Рішення № 12985724, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/39220.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інверсія»

до Міністерства економіки України

про стягнення 115890,45 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Чвірук О.В. генеральний директор, Колядкіна Т.М. представник по довіреності від 01.11.2010

від відповідача: Харабара Т.І. представник по довіреності № 2405-26/157 від 07.04.2010

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Міністерства економіки України заборгованості за Договором поставки № 0902 від 03.11.2009 в розмірі 115890,45 грн. в т.ч. 94032,00 грн. основного боргу, 9559,06 грн. пені, 9478,43 грн. інфляційних втрат та 2820,96 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 0902 від 03.11.2009 не виконані у повному обсязі зобовязання щодо оплати поставленого товару. З посиланням на положення Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, річних та інфляційних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2010 порушено провадження по справі № 53/392, розгляд справи призначено на 20.12.2010.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, відповідно просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 94032,00 грн. основного боргу.

Вказана заява розглядається судом як заява про зменшення позовних, у звязку з чим відсутні підстави припинення провадження щодо розгляду вимог від яких позивач відмовився. Зазначена позиція викладена у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 № 01-8/482, п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 в яких зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи, при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, проти задоволення позову не заперечував.

Згідно зі ст.. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.11.2009 між ТОВ «Інверсія»(постачальник) та Міністерством економіки України (замовник) укладено договір поставки № 0902 (надалі Договір), відповідно до умов якого постачальник бере на себе обовязки з постачання, доставки компютерного устаткування у кількості 12-ти портативних персональних компютерів (ноутбуків) з параметрами: процесор: Intel Pentium Dual Core P7350 2.0/пам'ять 2048 MB/HDD 160 GB/оптичний пристрій DVD+RW/екран 15.4 WXGA/відео ATI Mobility Radeon HD 3470 256MB/адаптер WiFi bg/операційна система Windows Vista Home Premium (п. 1.1).

Замовник зобовязався прийняти та оплатити вартість товару в порядку і на умовах, передбачених Договором (п. 1.2).

Згідно з розділом 3 Договору: постачальник бере на себе обовязки передати товар замовнику в строк не пізніше 5-ти днів після набрання чинності даним Договором, а також гарантійні документи та документи по його експлуатації (п. 3.1). Замовник бере на себе обовязок прийняти товар від постачальника і здійснити оплату в строки і порядку, передбачені цим Договором. Право власності переходить до замовника з моменту передачі товару в порядку, визначеному в п. 4.2. Договору (п. 3.2). Оплата замовником товару здійснюється не пізніше 10-ти днів після постачання товару шляхом перерахування грошей на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури та видаткової накладної (п. 3.3). Постачання товару здійснюється на умовах DDP (Інкотермс-2000) за адресою замовника (п. 3.4).

В п. 4.2. Договору сторони погодили, що товар вважається переданим постачальником і прийнятим замовником за кількістю згідно з п. 1.1 даного Договору та підписаними сторонами накладними на момент прийому/передачі товару.

Відповідно до п. 5.1. Договору ціна одиниці товару, що поставляється за цим договором складає 7836,00 грн. з урахуванням ПДВ 1306,00 грн. Загальна вартість товару, що постачається становить 94032,00 грн. з урахуванням ПДВ 15672,00 грн.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав від позивача за Договором товар на загальну суму 94032,00 грн., що підтверджується витратною накладною № 1118 від 04.11.2009 та довіреністю на отримання ТМЦ серія НБЖ № 462843 (в матеріалах справи).

В силу п. 3.3. Договору розрахуватися за отриманий товар відповідач мав не пізніше 10-ти днів з моменту поставки товару.

Проте, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої грошові зобовязання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в оспорюваній сумі, наявність якої підтверджується матеріалами справи.

Матеріали справи також свідчать, що позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про оплати поставленого товару № 12-14 від 09.12.2009 та № 04-16 від 12.04.2010.

На претензії позивача відповідач надав лист 02.11.2009 № 2110-20/20 в якому гарантував оплату вартості портативних персональних компютерів (ноутбуків) у кількості 12-ти одиниць, що поставлені згідно з договором № 0902 від 03.11.2009 на загальну суму 94032,00 грн.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 94032,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно з п. 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998, № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

На підставі викладеного та ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Міністерства економіки України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00014769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інверсія»(01021, м. Київ, вул.. М. Грушевського, 28/2-А, 43, код ЄДРПОУ 30217682) 94 032 (девяносто чотири тисячі тридцять дві) грн.. 00 коп. основного боргу, 940 (девятсот сорок) грн.. 32 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 22.12.2010