Постанова № 12987332, 06.12.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

06.12.10                                                                                           Справа № 11/162 (2010)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Ковалишин Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача- з»явився

Від відповідача 1- не з»явився

Від апелянта- з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ»Омега»

на рішення господарського суду Львівської області від 05.10.10

у справі № 11/162(2010)

за позовом – ТзОВ»Міст Експрес»

до відповідача –ТзОВ»Сколівські бескиди»

-ТзОВ»Омега»

про : стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.10.10 у справі за № 11/162(10) позов ТзОВ»Міст Експрес»задоволено.

Стягнуто з Приватного Підприємства “Сколівські бескиди”, м.Львів, вул. Зелена, 147 (код ЄДРПОУ 36078747) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Міст Експрес”, м.Львів, вул. Зелена, 147 (код ЄДРПОУ 34857447) 100,00грн. основного боргу, 1,00грн. державного мита та 2,36грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега”, м.Київ, вул. Голосіївська, 7 корп. 1 (код ЄДРПОУ 30383448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Міст Експрес”, м.Львів, вул. Зелена, 147 (код ЄДРПОУ 34857447) 51900,00грн. основного боргу, 6188,71грн. пені, 580,89грн. грн. державного мита та 233,64грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТзОВ»Омега»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким направити справу для розгляду до господарського суду м. Києва. Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

01.03.2007року між ТзОВ Омега” та ТзОВ “Міст Експрес” було укладено договір перевезення № К0056/003 від 01.03.2007року відповідно до якого позивач зобов”язався в порядку та на умовах визначених договором, доставляти надані йому Замовником (відправником) відправлення до пункту призначення, а Замовник зобов”язався сплачувати за це встановлену плату.

Відповідно п.4.1 договору за перевезення вантажів, Замовник зобов”язувався сплачувати Перевізнику провізну плату, згідно тарифів, вставлених в прайс-листі Перевізника, який є діючим на день передачі відправлення до перевезення.

Згідно п. 4.4 договору при безготівковій формі розрахунку, оплата проводиться шляхом переказу коштів на поточний рахунок перевізника протягом 7-ми банківських днів з дати передачі відправлення до перевезення, згідно виставленого рахунку.

На виконання умов договору позивачем надано послуги з перевезення, що підтверджено Актами виконаних робіт:

- № МЕ-0021199 від 18.06.2008року на суму 6400,90грн.;

- № МЕ-0023326 від 30.06.2008року на суму 8541,50грн.;

- № МЕ-0026478 від 16.07.2008року на суму 11518,75грн.;

- № МЕ-0034930 від 30.08.2008року на суму 1924,00грн.;

- № МЕ-0039959 від 30.09.2008року на суму 8695,77грн.;

- № МЕ-0041794 від 17.10.2008року на суму 7445,70грн.;

- № МЕ-0044643 від 31.10.2008року на суму 3633,45грн.;

- № МЕ-0044918 від 31.10.2008року на суму 26,00грн.;

- № МЕ-0046430 від 17.11.2008року на суму 4525,25грн.;

- № МЕ-0049937 від 30.11.2008року на суму 12741,28грн.;

Загальна вартість наданих послуг складала 65 452,60грн.

Однак, замовником було здійснено часткову оплату і на момент подання позову борг становив 51 900,00грн. Дані факти, апелянтом належними доказами не спростовано.

Судом також встановлено, що 01.12.2009року між ТзОВ “Міст Експрес”(кредитором) та ПП “Сколівські бескиди” (поручителем) було укладено договір поруки, відповідно до п.1.1 якого, поручительством забезпечуються вимоги кредитора, що випливають з Договору перевезення № К0056/003, укладеним 01.03.2007року між Кредитором та ТзОВ “Омега”(боржником), зокрема в частині своєчасних розрахунків боржником за надані послуги перевезення за таким договором перевезення.

Позивачем зазначено, що 15.04.2010року, боржнику (ТзОВ “Омега”) було надіслано претензію № 588/2010 від 15 квітня 2010року з вимогою оплатити суму заборгованості. Однак, претензія була залишена без відповіді та реагування.

Позивач з урахуванням суми боргу та враховуючи факт порушення замовником строків здійснення оплати за отримані послуги, на підставі п.5.3.1 договору перевезення, нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування в оплаті, у сумі 6 188,71грн.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Транспортні документи, які підтверджують укладення договорів перевезення вантажів прийнято називати перевізними документами.

Відповідно до ч.2 ст. 307 Господарського кодексу України, укладення договору перевезення підтверджується складанням перевізного документа - транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Підтвердженням надання перевізником Замовнику послуг за договором перевезення є відповідні Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на підставі яких замовнику виставлялись рахунки.

Як вище вже було встановлено, на виконання умов договору позивачем надано послуги з перевезення, що підтверджено Актами виконаних робіт:

- № МЕ-0021199 від 18.06.2008року на суму 6400,90грн.;

- № МЕ-0023326 від 30.06.2008року на суму 8541,50грн.;

- № МЕ-0026478 від 16.07.2008року на суму 11518,75грн.;

- № МЕ-0034930 від 30.08.2008року на суму 1924,00грн.;

- № МЕ-0039959 від 30.09.2008року на суму 8695,77грн.;

- № МЕ-0041794 від 17.10.2008року на суму 7445,70грн.;

- № МЕ-0044643 від 31.10.2008року на суму 3633,45грн.;

- № МЕ-0044918 від 31.10.2008року на суму 26,00грн.;

- № МЕ-0046430 від 17.11.2008року на суму 4525,25грн.;

- № МЕ-0049937 від 30.11.2008року на суму 12741,28грн.;

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Стаття 546 ЦК України у п.1 зазначає, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, у п.3 зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на вище досліджене, колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо територіальної підсудності, то такі доводи не знайшли свого правового підтвердження.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 05.10.10 у справі № 11/162(2010) залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк