Рішення № 12985732, 01.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/41801.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Донецької філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»в особі Донецької регіональної дирекції ПАТ «Страхова компанія «Статус»про стягнення 7254,69 грн. за участю представника позивача Бартосевича Б.В., довіреність № 2115-1/14 від 02.09.2010 року, відповідача не зявився, ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Донецької філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»в особі Донецької регіональної дирекції ПАТ «Страхова компанія «Статус» про стягнення 7254,69 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.12.2007 року в м. Краматорську мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шевроле», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Деу Ланос»д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7254,69 грн., в тому числі 250,00 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_1 було застраховано ПАТ «Страхова компанія «Статус».

17.04.2009 року позивач направив відповідачу претензію для отримання суми страхового відшкодування в порядку регресу, проте відповіді на дану претензію не отримав.

У звязку з вищезазначеним, позивач звернувся до господарського суду Донецької області..

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.08.2010 року порушено провадження у справі.

14.09.2010 року через канцелярію господарського суду Донецької області відповідач надав відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечував, та просив суд відмовити в задоволені позову.

Господарським судом Донецької області встановлено, що на момент звернення позивача з позовом до суду діяльність філії ЗАТ «СК «Статус»Донецької дирекції була припинена. Місцезнаходженням юридичної особи відповідача у даній справі ПАТ «СК «Статус»02160, м. Київ, пр.-т. Воззєднання, 15Б, оф. 109.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.09.2010 року справа № 25/132 передана за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2010 року справу № 25/132 прийнято до свого провадження, присвоєно номер 52/418 та призначено до розгляду на 17.11.2010 року.

У звязку із хворобою судді Чебикіної С.О. судове засідання призначене на 17.11.2010 року не відбулося і було перенесене на 01.12.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 01.12.2010 року не зявився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з довідки ДАІ м. Краматорська УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та постанови Краматорського міського суду Донецької області у справі №3-1460/2008 рік від 14.01.2008 року, 29.12.2007 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1., керуючи автомобілем «Шевроле Ланос»д.н. НОМЕР_1, в м. Краматорську рухався по слизькому асфальтовому покриттю вул. Двірцевої, в напрямку від вул. Кантемирівців до бул. Краматорського, виконуючи маневр повороту ліворуч до заїзду у двір будинку №53 по вул. Двірцевій, не дав переваги у русі та скоїв зіткнення з автомобілем «ДЕУ Ланос»д.н. НОМЕР_2, який рухався по вул. Двірцевій у зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі відштовхнуло на автомобіль «ДЕУ Нексія», д.н. НОМЕР_3, який знаходився в статистичному стані біля заїзду у двір будинку №53. Таким чином, діями водія ОСОБА_1 було порушено п.п. 16.13 ПДР, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, та автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області у справі №3-1460/2008 рік від 16.01.2008 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 50,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ДЕУ Ланос», д.н. НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ОСОБА_4 у позивача на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0072669/05А від 15.01.2007 року.

Відповідно до звіту №2 від 10.01.2008 року матеріальний збиток, який завданий власнику автомобіля «ДЕУ Ланос», д.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП, становить 8523,07 грн.

Як вбачається з страхового акту №7975 від 21.02.2008 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 7254,69 грн.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 843 від 22.02.2008 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 7254,69 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, транспортний засіб «Шевроле», д.н. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «ДЕУ Ланос»д.н. НОМЕР_2, належить ОСОБА_4., що підтверджується довідкою ДАІ м. Краматорська УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Шевроле», д.н. НОМЕР_1 (ОСОБА_1.), та який перебував у її користуванні, встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_1. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «ДЕУ Ланос»д.н. НОМЕР_2 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що відповідачем та ОСОБА_5було укладено договір (поліс) № ВВ/4593344 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус»взяло на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Шевроле», д.н. НОМЕР_1 і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Претензією про відшкодування збитків в порядку регресу вих. №4159 від 17.04.2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі 7254,69 грн. До вказаної претензії були додані усі необхідні документи для здійснення такої виплати. Дана претензія була отримана відповідачем 21.04.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №03105005.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Пунктом 2 полісу №ВВ/4593344 передбачено, що франшиза складає 510,00 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «ДЕУ Ланос»д.н. НОМЕР_2 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню в розмірі 6494,69 грн. (7254,69 грн. (вартість матеріального збитку, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження) 510,00 грн. (франшиза) 250,00 грн. (витрат на проведення автотоварознавчого дослідження) = 6494,69 грн.).

Вимоги позивача а частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 510,00 грн. (франшизи) та 250 грн. (витрат на проведення авто товарознавчого дослідження) не підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 91,31 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 211,27 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»(02160, м. Київ, просп. Воззєднання, буд. 15, офіс. 109, код 31201694) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(83086, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 55, код 24812547) 6 494 (шість тисяч чотириста девяносто чотири) грн. 69 коп. боргу, 91 (девяносто одну) грн. 31 коп. державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяС. Чебикіна