Постанова № 12987474, 14.12.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р.Справа № 13/111-10-3000

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Картере В.І., Михайлова М.В.

(відповідно до розпорядження заступника голови суду від 13.12.2010р. №419 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача-1: Гордієнко М.В., довіреність від 04.01.2010р. №67

від відповідача-2: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо”

на рішення господарського суду Одеської області від 22 вересня 2010 року

у справі №13/111-10-3000

за позовом Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо”

до відповідачів: 1. Одеської залізниці;

2. Приватного підприємства „Мега Трейдинг”

про стягнення 694,31 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської залізниці та Приватного підприємства „Мега Трейдинг” про стягнення 694,31 грн. збитків від недостачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22 вересня 2010 року у справі №13/111-10-3000 (суддя Панченко О.Л.) у задоволенні позову ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому рухомому складі, але із недостачею у кількості 2000 кг та з ознаками його втрати під час перевезення, зокрема, наявність поглиблень над 1-м та 7-м люками - довжиною 1500 мм, на ширину вагону, глибиною 40 см. Таким чином, відповідальність за недостачу вантажу у вагоні №66686163 слід покласти на відповідача-1, а відповідача-2 від відповідальності звільнити, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення вартості недостачі вантажу з відповідача-2. Разом з тим, з огляду на те, що позивач не довів суду належними і допустимим доказами вартість відповідальної недостачі вантажу у вагоні №66686163, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову щодо стягнення вартості недостачі вантажу і з відповідача-1.

Позивач (ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо”) із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, з посиланням при цьому на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, з мотивів, викладених у апеляційній скарзі.

Апеляційна скарга ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 23.11.2010р. колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Савицький Я.Ф., судді Тофан В.М., Михайлов М.В. на підставі розпорядження голови суду від 27.10.2010р. №351, про що 28.10.2010р. винесено відповідну ухвалу.

Розпорядженням заступника голови суду від 02.11.2010р. №359 справа №13/111-10-3000 була передана на розгляд колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Тофан В.М., Михайлов М.В.

Відповідно до розпорядження голови суду від 19.11.2010р. №389 справа №13/111-10-3000 була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Шевченко В.В., Михайлов М.В.

Згідно з розпорядженням заступника голови суду від 13.12.2010р. №419 справа №13/111-10-3000 була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Картере В.І., Михайлов М.В.

Представник відповідача-1 (Одеської залізниці) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач-1 не погоджується з апеляційною скаргою ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Представники скаржника (ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо”) та відповідача-2 (ПП „Мега Трейдинг”) в судові засідання не зявились, про час і місце судових засідань повідомлені господарським судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 28.10.2010р. та від 24.11.2010р. Окрім того, 09.12.2010р. за вх.№2937-Д1 апеляційний господарський суд отримав від скаржника додаткові документи на виконання ухвали суду від 23.11.2010р., а також клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” за відсутністю представників позивача та відповідача-2 у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника Одеської залізниці, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо”, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2010р. зі станції Славяносербськ Донецької залізниці вантажовідправником - ПП „Мега Трейдинг” у піввагоні №66686163 відправлений на адресу вантажоодержувача - ЗАТ „Херсоноблпаливо” Каховський паливний склад (станція призначення - Каховка Одеської залізниці) вантаж - вугілля камяне, не пойменоване в алфавіті, марки ДГР 0-200 у кількості 69000 кг (маса нетто), що підтверджується залізничною накладною №52121862 (а.с. 13).

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вугілля завантажене у піввагон засобами відправника (відповідач-2) навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3-5 розділу 14 Технічних умов правильно.

Під час перевезення цього вантажу на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці складений акт загальної форми №295 від 17.01.2010р. (а.с. 44), згідно з яким при прибутті вантажу виявлено, що вантаж завантажений у вагон №66686163 рівномірно нижче бортів 20-30 см. Над 1 і 7 люками наявне поглиблення довжиною 1,5 м на ширину вагону глибиною 0,4 м. Поверхня вантажу вкрита сніжним покровом. За документом маркування не значиться. Вагон без дверний, люки закриті. Течі немає. Вагон слідує за призначенням без відчеплення.

