Постанова № 12987331, 06.12.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

06.12.10                                                                                           Справа № 32/128(2010)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Ковалишин Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача- з»явився

Від відповідача- з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ»Портал Інвест Груп»

на рішення господарського суду Львівської області від 14.09.10

у справі № 32/128(2010)

за позовом – ВАТ»Науково- дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури»

до відповідача –ТзОВ»Портал Інвест Груп»

про : стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.09.10

у справі № 32/128(2010), задоволено позов ВАТ»Науково- дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Портал-Інвест Груп” (81100, Львівська область, Пустомитівський район, м.Пустомити, вул. Фабрична, 19; п/р 2600957716 в АППБ „Аваль”; МФО 380805; код ЄДРПОУ 34442894) на користь Відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури” (79060, м.Львів, вул.Наукова, 7А; р/р 2600301050021 в Центральній філії ПАТ „Кредобанк”; МФО 325365; код ЄДРПОУ 14311407) 136 946,00 грн. основного боргу; 7 790,23 грн. пені, 1447,36 грн. держмита та 165,11 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

31.10.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Науково-дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури” (ВАТ „НДІ ПРЕА”; надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Портал-Інвест Груп” (орендар), було укладено договір оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень) №522/О, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, розташоване на антресолі під офіс, площею 129,7 кв.м. та приміщення кухні площею 288,5 кв.м на першому поверсі будинку, що знаходиться за адресою: 79060, м.Львів, вул.Наукова, 7-А, які надалі у даному договорі матимуть найменування „об’єкт оренди”.

Згідно п.1.1.2. договору об’єкт оренди належить орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 13.01.2006 року, виданого Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради, серія ЯЯЯ №483362.

Відповідно до п.2.1.1. договору, цей договір укладається сторонами на строк з 01.11.2008 року до 01.11.2009 року.

За умовами п.3.1. та п.9.1. договору об’єкт оренди передається орендодавцем орендарю для використання останнім в господарській діяльності з метою розміщення офісу. Даний договір набуває чинності від дня його підписання й діє протягом строку оренди, встановленого даним договором. Відносини за договором не регулюються нормами ЗУ „Про оренду державного і комунального майна”. Якщо орендар продовжує користуватись об’єктом оренди після закінчення строку дії договору, то, за відсутності письмового заперечення орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно п.4.1.4. договору об’єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі об’єкту оренди.

За умовами п.5.1.1. п.5.1.2. та п.5.1.3. договору за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Нарахування орендної плати здійснюється з дня підписання повноважними представниками орендаря та орендодавця акту приймання-передачі об’єкту оренди. Базовий розмір орендної плати (без послуг по тепло-, електро-, водопостачанню, та оплаті земельного податку входить у вартість орендної плати) за один кв. м орендованої площі за календарний місяць, встановлюється у розмірі 70 (семидесяти) гривень, 00 коп. в т.ч. ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендар сплачує 80% орендної плати встановленої цим договором, авансом до 15 числа поточного місяця, а залишок орендної плати сплачується до 10 числа наступного місяця.

Орендар відповідно до п.6.1.3. договору зобов”язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсувати витрати на забезпечення об’єкту оренди електричною енергією та опаленням об’єкту оренди.

31.12.2009р. між ВАТ „Науково-дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури” (ВАТ „НДІ ПРЕА”) та ТзОВ „Портал-Інвест Груп” (надалі –сторони) було укладено додаток №3 до договору оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень) №522/О від 31.10.2008р. Згідно якого сторони погодили, що з 01 січня 2010 року розмір орендної плати за один кв.м орендованої площі за календарний місяць встановлюється у розмірі 50,00 (п’ятдесят) грн., 00 коп., в т.ч. ПДВ. В суму орендної плати входять витрати на сплату земельного податку та не включаються витрати по електро-, тепло-, та водопостачанню.

Тобто заборгованість відповідача за період з листопада 2009р. по червень 2010р. становить в сумі 136 946,00 грн.

Керуючись п.7.2 договору оренди, позивач нарахував 7 790, 23 грн. пені.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Факт передачі в оренду відповідачу нежитлового приміщення розташованого на антресолі під офіс, площею 129,7 кв.м. та приміщення кухні площею 288,5 кв.м на першому поверсі будинку, що знаходиться за адресою: 79060, м.Львів, вул.Наукова, 7-А підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 31.10.2008р.

За умовами п.5.1.3. орендар сплачує 80% орендної плати встановленої цим договором, авансом до 15 числа поточного місяця, а залишок орендної плати сплачується до 10 числа наступного місяця.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку прострочення термінів оплати, що визначені цим договором нараховується пеня у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення орендної плати чи оплати компенсації за забезпечення електропостачання об’єкту оренди та компенсації витрат за опалення об’єкту оренди.

Згідно ст. 33 ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними доказами довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, апелянтом ні у суді першої, ні у суді апеляційної інстанціях належними доказами не спростовано доводів позивача про наявність боргу, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то такі доводи не знайшли свого правового підтвердження.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 14.09.10 у справі № 32/128(2010) залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк