Рішення № 12986451, 20.12.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2010 р.Справа № 6/1986-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Шардан” м. Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Довіра” смт. Антоніни Красилівського району

про стягнення 29443,83грн. основної заборгованості, 4799,42 грн. пені, 211,80грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 920,54грн. 3% річних.

Суддя Танасюк О. Є.

За участю представників сторін:

позивача: Нечипоренко Т.О. по довіреності № 22/11-1 від 22.11.2010р.

відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 86817,17 грн., з якої 82012,07 грн. основної заборгованості за поставлені засоби захисту рослин у відповідності до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № ХМ-1 від 20.06.2010р., 3855,46грн. пені згідно п. 5.3. договору, 211,80грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 737,84 грн. 3% річних.

Відповідач у відзиві на позов від 07.12.2010 р. зазначив про те, що підприємство повністю погасило основний борг в сумі 82012,07 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та просить відмовити в нарахуванні пені в сумі 3855,46 грн., 3% річних в сумі 737,84 грн. та індексу інфляції в сумі 211,80 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2010р. подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказує, що станом на 07.12.2010 р. заборгованість відповідача складає 29443,83 грн., з яких: 23512,07 грн. –сума основного боргу; 4799,42 грн. – пеня; 920,54 грн. –3% річних; 211,80 –індекс інфляції.

Враховуючи, що заява про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, вона прийнята судом.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив про те, що відповідачем основний борг сплачено у повному об’ємі, що підтверджується платіжним дорученням № 528 від 07.12.2010р., проте наполягав щодо стягнення пені у сумі 4799,42грн., 3% річних у сумі 920,54 грн. та інфляційних у сумі 211,80грн.

Представник відповідача в дане судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи рекомендованим листом, причини неявки суду не повідомив.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Шардан” м. Київ, як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 29.01.2007р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки головного управління статистики у м. Києві № 270050 від 24.11.2009р.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Довіра” смт Антоніни Красилівського району, як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстроване Красилівською районною державною адміністрацією 09.03.2000р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки управління статистики у Хмельницькій області № 03-09/715 від 19.11.2010р.

20.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Шардан” (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Довіра” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № ХМ-1, згідно п.1.1. якого продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору перелік товару, кількість, ціна загальна сума та термін поставки визначаються в Специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 4.3. договору, покупець зобов’язаний сплатити вартість товару, визначеного в специфікаціях шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Вказаним договором сторони передбачили, що для здійснення покупцем оплати продавець виставляє покупцю рахунок-фактуру на товар. Сторони домовились, що оплата в розмірі 100% за партію товару, яка вказана в специфікації, що за домовленістю сторін на момент укладання специфікації складає 112331,52грн. на розрахунковий рахунок продавця, згідно виставленого рахунку-фактури протягом п’яти банківських днів, але не пізніше 01.08.2010р. (п. 4.5. договору) . Товари вважається сплаченим з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. ( п. 4.6.).

Відповідно до п. 5.3. договору, у разі порушення строків оплати покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Позивач та Відповідач досягли згоди з усіх істотних умов Договору, що підтверджено підписами сторін на договорі.

Між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 20.06.2010р. та № 2 від 22.06.2010р. відповідно до яких позивач зобов’язувався передати у власність відповідача товар, а саме базаран в кількості 980 літрів за ціною 95,52 грн. за 1 літрів на суму 112 331,52 грн., в тому числі ПДВ та маро в кількості 35 літрів за ціною 111,44 грн. за 1 літр на суму 4680,55 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно п. З Специфікацій оплата за товар здійснюється Відповідачем шляхом 100% оплати згідно виставленого рахунку-фактури протягом 5 (п'яти) банківських днів, але не пізніше 01.08.2010 р.

На виконання зобов’язань по договору купівлі-продажу та специфікації до договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджено видатковою накладною від 21.06.2010р. № РН-0000012 на суму 68774,40грн., № РН-0000013 на суму 43557,12грн. та від 22.06.2010р. № РН-0000016 на суму 4680,55грн. згідно довіреностей, всього на суму 117012,07грн.

22.07.2010р. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-00012 на оплату поставленого товару на суму 117012,00грн.

20.08.2010р. позивачем направлено на адресу відповідача лист-претензія № 20/08-1 з вимогою погасити заборгованість за товар в сумі 117 012,00 грн. та сплатити пеню за прострочення строків оплати в сумі 1037,08 грн.