При надходженні вантажу на станцію призначення Каховка Одеської залізниці відповідачем-1 здійснено комісійне переважування вагону №66686163 на справних 150-тоних вагонних вагах залізниці, які пройшли державну повірку 30.11.2009р., внаслідок якого виявлено, що по документу значиться вантаж - вугілля камяне марки ДГР 0-200, вага брутто - 91000 кг, тара - 22000 кг, нетто - 69000 кг. Фактично виявлено: вантаж - вугілля марки ДГР, вага брутто - 89000 кг, тара з бруса - 22000 кг, нетто - 67000 кг, тобто менше, ніж зазначено у документі на 2000 кг. Завантаження у вагоні рівномірне нижче бортів на 20-30 см, крім поглиблень над 1 і 7 люками довжиною 1,5 м на ширину вагону глибиною 0,4 м. Вагон технічно справний. Вагон без дверний. Люки вагону закриті щільно. Течі вантажу немає. Поверхня вантажу розрівняна та вкрита сніжним покровом, крім наявного поглиблення. Засоби від видування вантажу відправником не застосовувались. За документом маркування не значиться.

Про такі обставини відповідачем-1 складений комерційний акт БК 404333/1 від 19.01.2010р. (а.с. 14), а також акт про технічний стан вагону №01 від 19.01.2010р. (а.с. 45), згідно з яким вагон №66686163 знаходиться у технічно справному стані.

В силу вимог ч.3 ст. 909 ЦК України, ч.2 ст. 307 ГК України, ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між відповідачем -2 (відправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача (позивач).

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобовязаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обовязку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст. 918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Із залізничної накладної випливає, що вантаж розміщений і закріплений вантажовідправником згідно з параграфами 3-5 розділу 14 Технічних умов правильно. Між тим, в залізничній накладній відсутні відмітки про здійснення відповідачем маркування вантажу. Водночас про відсутність захисного маркування також свідчать акт загальної форми та комерційний акт.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 917 ЦК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 308 ГК України, відправник повинен предявити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню у належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

Вимоги щодо маркування вантажу передбачені і у п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України 20.08.2001р. №542 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №796/5987, із відповідними змінами, внесеними згідно з наказом Мінтрансу №54 від 31.01.2004р. та №540 від 12.09.2005р.), згідно з якими з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

При цьому відповідно до п.2.4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, із відповідними змінами, відмітки про застосування відправником додаткових заходів щодо збереження вантажу робляться останнім у залізничній накладній.

Проте, всупереч вимог ч.2 ст. 917 ЦК України, п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, вантаж, який завантажений у вагон №66686163 відправником не замаркований, що підтверджується наявною у матеріалах справи залізничною накладною №52121862, в якій відмітка про маркування вантажу відсутня, а також актом загальної форми №295 від 17.01.2010р. та комерційним актом БК 404333/1 від 19.01.2010р., в яких встановлено, що маркування вантажу відсутнє.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать про те, що вантажовідправником не вжито заходів щодо збереження вантажу під час його перевезення, з чого можливо дійти висновку про наявність вини вантажовідправника у недостачі вантажу.

Окрім того, слід зазначити, що в силу вимог ч.1 ст. 110, ст. 113 Статуту залізниць України, які кореспондуються з вимогами ч.1 ст. 314 ГК України та ч.1 ст. 924 ЦК України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажу одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало. Разом з тим, у ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому рухомому складі, але із недостачею у кількості 2000 кг та з ознаками його втрати під час перевезення, зокрема, наявність поглиблень над 1 і 7 люками довжиною 1,5 м на ширину вагону глибиною 0,4 м.

