Рішення № 12985728, 03.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/14003.12.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі

Хмельницької філії

До Військової частини А 4127 (В.1);

Міністерства оборони України (В.2)

Про стягнення боргу 534 грн. 35 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники сторін:

Від позивача Червона В.І. –дов. № б/н від 11.08.2008;

Від відповідача 1 не з’явився

Від відповідача 2 Прокопчук І.Т. –дов. № 220/386/д від 18.05.2010

В судовому засіданні 03.12.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Хмельницької філії звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Військової частини А 4127 та Міністерства оборони України про стягнення з Відповідача 2 заборгованості за договором № 33 від 05.07.2006 про надання послуг електрозв’язку в загальній сумі 534 грн. 35 коп. (505 грн. 49 коп. –основного боргу, індекс інфляції 8 грн. 89 коп., 5 грн. 13 коп. –3 % річних, 14 грн. 84 коп. –пені).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.07.2010 порушено провадження у справі № 9/1313-10.

Також позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в якій просить суд стягнути з Відповідача 1 та Відповідача 2 заборгованість у розмірі 534 грн. 35 коп.

Відповідачем 1 подано письмовий відзив на позов в якому проти задоволення позовний вимог заперечив, посилаючись на те, що Військова частина А 4127 являється бюджетною установою та є розпорядником коштів третього рівня, тому належним відповідачем по справі є Міністерство оборони України.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 27.07.2010 матеріали справи № 9/1313-10 надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 прийнято справу № 9/1313-10 Господарського суду Хмельницької області до провадження, розгляд справи призначено на 22.09.2010 о 12:00.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 № 32 про передачу справ на розгляд іншим суддям, у зв’язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, справу передано для подальшого розгляду судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2010 розгляд справи призначено на 29.10.2010 о 12:45.

В судовому засіданні 29.10.2010 було відкладено розгляд справи на 03.12.2010 о 12:45 у зв’язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання 03.12.2010 представник Відповідача 1 не з’явився, але в письмовому відзиві на позов визнав існування заборгованості перед позивачем, зазначив, що вказана заборгованість виникла внаслідок відсутності фінансування зі сторони Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних сил України та просив суд розгляд справи проводити за відсутності його представника.

Відповідач 2 проти задоволення позову також заперечив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представників позивача та Відповідача 2, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збройні сили України»Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України, складовою Збройних сил є військові частини.

Статтею 1 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних силах країни»від 21.09.1999 p. № 1076-XIV (із змінами і доповненнями) визначено, що господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі - військові частини), пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом.

З огляду на викладене та відповідно до статті 5 вищевказаного Закону України зазначено, що за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором. Військова частина, як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Однак, приймаючи до уваги той факт, що доказів на підтвердження недостатності коштів на рахунку Відповідача 1 суду не надано, суд розглядає позовні вимоги лише до Відповідача 1.

Між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»Хмельницькою дирекцією та Військовою частиною А - 4127 укладено договір № 33 про надання послуг електрозв’язку від 05.07.2006 за умовами якого позивач, як підприємство зв’язку, зобов’язався забезпечувати відповідачу, як споживачу, безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а відповідач - прийняти та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах, викладених в договорі.

Відповідно до п. 4.1 договору № 33 послуги, які надаються позивачем, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 4.2 договору № 33 відповідач зобов’язався сплачувати послуги за авансовою системою оплати.

Розділом 4 договору № 33 передбачено, що відповідач оплачує послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків позивача.

Статтею 63 ЗУ «Про телекомунікації»врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Статтею 33 ЗУ «Про телекомунікації»встановлений обов’язок споживача своєчасно сплачувати за отримані телекомунікаційні послуги.

Позивач на виконання умов договору надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується матеріалами справи та пред’явленими доказами щодо обліку виконання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 має заборгованість перед позивачем за телекомунікаційні послуги в розмірі 505 грн. 49 коп., тому вищезазначені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі - 14 грн. 84 коп.

Відповідно до п. 5.8 Договору № 33 у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Позивач надав суду розрахунок пені у розмірі 14 грн. 84 коп., який суд вважає обґрунтованим та вчиненим з урахуванням вимог чинного законодавства, тому вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач надав суду розрахунок 3% річних у розмірі 5 грн. 13 коп. та 8 грн.89 коп. –індексу інфляції, які суд вважає обґрунтованим та вчиненим з урахуванням вимог чинного законодавства, тому вимоги позивача про стягнення 3% річних та індексу інфляції визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у повному обсязі.

Згідно ст. 44 ГПК України, позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача 1(ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 58, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.В задоволені позовних вимог до Відповідача -2 Міністерства оборони України –відмовити.

3. Стягнути з Військової частини А 4127 (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Українська, 69; код 07905327) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Хмельницької філії (29013, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 13, код 01182500) 505(п’ятсот п’ять) грн. 49 коп. - основного боргу, 14 (чотирнацять) грн. 84 коп. –пені, 5(п’ять) грн. 13 коп. - 3 % річних, 8 (вісім) грн. 89 коп. –індексу інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.М. Івченко

Дата підписання

рішення 07.12.2010