Рішення № 12985761, 16.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/54416.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славута» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Ойл»

про розірвання договору та визнання права власності

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Гловацький Д.С. –представник за довіреністю;

Від відповідача Шевченко Р.В. –директор.

В судовому засіданні 16.12.2010 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про розірвання договору оренди приміщення від 01.02.2008, укладеного між позивачем та відповідачем, і визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю площею 15,4 кв. м., нежитлову будівлю площею 14,7 кв.м., нежитлову будівлю площею 13.3 кв.м., нежитлову будівлю площею 13,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –835,00 грн. та послуг з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2010 було порушено провадження в справі № 47/544 та призначено її до розгляду на 16.12.2010.

В судовому засіданні 16.12.2010 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. В обгрунтування позовних вимог позивач у позові посилався на те, що 01.02.2008 між ним, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір оренди нежитлових будівель № 12/08 за адресою: м.Київ, вул. Дніпровська Набережна,17, які належать позивачу на праві власності. Згідно умов укладеного договору оренди № 12/08 від 01.02.2008 відповідач, як орендар, здійснив без згоди позивача перепланування та реконструкцію орендованих приміщень, внаслідок чого збільшилась площа приміщень. Відповідач всупереч умов договору більше ніж три місяці підряд не сплачував орендну плату, не здав приміщення в експлуатацію та не повідомив позивача про намір здійснити реконструкцію та перепланування, чим порушив пункт 6.1.9 договору оренди № 12/08 від 01.02.2008, а тому позивач на підставі ст. ст. 526,782 Цивільного кодексу України та п. 9.1.3 зазначеного договору заявив про дострокове розірвання договору та просив визнати за ним право власності на нежитлову на будівлю площею 15,4 кв. м., нежитлову будівлю площею 14,7 кв.м., нежитлову будівлю площею 13.3 кв.м., нежитлову будівлю площею 13,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17, оскільки відповідач заперечує право власності позивача на реконструйовані приміщення.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.12.2010 позов визнав, а також зазначав, що відповідачем дійсно не сплачувалась орендна плата більше ніж три місяці.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2007 на виконання розпорядження Київської міської ради від 08.02.2007 року № 118/779, між позивачем –ТОВ «Славута», як орендарем, та Київською міською радою, як орендодавцем, укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться по вулиці Дніпровській Набережній, 17 у Дарницькому районі міста Києва, загальною площею 3538 (три тисячі п'ятсот тридцять вісім) кв. м., з цільовим призначенням для реконструкції, експлуатації і обслуговування автозаправної станції з обслуговуючим комплексом та для будівництва, експлуатації і обслуговування павільйону з продажу автомобілів з відкритою автостоянкою, кадастровий номер –8000000000:90:176:0020, строк оренди –1 рік.

Даний договір було зареєстровано 28 грудня 2007 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради під № 63-6-00468.

01.02.2008 між ТОВ «Славута», як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір оренди нежитлових будівель № 12/08, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17, які розташовані на земельній ділянці, що належить позивачу на праві платного строкового користування.

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди № 12/08 від 01.02.2008, орендодавець зобов'язався передати орендареві в строкове платне користування нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17, а орендар зобов'язався прийняти це майно,своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення договору повернути орендоване майно орендодавцю.

Умовами договору оренди № 12/08 від 01.02.2008 сторони погодили, що розмір орендної плати становить 5000,00 грн. за один місць (п. 4.1), орендодавець має право достроково розірвати договір в разі невиконання орендарем своїх зобов’язань (п. 5.2.2), орендар зобов’язаний своєчасно здійснювати орендні платежі (п. 6.1.2), термін дії договору достроково припиняється за вимогою орендодавця у випадку невиконання орендарем взятих на себе зобов’язань в разі здійснення реконструкції чи перепланування (п. 9.1.4) та у випадку несвоєчасного внесення орендної плати (більше ніж три місяці) (п. 9.1.3).

