внесені зміни до п.4.5. додатку № 2 до договору, взяв на себе зобов'язання здійснювати оплату інфляційних, річних та пені у встановлений цим пунктом термін, тому відповідальність за невиконання договірних зобов'язань за період, що передує укладенню цієї додаткової угоди, має нести перший відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі та здійснив у період з листопада 2008 року по січень 2010 року відпуск електричної енергії першому відповідачу у повному обсязі.

Однак, перший відповідач здійснив оплату за поставлену електричну енергію лише частково. Тому заборгованість на час подання позову становила 2160,49 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2010 року позивач надав клопотання (вх. №10925) про припинення провадження у справі в зв'язку з тим, що в березні 2010 року Квартирно-експлутаційний відділ м.Харкова сплатив суму 2160,49 грн. за електричну енергію спожиту в січні 2010 року.

Відповідно до п.1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тому, провадження у справі в частині стягнення з другого відповідача суми основного боргу у розмірі 2160,49 грн. правомірно припинено місцевим господарським судом у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Щодо стягнення пені в сумі 1285,55 грн., індексу інфляції у розмірі 1168,66 грн. (тарифна складова 973,88 грн. та ПДВ 194,78 грн.), 3 % річних у розмірі404, 92 грн. (тарифна складова 337,42 грн. та ПДВ 67,50 грн.) слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось, відповідно до додаткової угоди від 31.12.2008р. остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду споживачем, здійснюється платником на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка та акту звіряння взаєморозрахунків, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

Для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 5 операційних днів після закінчення розрахункового періоду у відповідному РВЕ рахунок та акт звіряння взаєморозрахунків або акт виконаних робіт. Цей рахунок має бути сплачений протягом 10 банківських днів з дня отримання споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків.

Згідно до п.6 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі пені, 3% річних, індексу інфляції.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено розрахунок заборгованості з пені по споживачу- В/Ч 2112 за період з липня 2009 року по січень 2010 року, розрахунок індексу інфляції та річних з січня 2009 року по січень 2010 року, ПДВ - з січня 2009 року по жовтень 2009 року.

Як встановлено судом першої інстанції, у розрахунку заборгованості по пені з липня 2009 року по січень 2010 року зазначено, що сума заборгованості за електричну енергію з ПДВ на кінець місяця (серпень 2009 року) становить 18154,96 грн., у той же час не зазначається коли виникла ця заборгованість, за який період, рахунки на оплату за період з квітня 2009 року по січень 2010 року не надані. В розрахунку міститься дані "Дата виставлення рахунку 05.08.2009 року", разом з тим не вбачається з якого рахунку та на яку суму виставлявся рахунок, тоді як пеня розраховується з 01.08.2009 року по 11.08.2009 року з суми 18154,96 грн. Разом з тим, рахунок за серпень 2009 року виставлений позивачем 12.09.2009 року. Тобто, порядок нарахування пені протирічить додатковій угоді від 31.12.2008 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по індексу інфляції по КЕВ за період з січня 2009 року по січень 2010 року станом на 01.02.2010 року, рахується заборгованість на 01.02.2009 року у розмірі 16835,08 грн., дата виставлення рахунку - 31.12.2008 року. Однак, така сума заборгованості виникла станом на 01.01.2009 року. Рахунок на оплату направлено першому відповідачу 20.01.2009 року. Тобто, дата зазначена у рахунку та фактична дата виставлення рахунку не співпадають.

Відповідно до п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції позовні вимоги в частині стягнення з другого відповідача пені в сумі 1285,55 грн., 3% річних в сумі 404,92 грн. та індексу інфляції в сумі 1168,66 грн. слід залишити без розгляду оскільки, позивачем не надані докази направлення другому відповідачу актів звіряння розрахунків, а дані виставлення рахунків не співпадають з фактичними даними направлення рахунків.

Щодо стягнення заборгованості з 3% річних за період з січня 2007 року по грудень 2008 р. в сумі 82,84 грн. та індексу інфляції за період з грудня 2006 року по грудень 2008 року в сумі 470,78 грн., слід зазначити, що в позовній заяві позивач не вказує підстави для стягнення цих позовних вимог.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 п.п.4, 5 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, зокрема, повинна містити зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів,- зміст позовних вимог щодо кожного з них, виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов тощо.

Позивачем не обґрунтовано належним чином у відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України правові підстави стягнення з відповідачів сум заявлених до стягнення за період до 20.11.2008р. з посиланням на пункти договору та норми діючого законодавства.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов про стягнення з першого відповідача 3% річних за період з січня 2007 року по грудень 2008 р. в сумі 82,84 грн. та індекс інфляції за період з грудня 2006 року по грудень 2008 року в сумі 470,78 грн. є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерної компанії “Харківобленерго” є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, апеляційну ж скаргу Військової частини А-2112 слід задовольнити частково та частково скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.09.10р. у справі № 15/41-10.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії “Харківобленерго” залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Військової частини А-2112 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.09.10р. у справі № 15/41-10 скасувати частково. Прийняти нове рішення в частині задоволення позову про стягнення з Військової частини А-2112 суми боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 326,05 грн., у тому числі тарифна складова 271,71 грн. та ПДВ в розмірі 20%- 54,34 грн., яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 20.09.10р. у справі № 15/41-10 залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області відати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 13.12.2010р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.