Зазначене свідчить про те, що відповідальність за недостачу вантажу слід покласти також на залізницю, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, якими перевізник (Одеська залізниця) довів би відсутність своєї вини в частковій недостачі вантажу.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу, становить 1310 кг, а її вартість 694,31 грн., виходячи із вартості вантажу 441,67 грн. за 1 тону без ПДВ.

При цьому, вартість вугілля, яке вантажовідправник відправив позивачу у вагоні №66686163 визначена останнім на підставі видаткової накладної №6 від 15.01.2010р. (а.с. 16), згідно з якою постачальником вугілля є ТОВ „Поліпромінвест”, а одержувачем ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо”, а також рахунку-фактури №6 від 15.01.2010р. (а.с. 15).

Між тим, апеляційний господарський суд вважає, що надані позивачем в обґрунтування ціни позову видаткова накладна №6 від 15.01.2010р. ТОВ „Поліпромінвест” та рахунок-фактура №6 від 15.01.2010р. не є належними та допустимими доказами по справі, оскільки згідно з ст. 924 ЦК України, ст. 314 ГК України, ст. ст. 114, 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

У разі коли договір купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Така ж правова позиція викладена і у п.2.7 Розяснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”, так само як і в п.13 Оглядового листа ВГСУ від 29.11.2007р. №01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України інших норм транспортного законодавства”.

Згідно з залізничною накладною №52121862 відправником вантажу є ПП „Мега Трейдинг”, а тому кількість та вартість відправленого вантажу за вказаною накладною повинна бути підтверджена на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника вантажу, оскільки ТОВ „Поліпромінвест” не є стороною договору перевезення вантажу залізницею за накладною №52121862.

При цьому рахунок або інший документ відправника вантажу (ПП „Мега Трейдинг”) про вартість вантажу, відправленого по залізничній накладній від 15.01.2010р. №52121862, в матеріалах справи відсутній та на вимогу ухвал Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2010р. та від 23.11.2010р. не наданий.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що не можна визначити дійсну вартість відправленого вантажу за даним перевезенням, тобто позивачем порушено один із принципів судочинства - належності та допустимості доказів, внаслідок чого слід відмовити у задоволенні позовних вимог ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” до перевізника - Одеської залізниці.

Ці висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи, вищенаведеному законодавстві України та сформованій судовій практиці (постанова Вищого господарського суду України від 21.05.2009р. у справі №1/108-7/75).

Водночас позовні вимоги ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” до вантажовідправника (ПП „Мега Трейдинг”) підлягають задоволенню шляхом стягнення з останнього половини вартості недостачі вантажу.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунок вартості недостачі вантажу, наданий позивачем (а.с. 17), відповідно до якого маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу, становить 1310 кг, а її вартість 694,31 грн., виходячи із вартості вантажу 441,67 грн. за 1 тону без ПДВ. Таким чином, стягненню з вантажовідправника - ПП „Мега Трейдинг” підлягає 347,15 грн. (694,31 грн. / 2).

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 22 вересня 2010 року - зміні, позовні вимоги ЗАТ „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” слід задовольнити частково.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 22 вересня 2010 року у справі №13/111-10-3000 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Мега Трейдинг” (94500, Луганська область, м. Красний Луч, мікрорайон №1, буд. 15, код ЄДРПОУ 35367881) на користь Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” (73000, м Херсон, вул. Маяковського, 9, код ЄДРПОУ 01883094) 347 (триста сорок сім) грн. 15 коп. вартості недостачі вантажу, 51 (пятдесят одну) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити”.

3.Стягнути з Приватного підприємства „Мега Трейдинг” (94500, Луганська область, м. Красний Луч, мікрорайон №1, буд. 15, код ЄДРПОУ 35367881) на користь Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливопостачальне підприємство „Херсоноблпаливо” (73000, м Херсон, вул. Маяковського, 9, код ЄДРПОУ 01883094) 25 (двадцять пять) грн. 50 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 16 грудня 2010 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

В.І. Картере

М.В. Михайлов