Згідно п. 6.2.3. договору оренди № 12/08 від 01.02.2008, орендар мав право здійснити капітальний ремонт, перепланування та реконструкцію нежилого приміщення, якщо виникне необхідність, для використання орендарем у підприємницькій діяльності, але тільки за письмовою згодою орендодавця, з отриманням дозвільних документів та проектно-кошторисної документації, здати приміщення в експлуатацію та отримати при необхідності новий правовстановлюючий документ, проведення реконструкції або перепланування орендованого нежилого приміщення повинно виконуватись відповідно до державних будівельних норм, проектної та дозвільної документації.

Згідно п. 4.4. договору оренди № 12/08 від 01.02.2008 вартість проведеного за рахунок орендаря ремонту, орендодавцем не відшкодовується.

Також, пунктом 7.4. договору оренди № 12/08 від 01.02.2008 визначено, що після закінчення строку дії договору оренди усі невіддільні від приміщення поліпшення, які виникли внаслідок перепланування або реконструкції орендованого нежилого приміщення зроблені орендарем, переходять у власність орендодавця безкоштовно.

Відповідно до Акту приймання –передавання приміщень до договору оренди від 01.02.2008, позивач, як орендодавець, передав, а відповідач, як орендар, прийняв в оренду нежитлову будівлю площею 15,4 кв. м., нежитлову будівлю площею 14,7 кв.м., нежитлову будівлю площею 13.3 кв.м., нежитлову будівлю площею 13,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17.

05.03.2010 відповідач листом повідомив позивача про те, що ним було проведено перепланування приміщення за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17, але через економічну кризу та брак коштів він не зможе ефективно використовувати приміщення, просить в подальшому до кінця дії договору оренди № 12/08 від 01.02.2008р. звільнити його від орендної плати за користування приміщенням, так як відповідач витратив більше коштів на ремонт з перепланування ніж сума оренди за приміщення та передати у власність дане приміщення, як новоствореного майна, яке утворилося внаслідок проведення перепланування.

В свою чергу, позивач листом від 15.11.2010 повідомив відповідача про те, що відповідачем всупереч п. 6.1.9 договору оренди № 12/08 від 01.02.2008 не отримано дозвіл позивача на проведення реконструкції та перепланування орендованого приміщення. Також, згідно пункту 7.4 договору оренди № 12/08 від 01.02.2008 усі здійснені невід’ємні поліпшення, які виникли внаслідок перепланування або реконструкції орендованого приміщення та здійснені орендарем, переходять у власність орендодавця безоплатно, а внаслідок того, що станом на 01.07.2010 заборгованість відповідача по орендній платі становить 18000,00 грн., позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди № 12/08 від 01.02.2008 та просив звільнити орендоване приміщення.

Відповідно до технічного паспорту на нежитловий будинок по вул. Дніпровська Набережна, 17, складеного працівниками БТІ на замовлення позивача для інвентаризації та встановленні площі перепланованих та новоутворених приміщень, площа відповідних будівель складає: нежитлова будівля площею 15, 4 кв. м., нежитлова будівля площею 14,7 кв.м., нежитлова будівля площею 13.3 кв.м., нежитлова будівля площею 13,7 кв.м.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Стаття 759 Циільного кодексу України встановлює, що за договором оренди наймодавець передає або зобов”язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 776 Цивільного кодексу України, поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Згідно з частиною першою статті 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з п. 6.2.1, 6.2.3 договору оренди № 12/08 від 01.02.2008, проведення поліпшень орендованого приміщення проводиться орендарем за згодою орендодавця, та повинно виконуватись орендарем з отриманням дозвільних документів та проектно-кошторисної документації, а також орендар має здати приміщення в експлуатацію, а згідно п. п. 9.1.3 , 9.1.4 - термін дії договору достроково припиняється за вимогою орендодавця у випадку невиконання орендарем взятих на себе зобов’язань в разі здійснення реконструкції чи перепланування та у випадку несвоєчасного внесення орендної плати (більше ніж три місяці).

