Постанова № 12987388, 08.12.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

08.12.10                                                                                           Справа № 31/155-2010

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу ФГ «Гроно ММФ»

на ухвали господарського суду Львівської області від 20.09.2010р. та 15.10.2010р.

у справі № 31/155-2010

за заявою ВАТ КБ «Надра», м.Львів

до ФГ «Гроно», с.Яблунівка

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника –Пелех О.Р.

від ініціюючого кредитора –Зданкевич О.З.

В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.           

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.09.2010р. порушено провадження у справі № 31/155-2010 (суддя Артимович В.М.) про банкрутство фермерського господарства «Гроно ММФ», с.Яблунівка Буського району Львівської області та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду від 15.10.2010р. визначено безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 557543,36 грн., які не забезпечені заставою (іпотекою), введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Іванюка І.М., зобов»язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство тощо.

Не погоджуючись з даною ухвалою боржник –фермерське господарство «Гроно ММФ»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки на думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно порушено провадження у справі про банкрутство, так як вимоги ініціюючого кредитора становлять менше ніж вартість майна переданого боржником в заставу у якості забезпечення виконання грошових зобов»язань, що свідчить про те, що всі вимоги кредитора повністю забезпечені заставою, а, отже, суд першої інстанції повинен був відмовити у прийнятті даної заяви. Крім того, на думку скаржника, банк не є конкурсним кредитором в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а вітдак позбавлений права пропонувати суду кандидатуру розпорядника майна.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваних ухвал.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відкрите акціонерне товариство „Комерційний банк „Надра”, в особі філії „Львівське регіональне управління”, м. Львів, надалі – кредитор, звернулось до господарського суду із заявою про банкрутство Фермерського господарства „Гроно ММФ”, с. Яблунівка Буського району Львівської області, код ЄДРПОУ 33465287, надалі –боржник, в порядку, передбаченому ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою суду від 20.09.2010 р. провадження у справі порушено, заяву прийнято до розгляду, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, засідання суду призначено на 08.10.2010 р.

Вимоги кредитора про банкрутство боржника обґрунтовуються з підстав, викладених у заяві та доданих до неї документах. Станом на дату розгляду справи в суді першої інстанції боржник не погасив заборгованості перед кредитором в сумі 1050243,36 грн.

На адресу суду першої інстанції від Головного управління статистики у Львівській області 05.10.2010 р. надійшла інформація, що боржник фінансову звітність в органи статистики не подавав.

Як вбачається з матеріалів справи, відомості про боржника включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців 26.05.2005 р., про що зроблено запис за № 13941020000000113 про державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи шляхом заснування.

Матеріалами справи, зокрема рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 14.10.2009 р. у справі № 2-1774/2009р., підтверджується наявність у боржника безспірної заборгованості перед кредитором в сумі 1050243,36 грн.

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2010 р. кредитором виконавчий лист № 2-1774 від 07.12.2009 р. був пред’явлений до примусового виконання.

Відповідно до висновків про вартість майна та звітів про оцінку, виконаних ТзОВ „Периметр”, ринкова вартість належного боржникові та переданого в заставу (іпотеку) банку майна станом на 17.07.2010 р. складає без врахування ПДВ 492700,00 грн.

Відтак, вимоги кредитора не забезпечені заставою (іпотекою), складають станом на дату звернення із заявою до суду та на час розгляду справи в суді 557543,36 грн., тобто суму, що перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Доказів погашення заборгованості боржником суду не подано.

У відповідності до ч. 9 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

Правовідносини щодо оцінки майна врегульовані нормами Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, згідно ст. 1 якого положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні. Згідно з ч. 1 ст. 12 вказаного Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. У відповідності до п. 22 Методики оцінки майна, затв. постановою КМ України від 10.12.2003 р. за № 1891, акти про оцінку майна дійсні протягом шестимісячного строку.

Всупереч нормам ст.ст. 33, 34 ГПК України боржник належних і допустимих доказів визнання недійсною оцінки, її скасування чи втрати чинності іншим способом суду не подав, а тому судом підставно не взято до уваги доводи боржника про безпідставність прийняття до провадження заяви кредитора про порушення провадження у даній справі про банкрутство. Крім того, нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено право суду після порушення провадження у справі про банкрутство відмовляти кредитору у прийнятті заяви.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. Таким чином, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність. З’ясування цих обставин, ознак є основним завданням підготовчого засідання суду.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірними є, зокрема, вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами.

Основною ознакою неплатоспроможності боржника є його нездатність погасити вимоги кредитора протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку (п. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”). Як встановлено судом, боржник не погашає заборгованості перед кредитором протягом строку, що значно перевищує три місяці з моменту виникнення боргу.

За таких обставин, суд обгрунтовано прийшов до висновку, що кредитором доведено безспірність його вимог до боржника, неплатоспроможність боржника, тому йому слід надати право опублікувати в офіційних друкованих органах оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні. Нормою ст. 13 вказаного Закону передбачено, що з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначаєтьстся розпорядник майна. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Відтак, розглянувши заяви арбітражного керуючого та кредитора, суд підставно призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Іванюка І.М.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваних ухвал.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвали господарського суду Львівської області від 20.09.2010р. та 15.10.2010р. у справі № 31/155-2010 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.