Відповідач частково провів розрахунок за поставлений товар (засоби захисту рослин) на суму 35000,00грн., залишок несплаченої заборгованості станом на 28.10.2010р. становить 82012,07 грн.

26.10.2010р. позивачем повторно направлено на адресу відповідача лист-претензія № 26/10-1 з вимогою погасити заборгованість за товар в сумі 82012,07грн. та сплатити пеню за прострочення строків оплати в сумі 3855,46грн., індекс інфляції у сумі 211,80грн. та 3% річних у сумі 737,84грн.

При цьому, позивач просить стягнути пеню у сумі 4799,42грн. (за період прострочення з 01.08.2010р. по 10.08.2010р. у сумі 490,49грн., з 10.08.2110р. по 13.09.2010р. у сумі 1689,46грн., з 13.09.2010р. по 30.09.2010р. у сумі 700,35грн., з 30.09.2010р. по 16.11.2010р. у сумі 1636,84грн., з 16.11.2010р. по 22.11.2010р. у сумі 132,52грн. та з 22.11.2010р. по 07.12.2010р у сумі 149,76грн.) інфляційний витрат у сумі 211,80грн. та 920,54грн. 3% річних згідно поданого розрахунку.

Відповідач провів розрахунок заявленої до стягнення суми в розмірі 82012,07грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.11.2010р. за № 475 у сумі 30000,00грн., від 22.11.2010р. за 87 у сумі 28500,00 грн. та від 07.12.2010р. за № 528 у сумі 23512,07грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № ХМ-1 від 20.06.2010р. відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин відповідно до умов даного договору.

При цьому, позивач виконав зобов’язання по договору купівлі-продажу, передавши відповідачу товар (засоби захисту рослин), що підтверджено видатковою накладною від 21.06.2010р. № РН-0000012 на суму 68774,40грн., № РН-0000013 на суму 43557,12грн. та від 22.06.2010р. № РН-0000016 на суму 4680,55грн. згідно довіреностей, всього на суму 117012,07грн.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач частково провів розрахунок за поставлений товар на суму 35000,00грн., залишок несплаченої заборгованості станом на 28.10.2010р. становить 82012,07 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.232 ГП України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як слідує з матеріалів справи, пунктом 5.3. договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. При цьому судом враховується, що діючим законодавством не встановлено розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а передбачено право його встановлення за згодою сторін в договорі.

Однак, ч.2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, ст. 3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому правомірним є нарахування позивачем пені в сумі 4799,42грн. (за період прострочення з 01.08.2010р. по 10.08.2010р. у сумі 490,49грн., з 10.08.2110р. по 13.09.2010р. у сумі 1689,46грн., з 13.09.2010р. по 30.09.2010р. у сумі 700,35грн., з 30.09.2010р. по 16.11.2010р. у сумі 1636,84грн., з 16.11.2010р. по 22.11.2010р. у сумі 132,52грн. та з 22.11.2010р. по 07.12.2010р у сумі 149,76грн.), згідно поданого в матеріали справи розрахунку.

Крім того, позивачем правомірно проведено розрахунок та заявлено до стягнення інфляційних витрат у сумі 211,80грн. та 920,54грн. 3% річних.

Враховуючи те, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачено заборгованість у сумі 82012,07грн. підтверджується платіжним дорученням від 16.11.2010р. за № 475 у сумі 30000,00грн., від 22.11.2010р. за 87 у сумі 28500,00 грн. та від 07.12.2010р. за № 528 у сумі 23512,07грн. в цій частині провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1.1. ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4799,42грн., інфляційних витрат у сумі 211,80грн. та 920,54грн. 3% річних обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню. Щодо суми основного боргу, провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1.1. ст. 80 ГПК України .

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1,12,44, 49, п.1.1 ст.80, 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Шардан” м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Довіра” смт. Антоніни Красилівського району про стягнення 29443,83грн. задоволити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Довіра” смт. Антоніни Красилівського району пл. Леніна, 54(код ЄДРПОУ 03785958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шардан” м. Київ вул.. Ямська, 44 (код ЄДРПОУ 34866912) 4799,42 грн. (чотири тисячі сімсот дев’яносто дев’ть гривень 42 коп.) пені, 211,80грн. (двісті одинадцять гривень 80 коп.) інфляційних, 920,54 грн. (дев’ятсот дев’ять гривень 54 коп.) 3% річних, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В сумі 23512,07грн. провадження у справі припинити.

                              Суддя