Як встановлено судом, відповідач без згоди орендодавця здійснив реконструкцію та перепланування орендованого приміщення за договором оренди № 12/08 від 01.02.2008, але не здав реконструйоване та переплановане приміщення в експлуатацію, чим порушив п. п. 6.2.1, 6.2.3 договору оренди № 12/08 від 01.02.2008, а також всупереч п. 6.1.2 договору оренди № 12/08 від 01.02.2008 більше ніж три місяці не сплачував орендні платежі, що представником відповідача не заперечувалось, що згідно п. 9.1.3 та п. 9.1.4 договору оренди № 12/08 від 01.02.2008 та ст. ст. 526, 611, 782 Цивільного кодексу України є підставами для розірвання договору оренди № 12/08 від 01.02.2008, право позивача на розірвання якого передбачено умовами закону та договору оренди № 12/08 від 01.02.2008.

З огляду на викладене,вимога позивача про розірвання договору оренди № 12/08 від 01.02.2008, укладеного між позивачем та відповідачем, - є законною обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стаття 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Згідно вимог статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 331 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що внаслідок здійснення відповідачем, як орендарем по договору оренди № 12/08 від 01.02.2008 реконструкції та перепланування належних позивачу приміщень, а саме: нежитлової будівлі площею 15,4 кв. м., нежитлової будівлі площею 14,7 кв.м., нежитлової будівлі площею 13.3 кв.м., нежитлової будівлі площею 13,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17, які розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці згідно договору оренди земельної ділянки від 28.12.2007.

Зазначені роботи з перепланування та реконструкції орендованих належних позивачу приміщень, а саме: нежитлової будівлі площею 15,4 кв. м., нежитлової будівлі площею 14,7 кв.м., нежитлової будівлі площею 13.3 кв.м., нежитлової будівлі площею 13,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17 були здійснені відповідачем без письмового погодження позивача, і їх результати згідно п. 6.2.1 договору оренди № 12/08 від 01.02.2008 не є власністю відповідача, оскільки невід’ємні поліпшення об’єкту є саме власністю позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач згідно ст. 144 Господарського кодексу України, ст. 331 Цивільного кодексу України набув право власності на реконструйовані приміщення, а саме: нежитлову будівлю площею 15,4 кв. м., нежитлову будівлю площею 14,7 кв.м., нежитлову будівлю площею 13.3 кв.м., нежитлову будівлю площею 13,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17.

Частина 4 статті 778 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що згідно умов п. 6.2.1 договору оренди № 12/08 від 01.02.2008 та ст. ст. 776, 778 ч. 4 не передбачено набуття відповідачем, як орендарем, права власності на здійснені поліпшення/перепланування орендованого приміщення, а тому підстави для набуття відповідачем у власність частини приміщення, як новоствореного майна, по вул. Дніпровська Набережна, 17 у м. Києві - відсутні, оскільки власником зазначених перепланованих та реконструйованих приміщень є саме позивач.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про визнання за ним права власності на реконструйовані приміщення, а саме: нежитлову будівлю площею 15,4 кв. м., нежитлову будівлю площею 14,7 кв.м., нежитлову будівлю площею 13.3 кв.м., нежитлову будівлю площею 13,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17 –є обґрунтованою, законною, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити .

2.          Розірвати договір оренди нежитлових приміщень: нежитлової будівлі площею 15,4 кв. м., нежитлової будівлі площею 14,7 кв.м., нежитлової будівлі площею 13.3 кв.м., нежитлової будівлі площею 13,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Славута»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ-Ойл».

3.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Славута»(код ЄДРПОУ 24727342; місцезнаходження: 02081 м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г) право власності на нежитлову будівлю площею 15,4 кв. м., нежитлову будівлю площею 14,7 кв.м., нежитлову будівлю площею 13.3 кв.м., нежитлову будівлю площею 13,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Ойл»(код ЄДРПОУ 33937547; місцезнаходження: 02081 м.Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Славута»(код ЄДРПОУ 24727342; місцезнаходження: 02081 м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г) судові витрати по сплаті державного мита –835 (вісімсот тридцять п’ять) грн. 00 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

5.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           С.Р.Станік

Дата складання повного тексту рішення –21.12.2010